Постать · “25 лютого минає 140 років від дня народження Лариси Косач, котра золотими літерами вкарбувала своє ім’я серед когорти національних геніїв світу”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
ЇЇ ПРОВІДНА ЗІРКА ВОЛИНЬ ВШАНОВУЄ СЛАВЕТНУ ЗЕМЛЯЧКУ
Слово Просвіти, №08 за 2011 рік
Святослав ВАСИЛЬЧУК, голова Житомирського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка
Моя бабуня Федора (батькова мати) розповідала, як із дідусем Олексою їздили з-під Рівного, де мешкали, до Звягеля, бо там у селі Жолобному є наша родина. То заїжджали до вчителя тамтешньої школи, і він казав, що Леся Українка народилася в цьому-таки Звягелі, навіть показав ту хатину неподалік Случа. Коли я чув теє, задумав звитяжне: як виросту, поїду обов’язково до Звягеля, знайду ту хатину, побуваю в оселі, де народилась і жила Леся Українка. Мені здавалося, що в тій хатині досі лунають її слова, дивна пісня, яку там щовечора співають на подвір’ї хлопці й дівчата… В дорослому віці оселився я в Житомирі. А Звягель (чи то Новоград-Волинський) від нього на захід, по Брест-Литовському шляху — лише 90 кілометрів. А в ньому музей Лесі Українки саме в тій хатині, де вона народилася. У центрі міста — величний пам’ятник нашій визначній землячці, виготовлений із червоного поліського каменю — лабрадориту. Пам’ятають і шанують Лесю Українку на Житомирщині. За її мужнє правдиве слово, за любов до України, за непримиренність до зла. Вільний дух, енциклопедичні знання, потяг до літературної праці Леся успадкувала від матері, яка була переконаною українською патріоткою, вчила дітей української мови, прищепила їм любов і повагу до народного слова, пісні, традицій і звичаїв. У сім’ї домінувало українське слово. Леся, як і всі діти, виростала в духовній аурі рідної Волині, в рідному слові, пісні, колядках і щедрівках, приказках-приповідках. Вони вбирали ту духовну снагу в свої юні душі, аби зберегти на все життя, і бути вірними своїм духовним ідеалам. Та повернімося в сьогодення. За часів Совєцького Союзу тривалий час офіційно вважалося, що Леся Українка ніколи не жила у Звягелі (Новограді-Волинському на Житомирщині). Вшанування пам’яті цієї геніальної поетеси і громадського діяча, полум’яної патріотки України, для котрої справа боротьби за визволення рідного народу з-під ярма як Російської, так і Австро-Угорської імперій (останній належали західні українські етнічні землі Галичини, Буковини, Закарпаття, Лемківщина, Надсяння, стала провідною зіркою її життя, його сенсом і метою — відбувалося лише на Луччині (нинішня Волинська область). Центром подій були, як правило, с. Колодяжне, де була садиба Косачів і де мешкала тривалий час уся сім’я, та ще в Луцьку. Але ж туди Косачі переїхали із Звягеля в 1878 році, коли маленькій Лесі виповнилося
7 років. І лише згодом, у 50-х роках ХХ ст. в Новограді-Волинському було знайдено у метричній книзі Преображенської церкви запис про народження Лариси Петрівни Косач (Лесі Українки) 13 лютого 1871 року за ст. стилем (25 лютого — за новим). Власне, відтоді увага науковців, літераторів звернена до Новограда-Волинського: тут знайшли й будиночок, де народилася Леся (хата Окружків), а неподалік — інший будинок, куди невдовзі перебралась сім’я Косачів (у Звягелі народилися троє старших їхній дітей — Михайло, Лариса та Ольга); троє молодших (Микола, Оксана, Ісидора) народилися на Волині в Колодяжному. І тоді в ошатному будиночку, який сім’я Косачів знімала у звягельського міщанина Окружка, заснували музей Лесі Українки. Відкрито його 1971 року, до 100-річчя від дня народження нашої видатної землячки, геніальної поетеси і громадського діяча Лесі Українки. Цей музей згодом значно розширився, став центром наукової та громадської роботи, пов’язаної із життям і діяльністю Лесі Українки. Щороку в день її народження, 25 лютого, сюди приїздять, приходять письменники, художники, науковці й просто шанувальники Лесиної творчості не лише з Новограда- Волинського та Житомира, а й усієї України та із Грузії. В затишному виставочному залі відбуваються читання Лесиних творів, декламують свої вірші відповідної тематики поети, виступають музиканти, співаки, організовуються художні виставки; в міському Палаці культури відбуваються науково-практичні конференції, присвячені життю й діяльності видатної української поетеси. Щороку, наприкінці липня, в місті знову відбуваються велелюдні зібрання громадськості області та України, а також, як правило, делегацій сусідніх нам держав, приурочені до дня смерті поетеси, що мають назву “Лесині джерела”. Тут нагороджують лауреатів премії імені Лесі Українки. Цього року відзначаємо 140 років від дня народження Лесі Українки. Зважаючи на значущу дату, правління обласного об’єднання “Просвіти” звернулося ще восени минулого року до голови обласної державної адміністрації Сергія Рижука з пропозицією ухвалити розпорядження про гідне вшанування пам’ятної дати. З аналогічним листом звернулися ми й до Верховної Ради України. В жовтні 2010 року було прийнято Постанову Верховної Ради “Про відзначення 140- річчя від дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)”. Нею, зокрема, передбачено виділити кошти на ремонт музею Лесі Українки в Ялті, перевидання повного зібрання творів Лесі Українки, організувати тематичні виставки, присвячені життю й діяльності поетеси, показати тематичні теле-радіопередачі тощо. Не обійшлося й без курйозу: рекомендовано органам влади Волинської області подати до ВР свої пропозиції до свята. І зовсім забуто Житомирську область, адже саме тут, у Новограді-Волинському (колишньому Звягелі) народилася Лариса Петрівна Косач, де вже сорок років діє музей її імені. Голова облдержадміністрації теж видав розпорядження про гідне відзначення в області 140-річчя від дня народження Лесі Українки. Утворено оргкомітет, до якого ввійшов і представник “Просвіти”. Затверджено заходи до ювілею. В їх рамках — науково-літературне засідання “Плеяда паростків Лесиного краю” в музеї Лесі Українки в Новограді-Волинському, проведення телемосту “Новоград-Волинський — Сурамі (Грузія)”, Всеукраїнська конференція “Слово твоє невмируще в віках”, обласний конкурс читцівдекламаторів творів Лесі Українки, презентація екскурсійно-туристичного маршруту “Мала батьківщина великої Українки”, студентська конференція “Вклонімося доземно жінці незборимій” у Житомирському державному університеті ім. І. Франка, літературні читання творів Лесі Українки в навчальних закладах області, а також тематичні уроки, виховні години, бесіди, лекції, відеолекторії, а в бібліотеках — тематичні книжкові та фотовиставки, читацькі конференції, присвячені життю і творчості нашої видатної землячки, геніальної поетеси Лесі Українки.
Микола КУЧЕРЕПА, голова Волинського облоб’єднання “Просвіти”
Леся Українка — славетна наша землячка — завжди знаходить пошанування серед волинян. У нас є музей-садиба в селі Колодяжному Ковельського району, де працюють віддані знавці життя й творчості Лесі Українки. Там уже проводять різні заходи до 140- річчя від дня народження поетеси. Волинський національний університет носить ім’я Лесі Українки, і левову частку заходів до ювілею проводитиме саме цей колектив. Тут відбудуться: літературно-мистецька композиція “Крилате слово — от моя стріла”; урочиста академія, на яку обіцяли приїхати академіки Микола Жулинський, Мирослав Попович, письменниця Оксана Забужко та інші; виставки художніх робіт студентів і викладачів із Волинського університету мистецтв; конкурс читців поезій Лесі Українки; вистави; ювілейна експозиція; презентація наукових видань; презентація бібліографічного покажчика “Леся Українка на сторінках журналу “Слово і час”, у якій братиме участь головний редактор цього журналу Л. Скупейко й упорядник Л. Златогорська. Просвітянські заходи також будуть проведені й у Луцьку, і в районах. Зокрема в Горохівському районі вже пройшов конкурс декламаторів, літературний вечір “Безсмертна дочка Прометея” з переглядом фільму “Лісова пісня” для учнів шкіл цього району. Голова Луцького міського об’єднання “Просвіти” Оксана Кучинко докладає багато зусиль, щоб організувати літературно-мистецький вечір “Хотіла б я піснею стати”. У ньому візьмуть участь студенти Волинського училища культури й просвітяни. При Волинському краєзнавчому музеї діє активний осередок “Просвіти”, який має назву “Світець”, де також проводитимуть різні заходи. У Луцьку є три пам’ятники Лесі Українки. Волинська адміністрація разом з обласним відділенням НСПУ проведе в центрі, біля пам’ятника на Театральному майдані мітинг, урочисте покладання квітів. Опісля у Волинському обласному академічному театрі відбудеться музично-драматична вистава “Голгофа” за драмами Лесі Українки “Одержима” та “На полі крові”. Режисер-постановник — Розстальний. Багато заходів із цієї нагоди проводитиме й Волинська організація НСПУ. У бібліотеці кожного мешканця нашого краю є твори Лесі Українки, Волинь пишається, що має таку талановиту поетесу.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
