Читацьке віче · с. 6сторінка оригіналу ↗
ГІРКІ РОЗЧАРУВАННЯ
Слово Просвіти, №08 за 2005 рік
В українців, українських патріотів були великі надії на те, що з перемогою В. Ющенка на виборах 2004 р. Україна, нарешті, стане українською. З якими великими труднощами переміг В. Ющенко на цих виборах, — знають усі. Як ми переживали за Ю. Тимошенко і які були раді, коли на табло у Верховній Раді висвітилася цифра 373. Але, на превеликий жаль,
z
на цьому наші радощі закінчилися і настав час гірких розчарувань. Відомо, що на рівень патріотизму в державі, на рівень користування державною мовою найбільше впливають освіта молоді й працівники МВС. І ось, саме на посади міністрів цих міністерств призначають людей Мороза, який ратує за другу державну мову в Україні. Що це? У східних і південних
ПОДВІЙНЕ ДНО кож послідовність команди Президента в словах і діях, зокрема щодо наведення порядку в трьох ключових чинниках розвитку економіки: власність та інвестиції, фінанси та бюджет, кадри та система управління. І є цілком очевидним, з якою метою це робиться, — з метою створення нових робочих місць і пріоритетного фінансування соціальних програм. З огляду на лист дописувача п. Деркача В. І. я ще раз уважно перечитав програмні положення В. Ющенка, його виступи й коментарі. І не знайшов там навіть натяку на тезу, що її постулює п. Деркач щодо Народного Президента (“докладе неабияких зусиль із розширення сфери вживання мови сусідньої держави”). Звинувачувати Президента Віктора Ющенка в проросійських симпатіях (у тому числі на мовному ґрунті) — це, як мінімум, справді нелогічно й неетично. А тим більше нелогічно й неетично подавати черговий вискок О. Мороза як “розвиток програмної засади” В. Ющенка. Тим більше, що “програмну засаду”, мабуть, виссано з пальця дописувача. У кожному разі, всім нам треба з почуттям великої відповідальності усвідомити, що між категоричною емоційною переконаністю і провокативністю дуже мала дистанція. Хоча, можливо, для декого немає великої різниці між здійманням галасу і рішучим шляхетним висту' пом в обороні рідної мови проти чужоземних зазіхань.
Євген ҐОЛИБАРД
ДУМКА ПАТРІОТА областях України, де патріотизм людей і любов до української мови не на дуже високому рівні, там на посади голів обласних адміністрацій призначають людей, які навіть не володіють українською мовою. Що вже тоді казати про їхній патріотизм до України і всього українського? Нічого не розумію!
В. ЮРЧАК, с. Дублянка Харківської обл.
z
РЕЗОНАНС нуть українські декларації і декорації нашої держави — вивіски, реклама, офіційні документи українською мовою. Хоча картина стане “прозорішою”, але шкода розлучатися з ілюзією, що живемо в українській державі. На мій погляд, про державний статус російської мови в Україні варто буде говорити лише тоді, коли Україна досягне фактичної, а не формальної рівності з нею — в Україні-таки. Мені думається, що в разі надання російській мові статусу другої державної, вона швидко стане першою, бо тоді частина хохлів і українців повернуться до “всем понятного и могучего”… Почнеться еволюція зниження української мови в державних закладах, підприємствах, війську і залишиться вона в маленьких містечках і селах, як це є зараз у кількох реґіонах Східної України.
Степан БОЙКО, м. Івано-Франківськ
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
