Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
5 “Нам потрібна організованість і організація”. Слідами наших виступів · с. 5сторінка оригіналу ↗

Мова — питання часу

Слово Просвіти, №07 за 2013 рік

Потрібна нова якість руху «за мову та Україну» Олексій КЛЯШТОРНИЙ, заступник голови Громадського об’єднання “Українська справа” разом з іншими представниками руху проти нищення української мови нинішньою владою неодноразово демонстрував зважений і конструктивний підхід у вирішенні цієї проблеми. На попередніх форумах захисників мови, започаткованих “Просвітою” за участю інших громадських організацій, він постійно генерує нові думки й пропозиції. Цього разу, напередодні Дня Злуки, він укотре закликав різні проукраїнські сили об’єднати свої зусилля. “Бо минулий 2012 рік став, — говорить О. Кляшторний, — роком таких печальних подій, які неможливо було уявити собі, приміром, ні 2009-го, ні навіть 1989-го: повернення в новій “незалежній” Україні до державної політики цілеспрямованого, нечуваного нищення нашої мови, дискримінації та приниження її носіїв. Тож захистити свої права ми можемо лише об’єднавшись”. — У цій боротьбі багато залежить від нашої Верховної Ради, насамперед парламентської опозиції. Але… — Правильно — але… Сьогодні всі розуміють неспроможність сучасної “парламентської опозиції”, яка називає себе “українською” та “демократичною”, ефективно захищати мовно-культурні права українців. Як бачимо, минулорічні вибори поки що нічого не змінили: наші мовно-культурні права як “здавали” (чи продавали?), так і “здають” (чи, пак, продають?). “Політична опозиція”, що вустами свого лідера Арсенія Яценюка неодноразово клялася “зупинити” сумнозвісний мовний законопроект Колесніченка—Ківалова, досягла лише одного: його ухвалення і підписання президентом. Отже, антиконституційний закон україножерів набрав чинності. Сумний (але — реалістичний!) висновок із цього один: “парламентська опозиція” і торік не була, і цього року не буде тією “основною пробивною силою”, що справді зможе зупинити “машину антиукраїнської політики”. Вона будується і розгортається на наших очах не поодинокими колесніченками чи табачниками, а всім нинішнім режимом загалом. Цілком очевидно, за його спиною стоїть Москва з її не лише примарними геополітичними, а й цілком конкретними та зрозумілими прагматично-економічними інтересами. — Хто ж може тоді їх зупинити? — Самі українські громадяни на всій території України — від Луганська до Ужгорода, у кожному конкретному місті, селі. Це — справа кожного з нас особисто. Нашої громадянської та людської позиції там, де ми живемо, працюємо, навчаємося чи навчаємо своїх дітей, ходимо до крамниць, кінотеатрів тощо. Каріна МЕШКО, студентка І курсу КНУКіМ, м. Сєвєродонецьк Сєвєродонецьк — місто, яке тільки нещодавно стало відомим усій Україні, але яке вже близько 80 років існує в Луганській області. Сєвєродонецьке об’єднання “Азот” — третій за розміром в Україні виробник аміаку й одне із найбільших у Європі підприємств хімічної промисловості з виробництва азотних добрив. Завод — основний і найголовніший механізм продуктивності в Сєвєродонецьку, але не єдине підприємство, бо тут також працюють об’єднання “Склопластик”, “Укрхіменерго”, “Оборонний завод” та багато інших. Але саме завдяки “Азоту” люди мають роботу, заробляють гроші й розбудовують місто. Його мешканці активно займаються спортом. Волейбольна жіноча команда “Сєвєродончанка”, наприклад, стала чемпіоном 2009-го, а футбольний клуб “Хімік” 1998 року виступав у чемпіонаті першої ліги. Але не це зробило місто популярним сьогодні. 2004 року місто з суперечливою назвою Сєвєродонецьк і образливим прізвиськом “місто, в якому бачиш, чим ди- Проте це не означає, що ми можемо зробити це “в розрізнений спосіб”: поодинці або “малими групами”. Дійсність — протилежна. Нам потрібна організованість і організація. І то — цілком нового типу. — Якого саме — нового? — Це значить — спеціально спрямована на захист наших мовно-культурних прав. Організація більш вузької, ніж нині існуючі, спрямованості і водночас — ширшого формату, чимось подібна до тієї, якою був колишній “первинний” Народний рух, котрий і привів нас до тієї, бодай формальної, незалежності. Це мусить бути широка коаліція різних сил, що включатиме на асоціативно-конфедеративних засадах усіх, тобто організації, неформальні групи і просто окремих борців. Організація, що точно не змагатиметься за владу для самої себе, як окрема партія, бо включатиме членів різних партій. Організація, “заточена на дії”, а не для здійснення будь-яких “репрезентативних функцій”. Тобто, без “президій”, що не вміхаєш”, зустрічало делегатів і представників місцевого самоврядування. Цей з’їзд, організований Партією регіонів, був відповіддю Помаранчевій революції. Після цієї події Сєвєродонецьк частіше почали показувати по телебаченню і перейматися його проблемами, які схожі на проблеми інших міст: недостатнє фінансування підприємств, байдужість до розвитку молоді у місті та й, звісно, закон про мови не пройшов повз увагу мешканців міста. Через близькість до Росії місто розмовляло й надалі розмовляє здебільшого російською, а не рідною мовою. Багато мешканців міста — вихідці з російських сімей, і це основна причина такого вибору мови спілкування. За українським правописом місто мало б бути Сіверськодонецьком, це має сенс (назва від річки Сіверський Донець), але така назва не була закріплена на офіційному рівні. Водночас офіційною була назва Сєверодонецьк, що було б справедливим, якби стосувалося міста в Росії, натомість правило щодо транслітерації російської мови українською невищаються на сцені, а лише з робочими органами, для планування і координації конкретних дій. Така форма організації асоціативно-громадівського типу буде спроможна увібрати в себе не кілька десятків активістів чи тисяч партійців, а справді мільйони людей. — Тобто Ви стверджуєте, що нині в боротьбі за “українську Україну” потрібна нова організаційна якість, яка “виходила б за межі” великої кількості добрих, проте “партикулярних” ініціатив. І пропонуєте громадськості проект засадничих моментів для створення так званої “Конфедерації дій…”, на яких має відбутися об’єднання українських сил. Яка конкретна мета стоятиме перед нею? — Конфедерація дій в обороні української мови мусить поставити перед собою триєдину мету: по-перше, скасування антиконституційного українофобського закону “Про засади державної мовної політики”; подруге, ухвалення демократичного мовного законодавства, що ґрунтуватиметься на реальному правдано застосували щодо міста в самій Україні. І все-таки дійшли згоди щодо назви Сєвєродонецьк, що не підлягає жодним правилам правопису, але маємо те, що маємо. Хоч російська використовується у місті, несправедливе твердження, що закон України щодо регіональної мови було введено через Луганську область, а зокрема через Сєвєродонецьк. Молодь не згодна з цим законом. Так, можливо, у місті не модно розмовляти українською, але ж усе навчання сьогодні рідною мовою, всі стенди, об’яви і оголошення, тому це відіграє величезну роль і дає змогу хоча б інколи використовувати українську: мислити нею, спілкуватись, писати та розуміти її. Багато абітурієнтів вибирає для себе ВНЗ не в межах свого міста чи області, а від’їжджає до Києва, Харкова і навіть Львова, і там ніколи не цурається української мови, а навпаки, відвідуючи рідне місто, спілкується вже нею. Тому не варто зводити наклепи на Східну Україну за невикористання української, це питання часу і можливо, саме він вирішить подальшу долю Сєвєродонецька. статусі української мови як єдиної державної на всій території України й шануватиме права неукраїнськомовних громадян; по-третє, сприяти поширенню використання української мовив усіх сферах життя в Україні та за її межами. — Хто може увійти в Конфедерацію? — Членами Конфедерації можуть бути і фізичні, і юридичні особи, котрі своїм діями чи ресурсами активно сприяють реалізації поставленої мети. Конфедерація — не якась нова громадська організація, тож і прав юридичної особи їй не треба. Для координації дій у рамках Конфедерації мусять бути створені крім постійно діючих і тимчасових робочих груп також територіальні платформи. Їх утворюватимуть на добровільних засадах самі члени. Варто, щоб були такі робочі групи, як організаційна, правова, по роботі зі ЗМІ, стратегічного планування та розвитку тощо. Також можуть — і повинні! — створюватися тимчасові або постійні робочі групи для координації окремих кампаній та акцій, що виникатимуть у процесі роботи. На черговій сесії міськрада має розглядати питання про скорочення витрат міського бюджету за рахунок найвразливіших мешканців міста — дітей. Джанкойські можновладці збираються закрити в школі-комплексі № 2 клас із українською мовою навчання, а також скоротити витрати на утримання дитячих гуртків. “Хочу нагадати вам, що учні школи-комплексу № 2 представляють наше місто на різноманітних кримських, українських, а також міжнародних конкурсах, неодноразово були їхніми переможцями. Яку перспективу ви пропонуєте їм замість цього? Брудні та убогі підворіття, де без перешкод можна придбати алкоголь і наркотики? Може, в нас у місті низький рівень підліткової злочинності? А хто дав повноваження позбавити наших дітей конституційного права навчатися державною мовою? — Як практично відбуватиметься входження організацій у Конфедерацію? — На підставі відповідних письмових заяв і підтверджувальних повідомлень тих чи тих платформ, робочих груп, що надходитимуть до Організаційної робочої групи. Добровільний вихід зі складу Конфедерації відбуватиметься так само. Ніхто не має права відмовити в приєднанні до Конфедерації чи добровільному виході з неї, крім ситуацій, коли особи чи організації завдаватимуть шкоди нашій меті. — Як формуватимуться ці робочі групи? — Шляхом делегування туди організаціями-учасницями своїх представників і кооптації самими групами додаткових індивідуальних членів, участь яких буде з тих чи тих міркувань необхідною. — Яким буде порядок ухвалення рішень? — Територіальні платформи та робочі групи самостійно визначають порядок ухвалення ними рішень (зокрема — щодо прийому членів) залежно від умов діяльності й тих технічних засобів (facebook- google-групи і т. ін.), які вони використовуватимуть. — З огляду на те, що новостворюване об’єднання — конфедерація, як же тоді ухвалюватимуться стратегічні питання руху? — Вирішуватимуться на загальних зібраннях (конгресах і форумах) — “кваліфікованою більшістю” у три чверті голосів (від числа присутніх делегатів із правом голосу). Кожна організація, група чи осередок, зареєстровані Організаційною групою як член Конфедерації, має на всіх засіданнях один голос. А засідання будуть правочинними тільки за умови присутності більшості делегатів, які мають право голосу. Спілкувався Микола ЦИМБАЛЮК Не треба бути великим економістом, щоб розуміти, що копійчана економія на освіті наших дітей сьогодні обернеться мільйонними втратами держави в майбутньому. Це питання вже стояло на порядку денному сесії міської ради приблизно п’ять років тому. Тоді замість Будинку школярів хотіли зробити меблевий салон. Але попередньому складу міськради вистачило мужності і мудрості не допустити цього. Скоротіть витрати на утримання міської ради, премії працівникам міськради тощо. Чи підніметься у вас рука проголосувати за таке рішення?” — ідеться у зверненні до влади Джанкоя голови міської організації ВО “Свобода” Павла Коломійченка. Прес-служба Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Джанкойська «Свобода» вимагає від міськради припинити «оптимізацію» класів з українською мовою навчання Голова Джанкойської міської організації ВО “Свобода” Павло Коломійченко звернувся з відкритим листом до міського голови Аркадія Зайдмана та депутатів Джанкойської міської ради з приводу безпрецедентних заходів міської влади щодо закриття в міських школах класів з українською мовою навчання. Натомість свободівець пропонує владі заощаджувати на утриманні міської ради.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин