Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 7 (1243), 22—28 лютого 2024 Битва за Мощун, яка врятувала Київ ВІКТОР СКОРИК

Слово Просвіти, №07 за 2024 рік

Шепочуть сосни в Мощуні: Болить землі, болить землі... Цей ліс – одна суцільна рана.. Бліндаж, арта, понтон, омана... Ось сунуть танки і десант, Рашистський клятий окупант... Ці старезні й зранені сосни та дуби селища Мощун пам’ятають лютий 2022 року. Саме це невелике селище на березі річки Ірпінь стало форпостом захисту столиці. У лютому-березні 2022 року ці землі в Бучанському районі стали тим залізним щитом, який захистив нашу столицю від підступного плану рашистів – взяти столицю за три дні й захопити владу в Україні. Саме в Мощуні в найзапеклішому бою на початку широкомасштабної війни полягли більше сотні бійців з різних куточків України. Вони протистояли півтисячній армії ворога і не допустили кремлівську нечисть до Києва, стримавши й відправивши на той світ елітні підрозділи десантних військ російської федерації та морської піхоти. Це була одна з перших перемог на початку широкомасштабної війни. Справжніми Героями, які стали на захист рідної землі в перші дні повномасштабного вторгнення росії, стали прості українці – досвідчені воїни, учасники АТО, які вже бачили пекло війни, юнаки, які щойно пройшли строкову службу, і патріоти-добровольці. Захист Мощуна і столиці здійснювали військові 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, бійці з полку “Азов”, батальйону оперативного призначення імені С. Кульчицького (добровольче формування Національної гвардії України), спецпризначенці “Омега”, тероборонівці, зокрема 130-й батальйон ТРО, батальйон “Реванш”, 1-ша президентська бригада Нацгвардії, артилеристи бригади “Рубіж” НГУ, а також невелика група воїнів з інтернаціонального підрозділу, зокрема батальйону імені Кастуся Калиновського, та інші підрозділи. Бої в Мощуні у лютому¥бе¥ резні витримали кілька насту¥ пів: 27 лютого. Перший прорив. Колона техніки з псковськими десантниками зайшла в Мо¥ щун по мосту, який ЗСУ не встигли підірвати. Елітні ро¥ сійські військові погано орієн¥ тувалися на місцевості. За спо¥ гадами місцевих, колона з близько 50 одиниць техніки просто блукала селом. 5–6 березня. Атака морпіхів. Від першої атаки на Мощун минув тиждень. Тоді вже оста¥ точно стало зрозуміло, що ро¥ сійський бліцкриг провалився. Прорватися в столицю через Гостомель, а потім Бучу, Ірпінь та Макарів армії РФ не вдало¥ ся. Мости на підступах до Ки¥ єва, зокрема і в Мощуні, вже були підірвані. Річка Ірпінь, яка відділяла окупантів від столиці, не дозволяла їм пере¥ кинути незліченні колони сво¥ єї військової техніки. Але ро¥ сійське керівництво не відмо¥ вилось від планів захопити столицю і вирішило, що переправитися через Ірпінь в напрямку Києва буде най¥ краще через Мощун. Це місце, ймовірно, видавалося їм наймілководнішим. 5 березня російська артилерія та авіація почали жорстокі обстріли Мощуна. Навіть військові з великим досвідом бойових дій на Донбасі визнавали, що таких інтенсивних обстрілів ще не бачили. Уже вночі бійці 155-ї бригади морської піхоти із Владивостока форсували річку Ірпінь навпроти Мощуна. Вони зробили це непомітно, професійно і зухвало, пригадують українські військові. На підкріплення в Мощун прийшли незначні групи тероборонівців, добровольців, бійців “Іноземного легіону”, а також спецпризначенців із Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій. Вуличні бої продовжилися із новою інтенсивністю. Українські військові почали зачищати село. 6–8 березня. Понтони. Завдавши вели¥ ких втрат російським морпіхам, оборон¥ цям Мощуна все ж не вдалося повністю вибити окупантів із села. За весь час бит¥ ви за Мощун окупанти встановлять по¥ руч із селом три понтони. Два із них бу¥ дуть почергово виведені з ладу україн¥ ською артою, знешкодити ж третій пон¥ тон допоможе лише наприкінці битви річка Ірпінь. 11–14 березня. Найзапекліші бої в Мо¥ щуні. Розгром костромського десанту, од¥ ного з найбоєздатніших в російській ар¥ мії підрозділів, “еліти й гордості” росій¥ ського війська. Саме ці бої 11–14 березня забрали десятки життів наших захисни¥ ків-героїв, які мужньо й у нерівних силах із ворогом захищали рідну землю й сто¥ лицю. Під Мощуном загинули сотні підготовлених і гарно озброєних ворожих сил: елітний парашутно-десантний полк 331 із Костроми, 104 парашутно-десантний полк вдв, псковські десантники, 155 бригада морської піхоти з Владивостока, 40 бригада морпіхів з Камчатки, 2-га десантно-штурмова бригада морпіхів, 215 окремий розвідувальний батальйон з Костроми, 1065 артилерійський полк вдв Костроми. Окупанти тричі намагалися прорватися через Мощун на Київ, і, зрештою, наші бійці відтіснили ворога та змусили його відступити. Деталі цих подій відображено в сучасних дослідженнях, документальних фільмах, зокрема “Мощун – битва, яка врятувала Київ. Розслідування Радіо Свобода” (2023). *** У переддень другої річниці Великої війни хочеться згадати імена Янголів Перемоги, Героїв Мощуна, добровольців, які з першого дня повномасштабного вторгнення стали до лав захисників України. Звісно, про всіх Героїв сказати поіменно межі публікації не дозволяють, але готується книга силами юних журналістів, агенції ІТА- ЮНПРЕС Київського палацу дітей та юнацтва про захисників столиці, яким ми завдячуємо своїм життям. Продовження на стор. 5 ГЕОРГІЙ ФІЛІПЧУК НІНА САЄНКО 14–15

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин