«Просвіта» сьогодні · с. 13сторінка оригіналу ↗
ЯК СТУДЕНТИ «БУРЖУЯ» НАВЧА-
Слово Просвіти, №08 за 2006 рік
КОНКРЕТНІ СПРАВИ
Фото Івана Пилипенка
— Пане Леоніде, Вінницька “Просвіта” відома серед просвітян своїми теле" і радіо" передачами. Розкажіть про них. — Сьогодні на телеекрані програми “Вінницький плин” і “Відверто”, що виходять двічі на тиждень. “Вінницький плин” — культурологічного спрямування. “Відверто” — програма, побудована у формі інтерв’ю з цікавими людьми: ми спілкуємося з істориками, літераторами, митцями і просто з неординарними особистостями. Питання, яких торкаємося, — насамперед просвітницькі, пов’язані з духовністю, мовою, традиціями нашого подільського краю. Маємо й молодіжну передачу “Вважаю так”. Це міні-сентенції, які готують студенти, члени “Молодої Просвіти”. Вони обирають актуальні для молодіжного життя і середовища теми. Діапазон тут дуже широкий: починаючи від роз’яснень понять “фани” і “фанати” і закінчуючи тим, як потрібно поводитися з жінками, яке місце повинна займати жінка у суспільстві. — Як Ви заохочуєте молодь до роботи? — Мої студенти — люди обдаровані, з мистецькими нахилами: пишуть вірші й оповідання. Читають сучасну автуру, поін%
НОВЕ ВИДАННЯ
У Києві коштом Рената і Віри Польових вийшла друком нова книга Романа КОВАЛЯ “Багряні жнива Української революції”. Це збірка нарисів про учасників збройної боротьби за Українську державу, які воювали в лавах армії УНР, Української галицької армії, Українських січових стрільців і повстансько-партизанських загонів Правобережної і Лівобережної України. Серед них були й просвітяни. Харитина Пекарчук. 1915 року в Сімферополі Харитина випадково познайомилася зі свідомим українцем із Полтавщини. У спогадах жінка називає його паном П. Б. Він дав їй багато українських книжок, зокрема “Кобзар” Тараса Шевченка. Одразу після Лютневої революції 1917 року пан П. Б. із дружиною, Харитиною і ще кількома однодумцями заснували сімферопольську “Просвіту”. Праця на українській ниві була нелегкою, бо українська інтелігенція, особливо старшого віку, “боялася виявити себе, щоб, не дай Боже, москалі не повикидали їх із праці”. Попри перешкоди, “Просвіта” взялася за українізацію трьох запасних полків російської армії, що розташувалися в Сімферополі. Було організовано український хор і аматорський гурток. Влаштовували літературні вечори. Спільно з
Вінницька “Просвіта” провідним напрямком своєї роботи обрала працю з молоддю: віднайти талановитих молодих людей, підтримати й зорієнтувати на українську культуру — одне з головних завдань товариства. Як це вдається, розповідає голова облоб’єднання, заслужений працівник культури, доцент кафедри культурології Вінницького національного технічного університету Леонід Володимирович ФІЛОНОВ.
формовані у мистецьких процесах. Як викладач, я радію, що в Україні підростають духовно чисті споживачі української елітарної культури, і вважаю, що “Просвіта” повинна віднаходити саме таких дітей і підтримувати їх. Ось я і запропонував студентам спробувати власні сили. Вони отримують завдання, готують тексти для передачі. Причому тексти не читають, а вчать. Я, звичайно, щось підказую, редагую. Зараз нас дванадцятеро. Небагато, але цих студентів я також залучаю і на молодіжні “круглі столи”. — Що це за “круглі столи”? — Традиційно ми проводимо “круглий стіл” із підготовкою спеціальної телепрограми, як було, скажімо, цього року. Порушуємо питання української мови й культури. Мені приємно, що з нашою думкою рахуються на державному рівні. Ми допомагаємо обласній адміністрації проводити “круглі столи” зі знаменних дат. Більше того, нас навіть прохають допомогти у складанні документів, пов’язаних із плануванням заходів чи прийняттям рішень. Таким було рішення з контролю за виконанням Закону “Про рекламу”. Ми ледь не оштрафували один багатий ресторан “Буржуй”: прискіпалися до їхніх російськомовних біл-бордів, їм довелося їх українізувати. Зараз створюємо великий біл-борд, на якому наші молоді просвітяни, які до того ж підтримують на місцевому рівні Конґрес українських націоналістів, написали: “Ми спілкуємося українською, бо нам це приємно”.
кримськими татарами видавали газету. Юна активістка працювала в “Просвіті” до 14 січня 1918 року. Пізніше внучка польського повстан-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
