Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Лубенська республіка була проявом не тільки локальної самооборони, а й мала культурні звершення”. · 9 Історія «Просвіти» · с. 9сторінка оригіналу ↗

Просвіти багато не буває

Слово Просвіти, №08 за 2018 рік

Функціонувала Самооборона (Лубенська самооборона), тобто фактично мілітарний орган, який складався з шести бойових дружин, що протидіяли єврейським погромам та арештам революціонерів. Коли революція програла, то Володимир Шемет постав перед царським судом за організацію “Лубенської республіки”. Але його виправдання у апеляційному суді добився адвокат і студентський друг Микола Міхновський”, — сповістив у статті “Хто ці люди. Брати Шемети” (полтавське Інтернет-видання “Трибуна”) Микола Дмитрієв журналіст та історик із Лубен Роман Грицун. Історики мало досліджували “Лубенську республіку”, і тому однозначної відповіді, яким було це утворення — державним чи квазідержавним, заразу науці немає. Проте не викликає сумніву, що Лубенська республіка була проявом не тільки локальної самооборони, а й мала культурні звершення. Приміром, було відкрито українські школи. Ненадовго, щоправда. Після розгрому Лубенської республіки школи закриють, але в часи Української революції 1917—21 років брати Шемети стануть засновниками приватних українськомовних гімназій на Лубенщині. А ще у віт чизняну історію брати увійшли як видавці першої просвітницької українськомовної газети на Лівобережній Україні “Хлібороб” (1905 рік). Редагували видання Микола та Володимир Шемети, втім “душею” газети був ідеолог українського націоналізму Микола Міхновський, оскільки визначав її ідейно-політичний напрям. Поява першої українськомовної газети спричинила справжній фурор: у Києві її продавали за спекулятивними цінами, розповсюджувачів заарештовувала поліція Російської імперії. Згодом проти Володимира Шемета порушили кримінальну справу, а газету після виходу п’ятого числа заборонили. Ще 2005 року автор цих рядків ініціював і скоординував заходи Полтавської облдержадміністрації та товариства “Просвіта” (Полтавська і Лубенська організації) з відзначення 100-річчя виходу газети “Хлібороб”. Тоді з нагоди ювілею у Полтаві й Лубнах вдалося спільно з Полтавським національним педагогічним університетом провести дводенну Всеукраїнську наукову конференцію, спільно з облорганізацією Народного Руху України встановити разову ювілейну премію ім. братів Шеметів для відзначення журналістів, які утверджували в інформаційному просторі українську національну ідею. А ще коштом обласного бюджету в рамках випуску соціально значущих видань Управлінням у справах преси та інформації ОДА, яке мав честь очолювати, видано тематичну книгу “Потужна сила рідного слова”. 1906 рік видався для братів Шеметів насиченим на події. Це і розбудова структур Української радикально-демократичної партії, і спроба зареєструвати “Просвіту” у Лубнах, а ще у квітні Володимира обирають депутатом до Першої державної думи (це був чи не єдиний кандидат, який пройшов до Думи під суто національними гаслами). Важлива історична подія сталася в Лубнах і 1911 року. Тоді царський уряд Росії заборонив відзначення 50-літніх роковин смерті Тараса Шевченка. Однак у Лубнах завдяки патріотам, які вже через шість років складуть кістяк місцевої “Просвіти”, все ж відбувся вечір із цієї нагоди. З ініціативи депутата Полтавської міськради Юліана Матвійчука, автора цих рядків та голови міської “Просвіти” Тараса Пустовіта провулок Інтернаціональний у Полтаві перейменовано на честь діячів “Просвіти” — рідних братів, життя і діяльність яких пов’язані з Полтавщиною: громадсько-політичного діяча, члена Центральної Ради Шемета Володимира Михайловича (1873— 1933), громадського діяча Шемета Миколи Михайловича (1882— 1918), публіциста і політичного діяча Шемета Сергія Михайловича (1875—1957). Український клуб у Полтаві як предтеча “Просвіти” Українська інтелігенція Полтавщини не облишила мрію створити легальне просвітницьке товариство. Через чотири роки після першої заборони “Просвіти” — у квітні 1910 року засновано Український клуб. Серед ініціаторів його створення були Панас Мирний; депутат першої Державної Думи, у майбутньому діяч Української Центральної Ради Павло Чижевський; історик, журналіст і письменник Григорій Коваленко; історик, архео лог, етнограф Лев Падалка; один із засновників першої політичної сили на теренах Центральної і Лівобережної України — Революційної Укра- 2018-й — рік 150-річчя Товариства “Просвіта” в Україні, для Хмельницької міської “Просвіти” ознаменований підписанням Угоди про співпрацю з в/ч 3053 Національної гвардії України. Угода передбачає різнопланову співпрацю на взаємовигідних умовах. На виконання Угоди будуть проводитися ТАКІ тематичні заходи: круглі столи, лекції, конференції, відвідування Народного Дому “Просвіти” особовим складом, зустрічі з просвітянами у військовій частині та інше. Угоду підписали голова Хмельницької міської “Просвіти” Зоя Діденко та командир в/ч 3053 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України підполковник Роман Березнюк. Після підписання Угоди військовослужбовці переглянули фільм “Храм української душі” Сергій Шемет відомого адвоката Є. Сіяльського. Насправді, провідниками всіх головних національно-просвітницьких заходів у Полтаві, як і раніше, були Павло Чижевський, Віктор Андрієвський, Григорій Коваленко, Вадим Щербаківський”. Відкриття Українського клубу відбулося у суботу 9 листопада 1913 року, напередодні 75-х роковин від дня смерті Івана Котляревського. Спочатку священик о. Феофіл Булдовський відслужив молебень і освятив приміщення, а потім промову виголосив голова клубу. Серед гостей були видатний український учений-історик і громадський діяч Михайло Грушевський, редактор часопису “Рада” А. Ніковський, автор маніфесту “Самостійна Україна”, один із фундаторів “Братства тарасівців” Микола Міхновський та інші. Український клуб об’єднав представників української інтелігенції Полтави, загалом — близько 120 осіб. Приміщення використовували для громадсько-культурних заходів, зокрема репетицій хорового гуртка, зібрань музичних товариств. 1914 року до клубу завітали українці Кубані, видатний учений Федір Вовк, письменник і громадський діяч П. Жаботинський. Значним культурним явищем була бібліотека Українського клубу. Автори книги “Будинок українського клубу в Полтаві: пам’ятка історії доби національного відродження та Української Революції” Тарас Пустовіт, Олександр України імені Богдана Хмельницького та Головним управлінням національної поліції України у Хмельницькій області. Плани співпраці з ними на 2018 рік уже затверджені. Власкор

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин