Палітра · “Гумористичні оповідки писано і мальовано з ре( альних живих персонажів, які мешкають побіч”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Гумор лікує, а сатира б’є по ребрах
Слово Просвіти, №08 за 2020 рік
“Всевишній дивовижним способом створив життя на планеті Земля, на якій ми тимчасово перебуваємо. З нами поруч любов і ненависть, радість і сум, доброзичливість і заздрість, сміх і сльози, розум і тупість, порядність і ницість, вірність і зрада, честь і безчестя, ввічливість і хамство, совість і підлість, щедрість і жадоба, друг і ворог, війна і мир. Весь спектр цих протиріч у нашому земному житті я спробував відтворити у своїй книжці-альбомі “І сміх і гріх”, — зізнається у передмові автор Орій Гора. — Так, усе написане і намальоване тут — на основі правди життя, через призму гумору і сатири та особистого бачення і розуміння подій у суспільстві, моєї участі у них”.
Святослав ЯНКОВСЬКИЙ, журналіст, член НСЖУ Альбом, що має 444 сторінки, формат 22х24, вийшов у видавництві Запоріжжя “Дике поле”. На палітурці книжки — лишень найнеобхідніші штрихи-написи: назва, ім’я автора та дві маски — добра і зла червоними і сірими кольорами. Ось і всеньке візуальне оформлення книжки. Такий мінімалізм у комп’ютерну добу буйства фарб та безмежних дизайнерських можливостей поліграфістів відразу вигідно виокремлює видання на книжковій полиці. У книжці-альбомі вісім розділів: “Сільські новини”, “Городські придибенції”, “Домашнє виховання ”, “Спортивні приколи”, “Наша доблесна медицина”, “Анекдот”, “Еротика”, “Центральне Пекло України”. Новизна цього видання у тому, що кожна маленька чи велика оповідка доповнюється авторським малюнком. В альбомі використано чорно-білу графіку (графітний олівець). Автор підкреслює і наголошує, що його гумористичні оповідки писано і мальовано з реальних живих персонажів, які мешкають побіч. Кожен типаж з-понад 270 графічних ілюстрацій добре продумано, має характер, власне я, а в поєднанні з іншими героями малюнка створює цілісний зоровий образ, чим вигідно доповнює саркастично-гумористичний текст. Зауважимо, що книжка писалася не тільки для розваги і зубоскальства. Орій Гора має чітку громадянську позицію: його олівець нотує соціально-побутові негаразди, культурно-безкультурні “здобутки”, сподіваючись, що повсякденне життя коли-небудь зміниться на краще, а написане і намальоване нині залишиться як відбиток епохи лишень на сторінках альбому та в архівних матеріалах.
Козацький сон. Розділ “Еротика”
Як авторові вдалося осягнути такий огром людських особистостей, щоб мінімальними засобами чорно-білої графіки й невеликими за обсягом оповідками передати весь спектр людських почуттів? Звідки те бачення та життєва мудрість?! Відповідь у самій книжці-альбомі. Упродовж багатьох років, приїжджаючи у рідне село на Слобожанщині, та будь-де в Укприсяде біля бабів і молодиць на призьбі, поцікавиться, що діється у кожному дворі, поінформує всіх, хто куди поїхав, хто куди приїхав. Але і в місті життя рясніє смішними та анекдотичними подіями, іноді й прикрощами. “Городські придибенції” також сповнені гумором і сатирою. Сакральне — “де був”, коли чоловік придибує під хмелем або
А, так я уже баба Яга? Розділ “Домашнє виховання”
раїні, Орій Гора занотовує бувальщини і оповідки, жарти і придибенції, сміхотворні і сумні події. Отож у розділі “Сільські новини” — через призму сміхотворного гумору і сатири — ви, читачі, знайомитеся з життям-буттям українського села. А допоможе нам розтлумачити всі сільські хитросплетіння головна героїня “Сільських новин” баба Панчиха — ходяче “сільське радіо”, яка завжди першою знає всі новини села тай усенького світу!.. З ковінькою у правій руці вона обов’язково помандрує селом; зайде до всіх своїх кумів, сватів, родичів,
по кілька днів не з’являється додому: “і слих загубив”! Тоді і макогін, і рогачі напоготові — й обов’язково “прасують”. Ось таке воно “Домашнє виховання”. А хіба кохані жінки, дружини такі вже святі та безгрішні?! Та чого вартують сто запитань на годину від малих діточок, на які іноді й професор не зможе відповісти… Ця сімейно-побутова карусель і є нашим життям. Як бальзам на душу — у книжці для кожного шанувальника спорту є розділ “Спортивні приколи”. Адже в ньому всяк подибує не лише смішну й анекдотичну ситуацію, а прочитає і дружній шарж на самого себе як уболівальника: повітря наелектризовано так, що стадіон осьось вибухне. Фанати футболу іноді заходять у такий раж, що гасять цигарки об лисину сусіда, а той і не чує, не помічає, горланячи несамовито… А вже “нашу доблесну медицину” автор змальовує лишень у мажорних тонах, як-от: після процедур із вас зі свистом вилетять усі шлаки, каміння, болти, гайки, всілякі паразити… Буває, що хворий однією ногою за межею земного життя, але лікарі вперто думають, як його врятувати, і, трапляється ж таке, — справді рятують! І жодна ін’єкція не налякає, якщо робить її красуня-сестричка. “Медицина — то велика сила”, — переконаний Орій Гора. З анекдота, як і з пісні, слова не викинеш. В ілюстраціях художника, на сторінках його авторського видання і такі народні витвори, як анекдот, знаходять своє “нове життя”. Розділ “Еротика” присвячено жіночій красі, коханню чоловіка і
Народна медицина. Розділ “Наша доблесна медицина”
жінки; тут переважає усмішка, гумор, доброзичливе ставлення до оголеної жіночої натури. І якщо до цього момента автор книжки Орій Гора спрямовував свої гумористичні стріли лишень на земне життя, то насамкінець у розділі “Центральне Пекло України” йому заманулося зазирнути за лаштунки “хвостатих” і зобразити їхні чортячі справи, змальовуючи своє уявлення про тамтешні порядки, де вся влада належить їм. Можливо, комусь із “грішників” таки стане лячно і вони схаменуться?.. Якщо ні, то — ласкаво просимо: там свої порядки, статут, закони і, звісно, покарання. Бо за гріхи таки доведеться розплачуватися, якщо на-
В купе вагона. Розділ “Анекдот”
віть не на Землі, то у Пеклі, — обов’язково! Чи все таке безгрішне і в самій книжці? Книжці, яка творилася, а може, і завдячує своїй появі тому колоритові у селах та містах Слобожанщини, в інших регіонах України, де і суржик, і місцеві діалектизми, і порушення усталених філологічних норм є повсякчасними. Альбом багатий на слова, створені самими людьми як наслідок усної народної творчості. Наприклад: мациклєт, ліворуція, булгактер, сюприз, радіво… Наприкінці книжки знаходимо словничок, у якому розтлумачено для читача деякі народні “перли” — слова в альбомі. Може, жарти чи карикатури декому видадуться “пересоленими чи переперченими”, — нехай так! Але зрештою книжка-альбом — це лишень відображення дійсності, а життя, як відомо, не буває прилизано-одноманітним. Бо, як казав відомий поет-гуморист Петро Ребро, краще лопнути від сміху, ніж померти від нудьги!.. Літературний псевдонім Орій Гора взяв собі просвітянин Григорій Мацегора, заслужений діяч мистецтв України, більш знаний як художник станкового живопису. Чималий його творчий доробок охоплює монументально-декоративна козацька тематика. Втім закоханість митця в українське село — понад усе! Тому вагома частина творів присвячена художнім полотнам сільського життя і зображенню його людей. Однак саме в цій гумористично-сатиричній книжці-епопеї про наше життя розкрилася ще одна грань таланту українського художника Мацегори — як майстра художньо-літературного слова. Підглянуті й записані бувальщини та малюнки митець майстерно об’єднав у єдиний сплав. Його герої — самобутні й колоритні, а їхні фізії цікаві, надзвичайно саркастичні, динамічні, у постійному русі, і кожна мовить сама за себе... Це — зорове бачення і вдале втілення народного гумору, іронії у графічних ілюстраціях, — плід багаторічної пошукової праці, яка дала свої плоди, адже головна мета автора книжки художника Мацегори, — щоб за життєвою метушнею ми не забували, що смішне і грішне щоденно з нами, бо воно і є наше життя. Щоб придбати альбом, теле! фонуйте Григорію Мацегорі: 050! 518!09!38
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
