З поетичного блокнота · “Бо Україна в нас одна · На берегах святих і вічних...” 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
Михайло ПАСІЧНИК: Всю нечисть побороти й далі жить!
Слово Просвіти, №07 за 2022 рік
***
Західноєвропейські лідери сподіваються,
що Путін не нападе на їх країни...
Ми – Європа! А ви не знали? Жаль мені вас, ви ніби в сні: На Європу уже напали, Бо напали на нас у ній...
***
Безглуздя це не має І логіки простої: Агресор вимагає Безпеки для розбою.
Туманить людство вперто Хатєлками своїми... А де ж безпека жертві – Чи то пак Україні?!
***
Збагніть, моральні паралітики: Війна – ніяка не політика!
Війна – це злочин перед людством, Де б не творилось це паскудство...
А він все клянеться...
Так в Росії, видно, вже ведеться – Списувати дії на балду: Путін – як пацан, котрий клянеться, Що не був в сусідському саду...
Чорне білим називати звично Для неадекватних недорік, “Нас там нет”, – звучить не так цинічно, Як брутально й підло восьмий рік...
***
Усовіщати їх негоже, Про мир із ними і не мрій, Бо захистить країну може Лише стіна й бійниці в ній...
***
Чекає Блінкен на розмову, Він політ-важко-ваговик, А що чекати від Лаврова? Те, що й від Путіна... Лиш пшик.
Стримати спрута!
“Любіть Вкраїну і во врем'я люте!” – Той лютий час настав її любить... Ми прагнемо відторгнення від спрута, А спрут щодня нам вторгненням грозить...
Світ має цього спрута конче стримать, Збагнути світу вже давно пора, Що має спрут цей варварську доктрину: Сусід – брат на словах, на ділі – раб...
Немає страху...
Армагедон новітній зовсім близько: Трясуть трипільські родові краї Китайський вірус, армія російська, Колаборанти скурвлені - свої...
Беруть бридкі недОлюди в цім участь, Котрим потрібно кисень перекрить... Немає страху. Є тверда рішучість Всю нечисть побороти й далі жить!
Єдність
Шевченко нею жив і снив, Нам єдність теж болить у грудях, – Дніпра із берегом одним Нема на світі і не буде.
Дух вольності нас всіх єдна – І видатних, і пересічних, – Бо Україна в нас одна На берегах святих і вічних...
***
Поширена у давнину, Ця фраза вже давно знецінена, – Я не приємлю традиційного Поняття “виграти війну”.
Слова ці геть не на порі, Рішуче варто їх відкинути, – Перемогти або загинути! Бо програють лише у грі...
*** Хто усім пояснить, де ми є? Що там далі, нижче дна? Мінне поле епідемії Переходимо щодня.
Звідусіль одні загрози – Як не жах пройма, то страх, І холонуть у морози Теплі маски на губах...
Такі вони, вовки...
Просить вовк гарантії безпеки, При струмку ягня спірвавши в спеку...
Країна “Горе от ума”...
Така вона – еРеФ-Расєя... Країна “горе от ума”... Про велич – горла рвуть пігмеї, Котрої – бачать всі! – нема...
Усе пряме – на перекоси! Усе їй десь не так лежить... Весь світ їй каже: заспокойся! Вона ж гарматами гарчить...
Світлом жовто-синім...
Є на світі сто земель, Сто ознак країни: Білий Дім, червоний кремль, Жовтий дах Пекіна...
Над собою має стяг (Так і має бути...), – Сірим-сірий Бундестаг, Кнесет шестикутний.
Всі країни мають свій Прапор як святиню, Ну, а ми пульсуєм в світ Світлом жовто-синім...
Будьмо разом! ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 2 2 Вартість передплати
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА”
(з доставкою і поштовими витратами):
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
