Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Захисники деокуповують українські · території, а музейники – душі українців, · повертаючи історичну пам’ять». Такі вони, просвітяни 8 · с. 8сторінка оригіналу ↗

Йдемо на сповідь до Уласа

Слово Просвіти, №07 за 2026 рік

Рівненська «Просвіта» повертає Україні величне ім’я Гомера ХХ століття Уласа Самчука. Інна ОМЕЛЯНЧУК, просвітянка Фото Олександра ХАРВАТА 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині народився хлопчик, який став титаном українського духу та слова. Непростою була його доля, але перо завше залишалося гострим, влучним та україноцентричним. Навіть у вимушеній еміграції в Чехії, Німеччині та Канаді. – Уже тоді, в першій половині ХХ століття, Улас Самчук глибоко бачив підлу й підступну сутність кремля, яка ані на йоту не змінилася й сьогодні. Й говорив про це в своїх творах. Взяти автобіографічну трилогію «Волинь» – потужну селянську епопею, в якій він відобразив культуру українського села, що формувалася століттями. Чи повість про Голодомор «Марія» – вона хвилює нас і сьогодні. Тож «Просвіта» вважає за честь повертати Україні та українцям це славетне ім’я, що так довго й незаслужено перебувало під забороною радянського режиму, – каже голова Рівненської обласної «Просвіти» Іван Вєтров. Саме «Просвіта» разом з автором унікального проєкту «Голос Уласа Самчука» виступили його інціаторами. І цей голос повернувся до ріднокраю через довгих 83 роки. Письменник і просвітянин, дослідник творчості Уласа Самчука Віктор Мазаний в архівах «Голосу Америки» віднайшов записи з його живим голосом. Нині він звучав для всіх, хто хотів почути. Охочих було чимало: зала припадала серцем до його тембру з особливим акцентом, як до цілющого джерела: «Я вже був у Празі в 1932–33 роках. Люди там діставали листи з України, де їх рідні писали: рятуйте, ми вмираємо з голоду! Під цими враженнями в мене вирвалася повість «Марія» – лише за три місяці», – розповідає Улас Самчук. Для розуміння: на історичній Волині, яка тоді входила до складу Польщі, голоду не було. Але автор так глибоко переживав біль свого народу, що від імені жінки зумів майстерно передати все її життя – від народження до голодної смерті. Ім’я Марія обрав невипадково. Воно ж бо має глибокий символізм: Богородиця – також Марія. Учні Рівненської ЗОШ № 9 відтворили епізоди повісті в сценічному виконанні, – емоції вихлюпувалися через край. І як, скажіть, як можна було прибрати зі шкільної програми «Ма­ Нагородження Захоплива бесіда у літературному музеї Уласа Самчука рію» – перший роман про Голодомор? Це зробили за часів януковича, а не повернули досі! Нонсенс? Ще й який! письменника Оксана та Ярослав Соколики. Саме в музеї в День народження ти­ Від Рівненської «Просвіти» ми напитана українського духу проходять різноманітні урочистості. Нині тут нагороджували переможців обласного конкурсу молодіжної публіцистики сали не одне звернення до профільного міністерства, особисто їздив з цього приводу вже до трьох міністрів, – але нас, на превеликий жаль, не чують. У які ще дзвони треба бити, аби цей великий українець, яким справедливо захоплюється світ, нарешті повернувся до шкільної аудиторії? З «Марією», із «Волинню», зі світоглядною статтею «Нарід чи чернь?» – вкотре перепитує Іван Вєтров. «Юні літописці українського простору», який проходить під егідою музею Уласа Самчука та «Просвіти». В умінні створити публіцистичні тексти змагалися учні 8-11 класів та студенти втрьох номінаціях: «Постаті», «Не гоїть огонь», «Неблудний син великої Волині». Як бачимо, нинішньому міністерству У цьогорічних роботах ключовою є освіти України не до Самчука. тема російсько-української війни. Незалежно від номінації, конкурсанти проєктують свої есеї на трагічні реалії сьогодення, осмислюють їх як через призму творчості Уласа Самчука, так і через самоусвідомлення наших новітніх героїв – захисників, що поклали життя в борні за незалежність. Одна з переможниць конкурсу, Богдана Арешина, нагадує слова відомого рівненського пластуна Тараса Давидюка, який загинув у листопаді 2023-го: «Сьогодні немає і не може бути важ­ Втім, на його малій батьківщині не чекають вказівок від офіційного Києва. 20 лютого 2005-го, до 100-річчя від дня народження Уласа Самчука, на Театральній площі в Рівному постав його величний пам’ятник. Письменник, неначе присів перепочити й подумати про вічне… У місті також створили літературний музей Уласа Самчука. У фондах чимало його особистих речей, які перевезли з Торонто розпорядники спадщини Танок у музеї

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин