Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “У 30—40-х роках минулого століття російські більшовики за цей документ вбивали”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Історико-просвітницькі виставки та нові видання презентували у Полтаві з нагоди сторіччя IV Універсалу Центральної Ради

Слово Просвіти, №07 за 2018 рік

Олег ПУСТОВГАР, перший заступник голови Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” Артефакти державного центру УНР в екзилі та оригінал IV Універсалу Знаменній події вітчизняної історії — сторіччю схвалення IV Універсалу Центральної Ради, який проголосив Українську Народну Республіку (УНР) “самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу” присвятили громадські активісти Полтави тематичну виставку. Організували її Полтавське ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та обласний краєзнавчий музей ім. В. Кричевського. Передусім йтиметься про історичні реліквії, котрі передав 1992 року обласному краєзнавчому музею ім. Кричевського голова Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” Микола Кульчинський. Своєю чергою ці унікальні документи та інші артефакти Державного центру УНР в екзилі “Просвіта” отримала тоді від Миколи Степаненка — віце-президента державного центру УНР в екзилі (з 1967 року). Він визначив як умову для передачі з-за океану до Полтави реліквій УНР та української діаспори їх постійне і належне зберігання у музеї та опіку над ними “Просвіти”. “Родзинки” виставки — оригінал Хреста Легіону Симона Петлюри, світлини видатного полтавця, воїна армії УНР, патріарха Мстислава поруч із Рональдом Рейганом, грамота за відданість ідеалам Симона Петлюри, що нею був нагороджений Микола Степаненко. Під час церемонії відкриття виставки Микола Кульчинський зазначив: “Сто років тому, 22 січня 1918 року уперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне війгтона, УВУ в Мюнхені, Центрально-Мічиганського університету (м. Маунт Плезант). Член-основоположник і чільний діяч УРДП, Об’єднання Українців Революційно-Демократичних Переконань, ДОБРУС, ОДУМ, віце-президент УНР в екзилі (з 1967), член управ низки українських культурних, громадських і політичних установ, педагог, радіожурналіст, публіцист, учений-літературознавець, дійсний член НТШ, священик УПЦ. Наприкінці життя висвятився. Був настоятелем парафії св. Михаїла в Сан-Франциско, потім св. Івана Хрестителя в Портланді (штат Ореґон). Відвідав Україну, зокрема Полтаву 1992 року. Помер 14 березня 1993 р. в Сан-Хосе (Каліфорнія), похований на українському православному цвинтарі святого Андрія у Саут-Баунд- Брук. Автор книг “Шосте коло” (1979), “Жива легенда дальшої нашої боротьби” (1979), “Борець за ідеї української нації” (1981) й тексту пісні про Мазепу. За ініціативи заступника директора обласного краєзнавчого музею з наукової роботи, активіста “Просвіти” Володимира Мокляка відвідувачі виставки мають змогу побачити оригінал IV Універсалу. До речі, у світі нараховують не більше десяти таких оригіналів, з них один — на Полтавщині. У 30—40-х роках минулого століття російські більшовики за цей документ вбивали. У Полтаві дивом зберігся примірник, бо майже одразу потрапив на зберігання до музею. Виставка УІНП та презентації наукових видань Також у краєзнавчому музеї відбулися відкриття ще однієї виставки, підготовленої Українським інститутом національної пам’яті — “100 років боротьби. Українська революція 1917— 1921” і презентація наукового збірника “Полтавщина в українській революції 1917—21 рр.”. У цьому виданні вперше опубліковано спогад уродженця міста Гадяч на Полтавщині, полковника армії УНР Степана Лазуренка про перебування Богданівського полку в Полтаві у грудні 1917 року. У науковий обіг спогад введено завдяки голові міського товариства “Просвіта” Тарасу Пустовіту. Просвітянин тривалий час спілкувався і листувався із сином Степана Лазуренка — Сергієм, який мешкав у Детройті. Він і передав Тарасу Пустовіту кілька спогадів свого тата, зокрема, й рукопис “Богданівці у Полтаві проти Муравйова”. Помітною подією в культурному житті краю стала презентація й перших двох томів фундаментального тритомного видання “Українська революція 1917— 1921 рр. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи”. Видавничий проект реалізовано на замовлення обласної ОДА. Автори-упорядники — активіст “Просвіти”, історик-краєзнавець, директор Науково-редакційного підрозділу — Центру з дослідження історії Полтавщини Олександр Білоусько та голова Полтавського міського товариства “Просвіта”, історик-архівіст Тарас Пустовіт. “Полтавська преса про події Української революції 1917—1921 років” Документальну виставку з такою назвою з 57 документів продемонстрували у Державному архіві Полтавської області. Це і артефакти із фондів архіву, державного кінофотоархіву ім. Г. Пшеничного та Центрального архіву вищих органів влади України, і фотокопії статей із місцевих періодичних видань періоду Української революції (“Вісник Полтавського громадського комітету”, “Вісник Лубенського громадського комітету”, “Рідний край”, “Полтавские новости”, “Полтавська громада”, “Известия” та “Полтавский день”), і документи про пошанування діячів Української революції 1917—1921 років, зокрема, світлини меморіальних дошок Грушевському, Міхновському, Петлюрі, Мартосу. А ще копії афіш Петлюрівських наукових читань, програми наукових конференцій на пошанування Симона Петлюри, які влаштовувала Полтавська “Просвіта” на початку 90-х рр. минулого століття. “День двох 22 січня — свято єднання, реалізації віковічних прагнень українців жити у єдиній незалежній державі. Ці дні стали яскравим світлом традиції національно-визвольних змагань для українців наступних поколінь”, — зазначив під час відкриття виставки голова Полтавського міського товариства “Просвіта”, заступник директора облархіву Тарас Пустовіт.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин