Листи з Євромайдану · “Нині на мапі світу стоїть доля України, за яку віддали свої життя наші Герої”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Сталося! Скинули недолюда! (Ми — народ майданний)
Слово Просвіти, №08 за 2014 рік
Василь ЗАХАРЧЕНКО, письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, м. Черкаси
Нарешті сталося! Україна скинула зі своїх пліч недолюда, ката, убивцю, який ховався чотири роки на найвищому державному посту президента країни. Україна полегшено зітхнула, утерши гіркі сльози, прощаючись на Майдані з Небесною Сотнею полеглих мітингувальників, захисників Батьківщини, Героїв України. Хоч би що чекало попереду на Україну, але такого катюги, такого недолюда, бандита вона вже не допустить на Державну Гору, хоч і немає певности в тому, що не спробують ще нависати над нею кандидати на нового диктатора (на жаль, такого сміття ще вистачає на нашій землі). Та все ж є наша свята надія, що тепер влада в Україні буде нарешті чесно, без крутійства розподілена між кількома гілками. А основне, Україна тепер зміцнилася історичною пам’яттю про Майдан-2013—2014. Ця історична пам’ять буде опорою її в будуванні незалежної національної демократичної держави, опорою в державному її стоянні. Ця пам’ять уже ніколи не дасть розгулятися деспотії на священній українській землі. Помаранчевий Майдан—2004 і особливо Євромайдан—2013— 2014 показали всьому світові й насамперед нам, українцям, що ми — народ майданний ще з часів нашої славетної козаччини, наших Січей з їхніми щорічними козацькими майданними Радами, які колективно обирали собі нового гетьмана. Було б добре, розумно, щоб Майдан не був розпущений, добровільно розійшовшись по домівках, а зберігся у формі чинної громадської організації “Майдан”. Щоб лишалися на обліку бодай і по домівках його оборонні сотні, які за першою тривогою, за першим сигналом державної біди могли б миттю зорганізувати в середмісті Києва мільйонний Майдан. Йдеться про традиційне колись українське: українець оре конем у полі землю, а за плечима носить мушкет напоготові. І ще одне, найосновніше. На Майдані зібрався молодий цвіт нації, та ще й пройшов такий тримісячний гарт патріотичних змагань, визвольної боротьби. Саме зараз настав час цього покоління. Кращих із кращих (а їх сотні, сотні й сотні!) треба обов’язково брати просто з Майдану й висувати в державні органи управління різних рівнів. За ними, за цими молодими свято-українцями майбутнє України. Зрозуміймо це! Нам треба усвідомити, що ми — майданний народ. Народ із колективним державним розумом. У нас можливі вожді, лідери, але не деспоти, не новоцарі-імператори. У нас можливі лідери особливі, як збирачі, своєрідні синтезатори вершків колективного державного розуму рідного народу. Слава Україні!
ЗАЯВА з приводу нинішнього етапу Третьої україн# ської національної ре# волюції
Ми, керівники правих націо& нально&демократичних партій, констатуємо, що завдяки безком& промісній позиції Майдану, насту& пальним діям національно&патріо& тичних сил, Третя національна ре& волюція перемагає спротив зло& чинного режиму і входить у завер& шальну фазу. Координаційна Рада націо& нально&демокра& тичних сил “Праві”, створена в процесі боротьби зі зло& чинним режимом Януковича, яка безкомпромісно відстоювала усу& нення бандоолі& гархії від влади, стверджує, що ви& рішальний внесок у перемогу револю& ції зробили своєю жертовністю укра& їнські патріотичні громадяни, зорга& нізовані на бороть& бу структурами “Правого секто& ру”, громадськими організаціями, національно&патріотичними парті& ями і сотнями Самооборони Май& дану. Водночас є загроза, що на& слідками перемоги революції, яка йде під українськими національни& ми гаслами і знаменами, захочуть скористатися олігархи, кон’юнк& турники та люди, далекі від націо& нальної ідеї і дій Майдану. Адже ві& домо, що революції замислюють філософи і мрійники, здійснюють романтики і фанатики, а результа&
братів, батьків! Ні, знайте, що кож& на куля пройшла і через наші душі, через наші серця, які закам’яніли від горя, і кожен із нас, якщо Ви й надалі будете чубитися, а не пра& цювати на благо України, застукає цими кам’яними серцями, пам’ят& тю про полеглих Героїв, але вже не світлою, у зажиріло&черстві серця окремих депутатів. Кожен із Вас повинен приходи& ти й проходити на роботу до Вер& ховної Ради через вулицю Інститут& ську, а не вискакувати з комфорта& бельних шляховиків, бо там, на ву& лиці Героїв Небесної Сотні (саме таку назву повинна мати ця вули& ця), ще свіжі отвори від куль, там ще парує безневинно пролита у мирний час людська кров. Ви не маєте права на політичні емоції та чвари! Так само не маєте права зіхо& дити на сцену Майдану, а тим біль& ше у Дні жалоби, й порушувати елементарні людські й християн& ські етичні норми. Мене, як і бага& тьох, обурило те, що один із депу& татів у неділю ввечері надривав ду& шу, перетворивши свій виступ на
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
