Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Духовний простір · “Чи є православною та церква, де Бога підмінили царем чи вождем?” · с. 6сторінка оригіналу ↗

Наша церква

Слово Просвіти, №07 за 2023 рік

Віра моя – хитка й корислива. Хоча протягом життя для себе нічого в Бога не попросив. А вчора.. Одне плаче, друге обурюється, третє жартує, четверте вигадує… Життя як життя. Вислуховую, як хтось ніби любить мене, дивним чином уявляючи цей стан без самовіддання. Або ридає з болю: я, вголос, прошу заспокоїтися, а подумки благаю припинити, бо в мене серце болить вже тиждень. Людей на Землі більше, ніж вчорашніх співрозмовників. Перед ними, виходить, взагалі треба ховатися. Але такого місця немає. Треба таки просити. Мабуть, не в Бога, а в Миколи Чудотворця: допоможи і укріпи! Кажу ж, хитка й корислива. Віктор ТЮТЮН *** 20 січня 2023 року в селі Гнідин згоріла церква. Подія рядова для пригоди і трагедійна для мене. Вогонь приходить очистити. Осмислення знаку, усвідомлення його не лякало, але змушувало перебрати гору думок, тому я переплутав у розгадках монаха Івана Вишенського зі священником Іваном Некрашевичем. Навпроти церкви росли мої дитинство і юність, відбулися перші бесіди про віру з дяком Миколою і про атеїзм з парторгом Півторацьким. Бо я сушив мізки ще з четвертого класу над листом Івана Некрашевича до “гнідинського”, як нам казали, “попа”, хоча в оригіналі назва читається так: “Письмо, писанеє к гнідинському священнику Іоанну Филиповичу, і к його сину Петру, і к дячку Стефану Криницькому”. Іван Георгійович Некрашевич народився в селі Вишеньки Бориспільського району. Це по сусідству з Гнідином. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, продовжив батьківське служіння християнській вірі, увійшов до української літератури як спадкоємець полеміста Івана Вишенського, призначений заступником Київського митрополита. Мене похрестили у Вишеньках. Ніщо не випадкове: лівобережні церкви південніше за Києвом поєднані багатьма історичними подіями та особистостями. Колись у Фролівському монастирі на Подолі мені впав у вічі документ, де засвідчувалося, що козацький полковник Григорій Гуляницький передає належні йому села Гнідин і Вишеньки у володіння цьому монастиреві. (Вже не пригадаю, чи вказувалося там село Бортничі, і йшлося про “власність” чи “володіння”. Все це мало значення для подій у майбутньому). Церковне й духовне життя у названих селах розвивалося драматичним і кривавим шляхом після завоювання Лівобережної України Московським царством. Перший і найтяжчий гріх брехні упав на людські душі на цих та інших наших землях. (Згодом поясню цю думку). Якщо брехня в сучасному поясненні – субстанція віртуальна, то лихо від неї – фізичне й матеріальне дошкурно. Відомий лист Григорія Гуляницького до гетьмана Івана Виговського. “Москва наступає безбожна із свавільниками, де нікому не норовять, все вогнем та мечем розоряють, церкви Божі палять та монастирі, священиків та ченців й черниць без всякого милосердя вбивають, а понад те над паніями добрими, дівками та дівицями ґвалт чинять, груди ріжуть й малим дітям не спускають, очі вилупляють й гірше за поган”, – пише наказний гетьман 31 жовтня (10 листопада нового стилю) 1658 року. Чи не те саме чинили рашистські загарбники від 24 лютого 2022 року? *** Роках у 90-х розмовляємо з тіткою Параскою у Вишеньках. Звідкілясь взялося про богослу- Параска Іванівна Чечуга з хрещеником Віктором жіння (вона в храмі півча, її кличуть небіжчикам “вичитувати”). Вона й каже: – У вас у Гнідині церква якась... – І тітка затнулася, згадавши племінників характер. – Яка у нас Церква?! – Якась не така... – Коли ви мене у Вишеньках хрестили... – Тоді в Гнідині зовсім батюшки не було... Що ж таке “наша церква”? Чому їх в Україні так багато, особливо після “об’єднання”? Деякі сегменти громадського життя табуйовані в Україні. Зокрема люди, не змовляючись, заборонили собі обговорювати діяльність московської і життя третьої (Філаретової) православної церков. З цим нібито зрозуміло: духовне життя – особлива й особиста сфера, хоча свобода віросповідання – не привід утаємничуватися. У вересні 2022 року в цю мовчазну змову втрутилося Головне управління СБУ в Київській області. Вони фактично заборонили місцевій владі агітувати за перехід релігійних осередків московської секти до єдиної Православної помісної церкви в Україні. На їхню думку, ці процеси “загрожують національній безпеці”. Приблизно так екс-генерал Наумов радив не захищати Чорнобильську АЕС. 17.09.2022 року звільнили зі служби Юрія Палагнюка, який підписав листа. З’ясував з офіційних джерел, що Свято-Миколаївський храм у Гнідині згорів ущент, всередину впали рештки купола з хрестом – стіни залишилися. Громада і територіальний актив відреагували миттєво. Відбудовою храму опікуватиметься сільська рада, оргкомітет збиратиме потрібні кошти, земельну ділянку визначать і оформлять як власність громади, а культову споруду передадуть у користування парафіянам. *** “Наша церква”, на мою думку, – то Автокефальна православна церква України. І це не жарт, а факт. Хоча її прихожан дражнили “самосвятами” і “липківцями”. Першого митрополита НАШОЇ ЦЕРКВИ (виділено автором) Василя Липківського чекісти розстріляли у 1937 році. Відроджена ним українська церква у 2018 році увійшла до складу Православної церкви України. Сподіваюсь, мої друзі знають, чому Благодатний Вогонь осяяв хащі Залісся та як церковне первородство московські дяки вкрали у киян. Зазначу лишень, що місіонерський подвиг монахів з Острога та ректора Київської духовної академії Феофана Прокоповича обернулися втратою Церкви, а спроби митрополита Андрея Шептицького заснувати в імперії греко-католицьку митрополію, зрештою, завершилися вбивством чекістами його брата Климента Шептицького. В Україні репресували всіх священнослужителів НАШОЇ ЦЕРКВИ. Слова з проповіді великомученика Василя Липківського і нині злободенні: “Знайте ж усі ті, що вважаєте себе тут в Україні ще

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин