Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Слава героям! · “Тут ключовим є колосальний розрив між нинішніми реаліями і благородними гаслами Майдану, за які люди гинули”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Небесна Сотня дивиться на нас

Слово Просвіти, №08 за 2019 рік

Виповнюється п’ять років перемоги Євромайдану, Революції гідності, як це назвали пізніше. Перемога над кримінальним режимом регіоналів — це однозначно. Чи стало це перемогою на шляху до європейського, справедливого, цивілізованого життя, тобто до втілення гасел Майдану, — на це хотілося б сподіватися, сперечаючись (під впливом розчарування): то перемогою був Майдан загалом чи ні? Небесної Сотні (на вул. Інститутській) розвішали на гілках дерев паперових янголів. Анжеліка Рудницька зауважила: “Моє серце гріє велика кількість небайдужих людей, оці сотні й сотні ангелів, які довкола, студенти, які грають народні поминальні псалми. І це не може не надихати робити інші особливі справи. Дуже важливо, що люди приходять сюди через цінні для них спогади”. Цього року до акції “Ангели пам’яті” долучилися Туреччина, Греція, Польща, Франція, Латвія. Кожен може стати учасником акції. Під час акції студенти-фольклористи заспівали народні псалми. Петро АНТОНЕНКО 21 лютого 2014 року завершилося почате тримісячне повстання народу проти режиму, епіцентром якого, вже не вперше, став якраз Майдан Незалежності столиці, хоча насправді Майданом стала вся Україна. Протистояння, дуже криваве, завершилося саме того дня не випадково, а якраз тому, що дійшло до великої крові, безпрецедентної для історії нашої незалежної країни, та й для європейських країн. Адже дійшло до розстрілу, вбивства понад ста її громадян (точну цифру не з’ясовано досі), учасників протестів, яких назвали Небесною Сотнею. Загинули і кілька українців по той бік барикад — у прямому сенсі силовиків, які, виконуючи наказ, захищали прогнилий режим. І це теж наші жертви. Тому в ці дні ми насамперед поминаємо тих, хто загинув тоді в центрі Києва 18 лютого, а оскільки ці вбивства не припинили кровопролиття, то й 20-го. Після цього стало зрозуміло, що жодних компромісів із режимом бути не може. І з 21 лютого верховоди того режиму, на чолі з президентом Януковичем, втікали з країни, переважно в Росію, яка їх випестувала і підтримувала. У цій надзвичайній ситуації, як і в розпал першого Майдану 2004 року (правда, безкровного), долю країни визначив парламент держави, Верховна Рада. Ще 20 лютого 2014 року, увечері після кривавого дня, термінове засідання Ради ухвалило постанову про негайне припинення боїв і відкликання підрозділів силових структур. 21 лютого парламент фактично взяв повну владу у свої руки. 22-го сформував нове керівництво Ради і почав формувати уряд. Юридично все було абсолютно легітимно — це до відома тих у Росії і їхніх прислужників на окупованому Донбасі, хто любить торочити про “державний переворот”. Що було далі? Те, що прогнозувалося, і те, що ні. Перше: в Україні війна. Єдина країна Європи, де вона триває — спершу АТО, нині ООС. Понад 10 тисяч убитих, десятки тисяч поранених, більш як півтора мільйона біженців, яких у нас чомусь лукаво назвали внутрішньо переміщеними особами. Друге: Україна втратила території. Крим окупувала Росія, частина Донбасу поки що втрачена для держави, не підконтрольна їй через війну — заколот сепаратистів, відкрито підтриманий агресією Росії. Щодо третього явища — велетенської корупції в країні — можна подискутувати, чи це нове, постмайданне, чи так було й раніше, просто не так гласно. Але тут ключовим є інше — колосальний розрив між нинішніми реаліями і благородними гаслами Майдану, за які люди гинули. Час від часу у нас дебатують щодо третього Майдану. Мабуть, його не буде. Адже у наших співгромадян надто величезне розчарування наслідками двох Майданів. І це розчарування накладає відбиток на нинішні вибори. Бо якщо після двох майданів влада, яка прийшла з них, виявилася ось такою, то яка ж довіра до тих, хто знову рветься до влади? І це найсумніше. Про це треба пам’ятати, відзначаючи 5-ту річницю перемоги революції, вшановуючи безвинні жертви. Думати, як не допустити чергових провалів, чомусь постійних у нашому поступі, і чергових трагедій, яких уже досить. всіма тими, чиї онуки й сини, чоловіки й батьки полягли за Волю України. Ми вклоняємося мужності семенівців-учасників АТО, їхніх полтавських побратимів і всіх, хто на передовій боротьби з російськими зайдами. На Реквіємі “Воїни Миру, Ангели Добра” шану Героям віддали заступник селищного голови із соціальних і гуманітарних питань Алла Оніпко, начальник відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Наталя Петухова, виконувач обов’язків старости Веселоподільського старостинського округу Інна Календарь, військовий комісар Семенівського районного військового комісаріату Ігор Співак, учителі шкіл і мешканці селища. Автор Міжнародного національнопатріотичного проекту “Нації — бути! Родові — жити! Державі — цвісти!” НВК № 1 імені М. М. Хорунжого — гордість Семенівського самоврядування, шкільної освіти не лише Полтавщини, а й України. Слова нашої щирої вдячності за святу пам’ять про кращих синів-випускників відданому патріотові директору Василеві Голодному, всім учителям — палким наставникам учнів, дорогим дітям — старшокласникам за визнання самопожертви Героїв і першачкам за подаровані обереги-Янголятка. Семенівці — школярі, батьки, вчителі, рідні й побратими Героїв — до їхніх меморіальних дощок принесли квіти. Протоієрей Олександр Горай, настоятель Свято- Михайлівської парафії міста Полтави, обласний благочинний Харківсько-Полтавської єпархії Православної Церкви України відслужив літію за спокій душ кращих синів Вітчизни. Голова громадської організації “Полтавські родини полеглих захисників України” Ігор Мочалов висловлює щиру подяку доброчинцям — кавалерові ордена “За заслуги” Вадимові Голобородову та народному депутатові України Юрієві Бублику за допомогу в проведенні Реквієму “Воїни Миру, Ангели Добра” в НВК № 1 імені М. М. Хорунжого Семенівської селищної ради. Герої повертаються до нас срібнокрилим лелечим леготом... Ми гаряче відчуваємо дотик їхніх лунких голосів… Ми пристрасно осягаємо вершини їхніх чистих мрій…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин