Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Молода країна · с. 5сторінка оригіналу ↗

МИ ХОЧЕМО БУТИ ПОЧУТИМИ!

Слово Просвіти, №08 за 2005 рік

VOX POPULI Закінчення. Початок на с. 1 Щодо змін — має пройти час. Якби я була Главою держави, найперше, реформувала б освітню галузь, стимулювала фермерське господарство, розвиток промисловості. Потрібні зміни і в законодавстві, зокрема в царині книговидавництва. ЛУК’ЯНЕНКО Юрій, 18 років: — Я очікував того, що сталося. Для мене не було несподіванкою ім’я Прем’єр-міністра. А щодо інших призначень, вважаю: якщо вже міняти, то треба міняти всіх. Віктору Ющенку була вигідною близькість до народу в передвиборній кампанії. А те, як поведе себе Президент зараз, побачимо. Сьогодні Україні потрібні якісні зміни в економічній сфері, промисловості, окремих дотацій потребує наукова галузь, український кінематограф. НЕКРАСОВА Юлія, 19 років: — Призначення Президента мене не розчарували. Особливо пишаюся Прем’єр-міністром. Україні давно потрібна була жінка “в господарстві”. Особисто мене зміни в політиці не торкнули. Одним словом, — складно говорити про призначення об’єктивно. Можна говорити про зміни в свідомості учасників дійства на Майдані. Люди хочуть довіряти і вірити владі. Державне фінансування слід спрямувати на підтримку сільського господарства, міжнародного туризму, важкої промисловості, кіноіндустрії, книговидавництва. ЗАНІНА Євгенія, 21 рік: — Загалом кадрові призначення мене не розчарували. Якщо старі кадри справляються зі своїми обов’язками, нехай працюють на добробут держави. Єдине — призначення на посаду Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, на мою думку, — не виважене, оскільки активна участь на мітингах не є обов’язковою складовою професійних якостей. Сьогодні посадовці звітують на прес-конференціях, намагаються стати ближчими до народу. Наприклад, урядовці без спеціальної охорони каталися на ковзанах, аби на власні очі переконатися у потребах цього виду спорту, а міністр охорони здоров’я самотужки вирішив перевірити ціни в аптеках. Якби я була Президентом, то найперше приділила увагу соціальним проблемам, а саме: підвищенню заробітної платні, виділила б кошти на ремонти музеїв, надала б підтримку вітчизняному кінематографу та театру. Варто було б подбати і про якість медичного обслуговування, підтримку агрокомплексів та промисловості. ЦАП Павло, 19 років: — Тільки сам Президент може дати характеристику тим людям, яких він призначив. Єдине, — що нам залишається, — вірити у В. Ющенка і нових керівників. Відбулася зміна влади, нам обіцяли, що з цією зміною життя стане кращим і світлішим. Поживемо — побачимо. Але скажу одне: слова мають бути продовжені справами. Зміни? Для кардинального оновлення потрібен час. Бути Президентом — велика відповідальність, а ще дуже непросте завдання — до кінця усвідомити, що означає бути ним. Я — не політик, не економіст, але так хотілося б, щоб в Україні не було жебрацтва, бідності, безробіття. Треба створити нові робочі місця, освіта й лікування мають були за державні кошти, пенсія такою, щоб не соромно було називати її пенсією. Але є ще питання морального плану. Ними, насамперед, слід перейматися. У Росії, наприклад, процвітає антисемітизм, самі депутати розпочинають національну ворожнечу. На жаль, і в нашій свідомості живе таке принизливе явище. Пропоную покінчити з цим раз і назавжди. В Україні, де людей не ділять за національністю, кольором шкіри чи віросповіданнями, — у такій країні я хочу жити. ПАРХОМЕНКО Ганна, 19 ро( ків: — Перші враження — гордість за себе, свій народ, розуміння того, що загальносуспільні зусилля попередніх місяців не пройшли даремно. Задоволена з того, що відбулася абсолютна зміна влади. І дуже добре, на мою думку, що урядові лави поповнилися молодими обличчями без стереотипів і упереджень. Дивлячись на їхнє заповзяття, складається враження, що українське становище вже скоро покращиться. Ще зарано, вочевидь, помічати якісь зміни. Треба дати нашим можновладцям трохи часу і розуміння (розуміння того становища, яке залишилося після попередньої влади). А от що достеменно й помітно змінилося — так це ставлення і увага до України з боку інших держав. Щодо “народ-влада”, то, здається, до людей повертається віра у владу, вони не бояться говорити, критикувати. Увагу варто приділити медичній, освітній галузям, покращити транспортні послуги, підтримувати українськомовні видання, національні проекти, всіляко заохочувати проведення таких акцій. ДИБАНЬ Федір, 18 років: — Усі призначення Президента були очікуваними. Посади отримали ті, хто підтримували В. Ющенка. Старі кадри? В. Кремень, наприклад, мене влаштовує, щоправда, як міністр освіти він мені не подобався. Поки що влада наблизилася до народу. Принаймні краще, ніж за часів Л. Кучми. Реформування потребує сільське господарство, соціальні сфери, промисловість. Відкритою є Чорнобильська проблема. Слід подбати про підвищення національної гордості, ідейне возз’єднання заходу й сходу України. БАЛАЦАНОВА Олена, 19 ро( ків: — Урядом я цілком задоволена. Особливо Прем’єр-міністром. Старі кадри, що сьогодні знову з портфелями, працювали за старої влади. Можливо, за нового уряду ми побачимо їх у новому світлі. І, нарешті, що не може не радувати, в уряді з’явилися жінки. Помаранчева революція зблизила народ і владу. Президент Ющенко виявив повагу, вийшовши після інавгурації до народу на Майдан. П’ять головних напрямків роботи, які я виокремлюю: медицина, освіта, соціальна сфера, стимулювання українськомовної кінопродукції. Особливу увагу варто звернути на формування бюджету. БРЯЗГУНОВ Тарас, 19 років: — До призначень Президента Ющенка ставлюся нормально. Юлія Тимошенко — найкращий Прем’єр-міністр. А Олександр Зінченко набагато краще, ніж Віктор Медведчук. Свою посаду він заслужив. Щоправда, не подобається мені В. Кремень. “Народ-влада”? Краще, як було. А на посаді Президента себе не уявляю. ШУТСЬКА Аліна, 19 років: — Нові призначення з паролем “Красти будеш? — Ніколи. — Проходь” ще трохи віддають революцією. Голосно початі справи розслідування політичних та журналістських убивств, справи про приватизацію державних підприємств, депутатські землі в заповідній зоні. Діло почате добре, але поки до кінця не доведене. Поки не ділом, а словом. Деякі призначення були відомі давно. Не дарма ж водних піджаках мерзли на революційній сцені опозиційні політики. Наприклад, пані Юлія, яка, до речі, не мерзла, а куталася у шубки, так одразу й заявила: “Ющенко пообіцяв”. Не відомо, скільком людям він отак пообіцяв ще до інавгурації, але немало бачимо в новому уряді й старих облич. Непродуманим називають крок із призначенням губернаторів. Хмельницький губернатор у відставку подав, чернігівський — кілька років тому хлопчика машиною переїхав, а донецький (мав би підбиратися з особливою прискіпливістю) — взагалі кілька років в Україні не жив. Але хоч земляк, на тому “спасибі”. Після закінчення Помаранчевої революції залишився сум за півгодинними випусками новин, прямими трансляціями із залу Верховного Суду та Верховної Ради. Громадяни знову почали купувати газети, які ще місяць тому не встигали за подіями в країні. Познімали вже помаранчеві стрічки, лишилися плетені шапки та шарфи, розмови в компаніях та колективах знову потекли на буденні теми. Та позитивні моменти революції дають про себе знати. Спілкуючись в Інтернеті з іноземними співрозмовниками, кажеш: “Я з України”. “Звідки?” — “Ну,.. Ющенко — так”. — “А! Так! Так! Нас не подолати! Україна!”. Що буде далі — не знає ніхто. Але сьогодні влада вже знає, що при розвіюванні міфу про чесність і прозорість на Майдан вийде набагато більше людей, ніж під час революції. Девіз “моя хата скраю, я нічого не знаю” вже не відбиває нашого ставлення до влади. Якби я була Президентом, насамперед, мене б цікавили зміни в соціальній сфері. Як казав мій знайомий: “Хай В. Ющенко доведе, що я був неправий, проголосувавши за В. Януковича”. Тому, нехай, у першу чергу, люди відчують піклування. Дуже важливою сферою є внутрішня політика — розумні продумані призначення, прозоре прийняття рішень повернуть народу хоча б частинку довіри до влади. Зовнішня політика — важливо тягнутися до “відмінників”. Часто чую: “Ми не потрібні Європі”. А кому ж ми взагалі потрібні з такою злочинністю, корупцією? Щоб “лягти під Путіна”, нам цього достатньо, але щоб наймогутніші світові об’єднання мали за честь запросити Україну до себе, — потрібно довго і клопітливо викорінювати негативні політичні моменти. Також дуже важливим фактором були б зміни у сфері культури — її відродження та розповсюдження. КУДІНА Оксана, 19 років: — На те він і Президент, щоб самому вирішувати, кого призначати на головні пости в державі. Я задоволена розподілом місць між членами уряду. Але, звичайно, не можна оминути того, що в деяких галузях були призначені неспеціалісти. Хоча, впевнена, навіть вони досягнуть високих результатів. А що стосується Кременя, то ходять чутки, що він навіть допомагав Ющенку під час передвиборної кампанії. Поки що не відчула на собі ніяких змін. Мабуть, ще зарано говорити про щось конкретне. Має пройти певний проміжок часу, поки народ відчує на собі ті зміни, про які, зокрема, декларує Президент та уряд. Вважаю, що певні висновки про стосунки влади і народу можна робити через 2—3 місяці, про що стверджує і сам Президент. Як на мене, головними є: 1. Соціальні реформи. 2. Боротьба з корупцією. 3. Підтримка вітчизняних виробників. 4. Сільське господарство. 5. Залучення іноземних інвесторів. Розпитувала і фотографувала Ольга СКРИПКІНА z

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин