Музика · “Своєю виставою ми закликаємо людей бути обе( режними, не загравати з потойбічними силами”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Квіти напередодні весни
Слово Просвіти, №08 за 2020 рік
Творча дружба пані Інни з Національним музеєм літератури України триває вже два десятиліття. Багато років тому вона у музеї виконала на гітарі пісні на власну музику, серед яких була “Вечірня пісня” на слова Олени Теліги. Виступ молодої артистки високо оцінив академік Микола Жулинський, який був присутній на концерті. Після цього було багато спільних проєктів з музеєм, зокрема вечори, які проводила Катерина Криворучко. Не випадково цей музей Інна Андріяш обрала для звіту учнів своєї вокальної школи, яка існує з 2011 року. Чимало її вихованців до цього не займалися вокалом, а через кілька років після навчання в школі успішно вступали до консерваторій або інших вищих навчальних закладів музичного профілю. Разом зі своїм педагогом вихованці школи постійно беруть участь у різноманітних концертах, благодійних заходах та ін. Отож слово пані Інні. — Під час концерту ми виконували шедеври західноєвропейської та української класичної музики. Розпочався концерт відомим “Київським вальсом” Платона Майбороди на слова Андрія Малишка. Я виконала його разом з донькою Софією і потім оголосила українську народну пісню “Подоляночка” у виконанні наймолодшої моєї учениці Діани Моісеєвої, яка займається у вокальній школі лише кілька місяців і вперше виконувала соло біля роялю. (Концертмейстер Ірина Шестеренко). Українську народну пісню
“Ой піду я до млина” виконала одна з учениць Тетяна Ушакова, яка, крім вокалу, займається живописом та кіномистецтвом. Катерина Крюкова добре володіє кількома мовами. Під час концерту вона заспівала дві арії: “Se tu m’ami…” (Якщо ти мене кохаєш) Дж. Б. Перголезі та “Amen, alleluja” Г. Ф. Генделя.
Михайло Рогальський, який навчається у вокальній школі два роки і вже брав участь у багатьох концертах, свій виступ розпочав відомим шедевром духовної класики Дж. Каччіні “Ave, Maria” та твором італійського композитора Родольфо Фальво “Dicitencello vuje” (“Скажіть ви їй”) на сл. Енцо Фуско, а закінчив під бурхливі ми підбирали самі. Намагалися наблизити їх до історичних. Нові костюми підкреслюють атмосферу “салонності” у виставі. Вся дія відбувається в одному місці — “театрі спіритизму” Мадам Флори. Сценограф Сандра Крмаджян придумала таку цікаву деталь, як троє дверей різної форми. Одні зних виконують роль бару, адже Баба випиває, особливо після того, як на одному з сеансів відчула присутність якихось сил. Центральні двері — вхід до кімнати Моніки, де вона живе і працює. У третіх дверей дві функції — вхідні двері до квартири та ляльковий театр, в якому Моніка та Тобі часто проводять своє дозвілля. Хлопець розважає дівчину, а в якийсь момент намагається за допомогою ляльок розповісти про свої почуття. Тобі німий, але це людина, яка все чує і добре розуміє. Клієнти спіритичного салону — це свого роду спіритичні наркомани. У них є потреба спілкуватися зі своїми померлими родичами, у цьому випадку — з оплески піснею “Чорнії брови, карії очі”. Софія Андріяш-Місько подарувала пісню “Чи я в лузі не калина була”, а потім ми разом виконали дуетом “Panis Angelicus” (“Хліб Ангелів”) французького композитора Сезара Франка та обробку народної пісні “Ой на гору козак воду носить”.
дітьми. Недаремно весь час наголошується, що це “театр спіритизму”. Містер та місіс Гобінью приходять сюди як до театру і надягають все найкраще, що в них є. Новий персонаж мадам Нолан спочатку приходить як сіренька мишка. Потім вона втягується в цю секту, що відображено у нових деталях її гардероба. Новий показ вистави відбувся у рамках шоу-кейсу для делегатів німецької організації аматорського та незалежного театру, який провела асоціація “Український незалежний театр” (керівник асоціації Влада Бєлозоренко). Саме ця організація привезла до Києва партнерів з Німеччини. Метою їхнього приїзду було ознайомитися з українським незалежним та аматорським театром. Був оголошений конкурс на участь у цьому шоу-кейсі. Тут були показані різні театральні жанри. Опера “Медіум” була відібрана як музична вистава. Також для німецьких гостей показали дитячу виставу “Одного разу на Купала” режисера Оксани Ковальо-
Оксана Дем’янчук після навчання у вокальній школі вступила до Одеської консерваторії (клас завідувачки кафедри сольного співу, професора, народної артистки Г. А. Поліванової) та успішно її закінчила. Свідчення її творчого зростання — майстерне виконання арії Луїзи з опери “Луїза” Гюстава Шарпантьє, арії “La Zingara” з опери Г. Доніцетті “Циганка” та романсу Г. Алчевського на сл. Х. Алчевської “Душа — се конвалія ніжна”. З моєї легкої руки на професійний шлях нині стає ще одна учениця — Марина Гаркуша, яка вільно володіє англійською і чеською мовами та вивчає польську. Можливо, вона стане зіркою Національної оперети України. А цього вечора в її виконанні прозвучали мовою оригіналу арії з оперет Йоганна Штрауса “Летюча миша” та Франца Легара “Джудітта”. На завершення концерту я заспівала каватину Норми з однойменної опери Вінченцо Белліні, яку виконую на всіх концертах і дуже її люблю. А також романс Михайла Жербіна “Пливе моя душа” і жартівливу пісню “На вулиці скрипка грає”. Маємо безліч творчих планів. Найближчій концерт присвятимо дню народження Тараса Шевченка. Одна з програм буде обов’язково до Дня матері. Готуватимемо IV фестиваль “Єднання співочих сердець”. А в перспективі — великий концерт до 10-річчя заснування моєї вокальної школи. Фото Олександра АВРАМЕНКА вої, пластичну виставу “Божественна комедія/ Пекло” режисера Влади Бєлозоренко і драматичну виставу “Трагіки до ваших послуг” — у постановці Олени Аль Юсеф. Підготовка до нового показу нашої вистави була непростою. Але актори Анастасія Поліщук (Баба), Дар’я Миколенко (Моніка), Сергій Дерун (Тобі), Роман Лещов (містер Гобінью), Віолета Самонь (місіс Гобінью), Марія Антоневська (мадам Нолан) та Тетяна Воронова (Дух-фатум) добре впоралися зі своїми завданнями. Особлива подяка концертмейстеру Ірині Шестеренко. Вдячні диригенту-постановнику Костянтину Старовицькому, бренду “2LFactura”, сценографу Сандрі Крмаджян та творчому керівнику Миколі Гамкалу. І звичайно ж, Національній музичній академії України та її ректору Максиму Тимошенку, які дали можливість показати цю оперу.
Сторінку підготував Едуард ОВЧАРЕНКО
Національний музей літератури України запросив на концерт “Квіти музики”, що став творчим звітом вихованців вокальної школи заслуженої артистки естрадного мистецтва України, режисера, президента Всесвітнього фестивалю “Єднання співочих сердець” Інни Андріяш.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
