Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Чому захищати українську мову доводиться через суд, голодування чи самоспалення?” · с. 2сторінка оригіналу ↗

У ЦІЙ ШКОЛІ ВСЕ ДИХАЄ УКРАЇНОЮ

Слово Просвіти, №08 за 2011 рік

Людмила КОВТОНЮК, Дніпропетровськ Фото автора Середня загальноосвітня школа №147 розташувалася водному з так званих спальних районів Дніпропетровська. Ввели її у дію 1994 року, коли новозбудований житловий масив Лівобережний-3 розрісся настільки, що дві дотепер існуючі школи не могли вмістити всіх учнів. Школа відразу отримала статус української. Очолив її молодий директор, вчитель української мови та літератури Ігор Мицик, молодший брат відомого українського історика та священика, професора Києво-Могилянської академії Юрія Мицика. Як розповідає Ігор Андрійович, тут державною мовою спілкуються не тільки на уроках, а й у повсякденному житті. Школа №147 стала українською за духом. А нещодавно навчальному закладові присвоєно ім’я В’ячеслава Чорновола. — Це накладає на нас особливу відповідальність, — наголошує Ігор Андрійович. — Адже В’ячеслав Чорновіл присвятив своє життя Україні. І в цьому він є прикладом для кожного учня нашої школи. Кімната-музей В’ячеслава Чорновола тепер є однією з візитівок СШ № 147, але далеко не єдиною: не забуто жодної важливої сторінки в історії нашої держави. Тому створили цілий комплекс музеїв, у якому — експозиції, присвячені Запорізькій Січі, Голодомору 1932— 1933 років, війнам — Другій світовій та в Афганістані, аварії на Чорнобильській АЕС. Школу, яка є колективним членом Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, часто відвідують гості, бо тут є що побачити і чому повчитися. Ігор Мицик (четвертий зліва) та активісти дніпропетровської “Просвіти” у шкільному музеї В. Чорновола

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин