Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · “Маруся Чурай — це вічне оновлення душі й пісні — тому і “вічне воскресіння”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Інсценізація «Марусі Чурай» як естетичний порятунок

Слово Просвіти, №07 за 2018 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Колектив Київського національ% ного академічного театру оперети спільно з режисером вистави Сер% гієм Павлюком презентували одну з найвідоміших легенд українсько% го народу – поетичну драму “Мару% ся Чурай”. Напередодні прем’єри відбулася пресконференція за участю творців вистави. Богдан Струтинський, очільник Національної оперети України: — Рік тому ми зустрілися з режисером Сергієм Павлюком і відразу виникла ідея поставити “Марусю Чурай”. Вдячний колективу нашого театру, який відкритий до співпраці, погоджується на експерименти. Адже ми повноцінний синтетичний театр, який позиціонується як театр широкого профілю. Коли я навчався на третьому курсі нашого театрального інституту, то був на практиці у Харківському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка, яким керував Олександр Борис. Там я поставив свою роботу “Весна і світле воскресіння”. Це було моє перше звернення до творчості Ліни Костенко. У нашому арсеналі — Міжнародний художній (мистецький) фестиваль країн прикарпатського регіону “CARPATHIAN SPACE”. Торік у рамках фестивалю ми робили читання “Іван Франко об’єднує”. А 4 травня проведемо флеш-моб “Ліна Костенко об’єднує”, під час якого читатимемо поезії Ліни Василівни різними мовами. Читання відбудуться в університеті, театрі, на радіо, на площі, в книгарнях. Дехто був здивований, що наш театр звернувся до постановки цього роману. Існує велике упередження щодо різниці між музичним і драматичним театром. Звичайно, вони різні, але в нас уже було багато проектів, якими ми відходимо від старого театру. У перспективі, якщо будуть сприятливі умови для розвитку українського театрального мистецтва, у нашому театрі працюватиме дві трупи — одна гратиме оперети й опери, а друга йтиме в іншій лабораторії і не боятиметься експериментувати. Сергій Павлюк, режисер-постановник: — Мені було 10 років, коли вперше почув по радіо радіовиставу “Дума про братів неазовських” Ліни Костенко. А через багато років закінчував режисерський факультет Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого і моя дипломна робота була саме за цим твором. Для мене немає жодної різниці працювати в музичному чи драматичному театрі. Насамперед важливо, щоб там працювали талановиті люди. А кожна талановита людина повинна розвиватися. Я вимагаю від акторів не грати, а жити на сцені. Постановка “Марусі Чурай” стала викликом для акторів Театру оперети, і вони з ним впоралися. В основі вистави — народні пісні. Саме вони народжували пластику. Представлені і широковідомі, і малознані автентичні твори. Працювати було дуже складно, але результат того вартий. Також про роботу над виставою розповіли Сергій Нестерук, диригент і хормейстер-постановник, Юрій Бус, балетмейстер-постановник, Сергій Ридванецький, художник-постановник, Наталія Ридванецька, художник з костюмів. Крім цього у конференції взяв участь перший заступник голови правління АБ “Укргазбанк” Андрій Кравець, який повідомив, що 2018 року банк буде головним партнером театру, і результатом цієї співпраці має стати багато цікавих проектів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин