Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Тарасова церква · с. 7сторінка оригіналу ↗

«СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮ-

Слово Просвіти, №08 за 2006 рік

Письменник, краєзнавець, просвітянин, учитель Микола Васильович ФЕНЕНКО народився в 1908 році. Через два роки виповниться століття від дня його народження. Маріупольська філія “Просвіти” створила комісію з творчої спадщини свого земляка. Комісія має підготувати і видати до ювілейної дати збірку творів М. Фененка, куди ввійде робота “Топоніміка України в творчості Тараса Шевченка”. Погодьтеся, не кожному вчителеві й краєзнавцеві з глибокої провінції випадає така честь, щоб його біографія була представлена в енциклопедичних словниках чи довідниках. Гортаємо другий том Шевченкового словника. Читаємо: “Фененко Микола Васильович (31.12.1908 — 05.05.1969) — український радянський краєзнавець. Автор ряду розвідок з історії і топоніміки Української РСР та книжки “Земля говорить” (Київ, 1965). Опублікував працю “Топоніміка України в творчості Тараса Шевченка” (Київ, 1965). Досліджував роль і значення природи в творчості Шевченка...” Усе в цій лаконічній довідці відповідає дійсності, і разом із тим — далека вона від реального життєпису Миколи Васильовича! На жаль, це часто траплялося у недавні ще часи. Ніби передбачаючи таке, в одному з приватних листів М. Фененко написав рядки, що могли б стати своєрідним епіграфом до нашої розмови: “...А взагалі в моєму житті стільки внутрішнього трагізму (я не говорю про зовнішні події, всім відомі), що вистачило б на кілька стандартних романів, в яких досить прочитати кілька сторінок, щоб знати, не читавши далі, всю фабулу і кінець”. А фабула ця справді була трагічна (хоч вона, на думку М. Фененка, для того часу була стандартна, типова!): тричі йому зачитували смертний вирок: до і після війни недоброї пам’яті “трійка” НКВС, а під час війни гестапо за антифашистську діяльність в окупованому Маріуполі. А ще ж були ГУЛАГівські табори у Воркуті й гестапівські катівні в Маріуполі, роки безробіття і відкритого цькування (навіть після амністії і реабілітації). Усе витерпів Микола Васильович, усе переміг. Не зламався і ні від чого не відцурався, зумів залишити на краєзнавчих стежинах і свій помітний слід… * * * Гортаємо сторінки книги “Топоніміка…”. На першій сторінці присвята “Пам’яті Максима Рильського”. Видатний поет, наперекір властям, багато зробив для того, м. Сєверодонецьк Луганської обл. 20,00 Кошляк, м. Полтава 10,00 Купчак М. П., м. Тернопіль 50,00 Ландарь В. О., м. Полтава 50,00 Лебедєва Т. Г., м. Муровані Курилівці Вінницької обл. 20,00 Левицька О. З. із сином Богданом, м. Сімферополь АР Крим 50,00 Левицький З. Є., с. Ковильне Роздольненського р-ну, АР Крим 50,00 Лемещук О. Б., м. Трускавець 50,00 Ліпченко Л. З. 240,00 Литвинов Л. Л., м. Суми 100,00 Лісова В. П. 100,00 ЛО Товариство репресованих, м. Львів 2275,00 Лящук Д. М., м. Львів 50,00 м. Суми (Білолюбська К. Г., Голенкова А. В., Голенков А., Кисельова А., Бґляґва М. В.) (ч/з Бабенко Н. В.) 18,00 Мешканці м. Борщів Тернопільської обл. (ч/з Ктотор) 100,00 Мешканці м. Борщів Тернопільської обл. (ч/з Яремій) 100,00 Міська поліклініка №3, відділ відновного лікування, м. Івано-Франківськ 250,00 Міський благодійний фонд “Шевченко і воля”, м. Кременчук 1158,37 Нифанюк О. Г., м. Макіївка Донецької обл. 15,00 Нифанюк С. М., м. Макіївка Донецької обл. 15,00 Новомиколаївське районне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” Запорізької обл. (ч/з Малікову Л. С.) 30,00 Об’єднання товариства “Просвіта” Галицького р-ну Львівської обл. 70,00 Обласна радам. Івано-Франківськ 500,00 Обласне об’єднання “Просвіта” м. Львів (ч/з Сумарчук О. О.) 214,00 Обласне об’єднання товариства “Просвіта” z Галицького р-ну Львівської обл. 11,00 Оріночко Ю, Д., м. Київ 10,00 Парафіяни с. Острожець Мостиського р-ну Львівської обл. 120,00 Первинна профспілкова організація “Галременерго” ДАЕК, м. Львів 3000,00 Письменко Т. Ю., м. Дніпропетровськ 15,00 Пугач В. Г., м. Ужгород 100,00 Рибак П. І., м. Львів 50,00 Рида О. М., м. Київ 10,00 Родина Бабенків, м. Суми 12,00 Романко І. В., Романко Г. Н., с. Портівське Мангуського р-ну Донецької обл. 30,00 Семенюк Т. Ф. 50,00 Скачко Н. Н., м. Харків 50,00 Сокольська Л., м. Одеса 110,00 Сосідко, м. Полтава 15,00 Сопівський осередок “Просвіти” Івано- Франківської обл. 2340,00 СПД Новодворський В. І., м. Київ 600,00 Стогнота Л. К. 100,00 Стороженко Л. Л. 50,00 Тарадай І. А., м. Червоноград Львівської обл. 50,00 Ткачівський Г. Й., м. Івано-Франківськ 50,00 Учні і вчителі Привітнянської СЗШ (ч/з Брижак В. Г.) 51,15 Харитонова В. В., м. Антрацит Луганської обл. 30,00 Харківська обласна державна адміністрація (ч/з Бабаєва В. Н. та Ющенка Я. П.) 1095,00 Худа М. П., м. Муровані Курилівці Вінницької обл. 72,25 Чернявська Т. Г., м. Черкаси 50,00 Юдина Я. П., м. Севастополь 100,00 Якимець В. П., м. Луганськ 10,00 Якимець В. П., м. Луганськ 5,00 Якимець В. П., м. Луганськ 10,00 Якимець О. В., м. Луганськ 10,00 Якимець О. В., м. Луганськ 5,00 Якимець О. В., м. Луганськ 10,00 щоб у повоєнні роки підтримати початкуючого автора, бо вбачав у ньому потенційного літератора-дослідника першої величини. Звернімо увагу на дату виходу книжки — 1965 рік. Для нашого суспільства це був переломний рубіж. Закінчилася хрущовська “відлига”, настали брежнєвські “заморозки”. Розпочалося в Україні викорінювання всього українського — мови, історії, літератури. І ось з’являється популярне видання, основу якого становлять розділи “Чиї сини? Яких батьків?..”, “Україна” тощо. Разом із Шевченком автор розмірковує: “А якому народу, якій культурі він повинен служити? І хто той народ — малороси, хохли, русини, рутени...?” Автор книги “Топоніміка…” робить висновок: “Безсмертні заслуги Шевченка перед Україною. І одна з них виняткова у світовому масштабі: саме через його творчість поміж усяких “Малоросій”, “Новоросій”, “Людомерій” тощо ім’я України остаточно й назавжди набуло визнання в цілому світі”. * * * Ім’я М. Фененка стає відоме не лише на Донеччині, а й в Україні. Вже готувалося в Києві друге видання його книжки “Земля говорить”, завершувалася робота ще над однією книгою — “Хроніка Пржевальського”, але в кімнатці, що виділила йому сестра (бо на свою оселю Микола Васильович так і не спромігся), догорала свіча його життя. У травневому числі “Літературної України” за 1969 рік читачі побачили некролог: “5 травня 1969 року в місті Жданові передчасно помер Микола Васильович Фененко — невтомний дослідник-краєзнавець, літератор і публіцист, автор цікавих публікацій з історії рідного краю...” Наш громадянський обов’язок — зібрати якомога повніше літературну спадщину М. Фененка, систематизувати її, оснастити коментарями. І зробити це потрібно сьогодні, бо завтра буде пізно. Ми і так уже багато втратили з того, що вийшло з-під пера Миколи Васильовича. Голос нашого колеги — просвітянина й учителя, його бачення суспільного буття, у тому числі й крізь призму Шевченкової поезії, не повинен згаснути, загубитися у стрімкому вирі сьогодення. Павло МАЗУР, м. Маріуполь Маловисківська міська організація Всеукраїнського об’єднання ветеранів Поліщук В. М., голова організації 5,00 Матвієнко М. П., голова районної організації “Просвіти” 5,00 Пащенко М. Д. 5,00 Мазуренко А. З. 5,00 Сорока І. В. 5,00 Неживий Г. Г. 5,00 Осадчук В. П. 5,00 Козак В. Є. 5,00 Соловей Л. Л. 5,00 Небензя В. М. 5,00 Кисельов В. П. 5,00 Гуменюк В. Д. 5,00 Колотілова С. І. 7,00 Мельник З. М. 4,00 Слісенко М. Ф. 5,00 Дорохтей Л. С. 2,00 Марциненко Є. 4,00 Аушева Т. 5,00 Гречуха П. 5,00 Дяченко В. С. 3,00 Білова О. С. 3,00 Тюріна З. Д. 4,00 Іванова О. А. 3,00 Шамка О. 3,00 Тончій А. 3,00 Федорова Л. М. 4,00 Володіна М. П. 2,00 Безпала Г. В. 3,00 Шведенко М. 2,00 Брехунець М. К. 2,00 СЛОВО ОФІРУВАЧА Прошу вас допомогти виконати обов’язок перед пам’яттю батька, Левицького Зіновія Євстахійовича, скромного сільського вчителя, який не встиг особисто зробити свій внесок на побудову Тарасової церкви. Батько передплачував тижневик “Слово Просвіти” практично із часу заснування. Народився у Станіславі 1928 року, зазнавши репресій і принижень у повоєнні роки, завершив навчання й чесно працював, глибоко люблячи свою стражденну Україну. Вихований на ідеалах свободи, волі й лицарської звитяги козаків-запорожців, намагався власним прикладом розбудити дух українства в односельців степового Криму.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин