Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп “Ми люди, поки робимо людські вчинки”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Різнобарвна палітра Андрія Кулагіна

Слово Просвіти, №07 за 2022 рік

Андрій Кулагін – художник із широким творчим діапазоном: графік і живописець, автор вишуканих акварельних композицій, реалізує свої ідеї в жанрі пейзажу та натюрморту, портрету та історичної картини. Ним написані портрети Папи Римського Івана Павла ІІ та Бенедикта ХVІ, Богдана Ступки, Леоніда Кравчука, багатьох інших відомих особистостей. Зокрема, портрет Івана Павла ІІ його пензля перебуває в галереї Ватиканської бібліотеки серед зображень інших понтифіків. Незважаючи на те, що художник є прихильником реалістичної школи живопису, він також успішно експериментує з формою та кольором в інших напрямках, наприклад, сюрреалізмі. Результатом таких творчих пошуків стала його персональна виставка у Центрі сучасного мистецтва Жоржа Помпіду в Парижі. Андрій Кулагін – єдиний на пострадянському просторі художник, удостоєний Золотої медалі Ватикану за внесок у розвиток мистецтва. Картини живописця знаходяться у приватних колекціях та галереях України, Австрії, Австралії, Великої Британії, Ватикану, Німеччини, Бельгії, Італії, Лівії, Нідерландів, Польщі, США, Словаччини, Франції, Росії. П’єса “Радован ІІІ” – скорботна комедія про зраду самого себе класика сербської літератури Душана Ковачевича написана 1973 року в жанрі театру абсурду або “чорної комедії”. Головний герой Радован ІІІ, як він себе позиціонує, багато років тому в пошуках кращої долі покинув Рідний Край. Тепер він з великою родиною мешкає в панельній вежі спального району великого мегаполісу. Як будь-яка людина, у якої життя не складається, Радован шукає причину і вигадує собі “зовнішнього ворога” в особі колишніх земляків – Вілотичів. Колись ще в Рідному Краю вони зростали разом, товаришували, приходили на допомогу один одному, Радован навіть мріяв через дочку Георгіну породичатися з Вілотичами, влаштувати гучне весілля. Але життя непередбачуване. Марко Вілотич збезчестив Георгіну, покинув її вагітну і подався по світах. І Радован розпочинає справжню війну. Саме вони, Вілотичі, заважають його достойному існуванню. Це вони перетворили його життя на пекло, забравши сенс буття, позбавили гідності, прирекли рідну кров – дочку Георгіну – на безчестя. Його душа вимагає помсти. Усіх своїх рідних він затягує до непримиренного, жорсткого конфлікту з Вілотичами. Фантазія Радована народжує друга й однодумця – Джорджа. Лише він спроможний врятувати і допомогти йому. Насправді Джордж є героєм одного з багатьох телесеріалів про “справжнього героя”, “лицаря – борця зі злом”, “спасителя всіх гноблених і гнаних”, під час чергового перегляду якого стається очікуване об’єднання родини. Тут настає час Довершеності… Старенький телевізор перетворюється на символ перемоги добра над злом. Але це лише фантазія. Чи справдиться вона? Чи прийде в дім спокій? Чи возз’єднаються Георгіна з Марком? Чи відбудеться пишне весілля, про яке роками мріяв батько?.. Ось що розповіли про нову виставу задіяні в ній актори. Про творчість митця розповіла на відкритті виставки директорка Бориспільського історичного музею Наталія Йова. Вона зазначила, що у художника власний погляд на українську історію, яку він добре знає. Оскільки виставка відкрилася напередодні Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні, частина експозиції присвячена подіям Революції Гідності, учасником якої був митець. Пані Наталя висловила впевненість, що це лише початок творчої співпраці музею з художником Андрієм Кулагіним, а попереду – багато спільних проєктів. Своїми враженнями від виставки поділилася виконувачка обов’язків начальника управління культури Бориспільської міської ради Ольга Борисенко. Від імені міського голови, керівництва міста вона вручила художнику подяку за особистий внесок у розвиток образотворчого мистецтва України та з нагоди відкриття персональної виставки “Біль і радість моя, Україно!”, а також подарувала сувенірну продукцію з гербом Борисполя. Місцева мисткиня, керівниця дитячої художньої студії Олена Гур’єва згадала, що ще кілька років тому в YouTube побачила майстер-класи Андрія Кулагіна з малювання. Вже тоді виникло бажання познайомитися з художником особисто. З представлених робіт видно, що це сильна, вольова людина з упевненою рукою художника, вільно використовує різні техніки. Олена пообіцяла прийти на виставку зі своїми вихованцями, для яких експозиція матиме велике пізнавальне значення. – Коли я приїжджаю до якогось міста, то одразу прагну ознайомитися з його історією, – зізнався Андрій Кулагін. – Йду на акторську роботу, дуже допомагає всім виконавцям. Тема сербського гумору маловідома українським глядачам. Потрібно було знайти спосіб, аби перенести його на сценічний майданчик. Я досі не можу вповні оцінити свою роботу. Постійно ставлю запитання: наскільки правильно, вдало створив образ свого героя. Ми зовсім не хотіли переносити сюжет п’єси на нашу дійсність. Але в будь-якому разі театр суголосний з сучасністю, з тим, що відбувається тут і зараз. Тому, можливо, глядач і проведе для себе якісь паралелі з сьогоденням. Також ми не прагнули показати персонажів хорошими чи поганими. Це життєва ситуація, коли мозком людей володіє телевізор чи бажання бути кимось, не маючи для цього ні освіти, ні знань. “Чому ви такі нелюди? – запитує один з головних героїв. – Бути нелюдом – це ж так складно!” Люди відвертаються від цивілізації і все частіше звертаються до тваринних інстинктів. Їм притаманна ненажерливість, жага до влади. Все більше нівелюються звичайне спілкування і людяність. Ми люди, поки робимо людські вчинки. А коли керуватимемося лише природними інстинктами, то нічим не відрізнятимемось від тварин. Про все це йдеться в нашій виставі. Зізнаюся, що найприємніше у цій вис- У Бориспільському державному історичному музеї відкрили виставку Андрія Кулагіна “Біль і радість моя, Україно!”, на якій митець представив свої робити, створені в різних техніках і жанрах.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин