Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство “Жагу до волі українці ввібрали з молоком матері”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Віримо в омріяну Перемогу

Слово Просвіти, №08 за 2025 рік

Анатолій БУТЕНКО, член НСЖУ, Маріуполь – Одеса Скільки б часу не минуло, та нас не покидатиме одне болюче питання: чому так сталося, що 24 лютого 2022 року РФ віроломно розпочала повномасштабну війну проти України? І якщо ми звернемося з цим хвилюючим запитанням до різних верств населення нашої країни, відповіді будуть різними. Воно й зрозуміло, скажете ви, адже кожен має право на свою думку, яка, в свою чергу, більшою мірою залежить від душевного стану й особистих переконань. Тож навряд чи ми змогли б почути від пересічної людини змістовний і об’єктивний аналіз першопричин цієї жахливої події. А ось якби нам довелося зустрітися з людиною, причетною до високих дипломатичних кіл або керівництва держави, тоді, напевно, ми б дізналися ґрунтовну характеристику подій і персон, від яких на той час значною мірою залежали суверенітет і незалежність нашої країни. І тут зовсім не йдеться про недовіру офіційним засобам інформації. Авжеж, сьогодні завдяки українському радіо, телебаченню, мережі інтернет, а також пресі населення достатньо поінформоване про те, що відбувається в Україні й за її межами. Але погодьтеся, зорієнтуватись у цій лавині новин зовсім не просто. Три роки Україна знаходиться в стані повномасштабної війни з підступним ворогом – ординською московією, і майже щодня ми чуємо від політичних коментаторів і військових аналітиків, коли і за яких умов вона може закінчитися. Ми добре пам’ятаємо, як це починалося одночасно на півночі, півдні й сході України. Самовпевнений керманич сусідньої держави сподівався за три дні захопити Київ і провести переможний парад на Майдані. Але ж він не взяв до уваги, що українці мають трьохсотлітній досвід боротьби за свою свободу і незалежність спочатку проти московського царату, а потім впродовж 70-ти років – з комуністичною тиранією. Тож цього разу на всіх фронтах агресор зустрів гідний опір. Та як би нам не було боляче, маємо визнати: після тривалих і жорстоких кровопролитних боїв українські війська мусили поступитися нашими територіями… Досі не маємо чіткої й повної відповіді, чому вороже військо із Криму майже без супротиву зайшло на Херсонщину та окупувало обласне місто, чому так важко було боронити Бахмут, чому і за яких умов був захоплений і вщент зруйнований Маріуполь… Подібних питань багато, але час зробив свою справу – весь Світ побачив, що незламні українці будуть іти до Перемоги і ніколи не погодяться на капітуляцію. Тож як діяти людині, коли вона опинилася в екстремальній ситуації, або ще гірше – в окупації, і ворог уже хазяйнує в її домі? Треба не втрачати надії й вірити в те, що її Батьківщина ніколи не відмовиться від того, що їй належить за законом і міжнародним правом. Настане час – і всі міста й села, захоплені ворогом, будуть звільнені, а винні за скоєний злочин постануть перед Міжнародним Трибуналом! Прикро, але, на жаль, маємо визнати, що в цей складний для країни час серед нас, українців, є громадяни, які й до сьогодні не мають чіткого уявлення про те, хто вони і до якої держави належать. І цей атавізм має своє пояснення: до певного часу на всій території України проводилася відверта експансіоністська політика ворожої нам держави, тому зрозуміло, на чиєму боці симпатії і антипатії окремих представників народу. Це вони ставлять під сумнів Голодомор як засіб геноциду української нації, це саме вони ставлять під ти і негайно закрити небо. Навіть за рахунок знищення України. Таких ждунів у кожній країні багато. Але наразі не про інші країни, а про Україну. Не маємо права показувати свій страх, гнів, обурення. Не маємо права бути слабкими. Ми є ми! І зараз ми воюємо за себе, свої родини, свою Україну! Маємо виробити в собі здоровий цинізм. Маємо стати мудрими державниками! Мудрість вкладається в одне речення: Україна понад усе! Нам всім треба швидше подорослішати. Будемо слабкими – нас вб’ють. Щодо назви “Встань і вбий першим”. Це книга Ронена Бергмана. Книга про таємні операції з ліквідації ворогів Ізраїлю. У цій захопливій книжці розкриваються секретні місії з ліквідацій ворогів Ізраїлю. Від лідерів ХАМАСу і “Хезболли” до стратега Організації визволення Палестини, від сирійського генерала до канадського інженера — зібрана тут історія численних цільових убивств доводить: вороги Ізраїлю можуть забути про спокій. І не важливо, де вони ховаються: “Шин-Бет”, “Моссад”, ЦАХАЛ та інші сили вистежать і ліквідують їх у Бейруті, Дамаску, Тегерані, Дубаю, сумнів ідеали визвольної боротьби УПА. А ще можуть сказати, що провина за війну росії проти України лежить на самій Україні, а насильницьке виселення українців і кримських татар до Сибіру й Середньої Азії називають вимушеним політичним засобом проти зрадників. Для них Степан Бандера й Симон Петлюра є ворогами й бандитами, а ось пушкін і сталін – національна гордість. Визнано, що світогляд людини формується завдяки середовищу, в якому вона знаходиться. Це родинні стосунки, навчання й виховання у школі та ВНЗ. Не варто також забувати і про генетичне успадкування. Тож ми сміливо можемо сказати, що жагу до волі українці ввібрали з молоком матері. Але чому ж тоді серед нас опинилися, так би мовити, “люди з особливою точкою зору”? На це питання ми зможемо відповісти, заглибившись в історію нашої країни. Нам доведеться пригадати Емський указ і Валуєвський циркуляр, постійне знищення української еліти, пригнічення волі українців і заборону вживати рідну їм українську мову. Наступними діями руйнування української культури стала послідовна політика радянської влади, спрямована на створення “советского человека”. Як ми бачимо, коли стикаємося з людьми, що знаходяться під гіпнозом ворожої пропаганди, цей вірус до сьогодні знаходиться в тілі зовні здорового організму і несподівано проявляється в критичні моменти, як-от війна. Треба визнати, що за роки незалежності в Україні відбулися суттєві зрушення в освіті і культурі. Але ж які перешкоди довелося долати на шляху розбудови національної держави!.. Наші освітні заклади не завжди повною мірою відповідали вимогам виховання в молодого покоління пат-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин