Народний звичай · “Гуцульську культуру потрібно зберегти і передати нащадкам”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
Ватра гуцульської містерії
Слово Просвіти, №08 за 2018 рік
Автентичний дух культури і мистецтва незабутніх предків запалав ватрою гуцульської містерії у княжому Львові. На проспекті Свободи біля пам’ятника Тарасові Шевченку, що височить із бронзовою стелою “Хвиля Народного Відродження”, відбувся День гуцульської культури у Львові.
Василь НАГІРНЯК, голова Верховинської РО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, заслужений журналіст України Фото Марії МАКІВНИЧУК та Василя МАНУЛЯКА
Дивовижний гуцульський світ культури, мистецької автентики привезли творчі колективи зі столиці Гуцульщини — Верховини. Відкрив театралізоване автентичне свято-фестиваль гуцульської культури священик Львівської Єпархії УПЦ КП отець Олексій молитвою за полеглих героїв у боротьбі з московськими окупантами на Донбасі та поблагословив усю галицьку громаду і гостей краю на цьому святочному заході. З вітальними словами до львів’ян та гостей славної Галицької столиці звернулися голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, Ігор Пасічняк, голова Верховинської район-
Феєрія мистецького свята ної ради Іван Шкіндюк, голова Львівського суспільно-культурного товариства “Гуцульщина”
Василь Коржук. Промовці закликали завжди пам’ятати наших Героїв, які утверджували державність України та захищають її Свободу і Незалежність на Донбасі. Тих людей, письменників, творчу інтелігенцію, митців, які об’єднувалися на Гуцульщині, у Криворівні, Жаб’ю, культура яких надихала на збереження духовних скарбів української нації. Творчі народні колективи, а це більше 150 учасників, п’ять годин поспіль демонстрували на сцені унікальне автентичне мистецтво Верховинщини — гуцульську музику, співанку, запальний народний танець, гуцульське весілля, театральне мистецтво, показ автентичної гуцульської убирі (одягу) та багато інших яскравих самобутніх талантів. Насолодитися чарами гуцульського дійства і відчути справжній дух Гуцульщини змогли понад 50 тисяч глядачів. Обабіч сцени у виставкових павільйонах діяла святкова виставка-продаж виробів декоративно-ужиткового мистецтва, вишивки, ткацтва, кушнірства, бісероплетіння, писанкарства та інших видів народного мистецтва Гуцульщини. Народні умільці, а їх прибуло до Львова більше двадцяти, ділилися секретами давніх гуцульських промислів, демонстрували майстер-класи з виготовлення гуцульського одягу, виробів декоративноужиткового мистецтва, вдягання гуцульської княгині. Верховинці запропонували львів’янам та гостям міста ту-
Святкова хода колядників ри вихідного дня мальовничим гуцульським краєм і запрошували у туристичні мандрівки Карпатами – на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку. — Ви побачили феєрію мистецької автентики Верховинщини і неймовірної краси колоритні гуцульські дійства, — сказав в інтерв’ю кореспондентам голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк, який і є безпосереднім організатором свята. — Львів’яни і гості краю відчули справжній дух Гуцульщини, який передається через коляду, музику, спів, запальний танець, гуцульську убирю. У цьому колориті гуцули живуть, спілкуються з горами і довколишнім світом. Гуцульську культуру потрібно зберегти, надихнути автентикою всю Україну і передати її нащадкам.
Народний аматорський хореографічний колектив “Запальні гуцули” з мальовничого села Віпче, керівник — Василь Ілюк
Будьмо разом! П ЕРЕДПЛАТА—2018 П ЕРЕДПЛАТА—2018 Вартість передплати Вартість передплати
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
