Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Національна еліта 5 · «Триває жива присутність Лесі Українки в українському і світовому культурному просторі». · с. 5сторінка оригіналу ↗

Голос незламного духу

Слово Просвіти, №08 за 2026 рік

26 лютого наукова, мистецька, культурна і громадська спільнота України та діаспори (358 учасників) об’єдналася навколо знакової події – Міжнародного круглого столу «Леся Українка – голос незламного духу!» до 155-річчя від дня народження поетеси. Захід став не просто ювілейною імпрезою, а глибокою інтелектуальною розмовою про силу слова, національну ідею, культурні традиції і духовну незламність, які поетеса уособлює для багатьох поколінь українців. Леся КОРОЛИК-БОЙКО, Амбасадорка української культури і мистецтва, Італія Ініціаторами та організаторами круглого столу виступили провідні наукові та культурні інституції: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Навчально-науковий інститут української філології імені Г. Ф. Квітки- Основ'яненка ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Наукова бібліотека ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Навчально-науковий інститут української філології імені Г. Ф. Квітки-Основ'яненка, Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Міжнародна організація «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі». Такий широкий спектр інституцій засвідчив, що сьогодні постать Лесі Українки виходить далеко за межі літературознавчого дискурсу. Вона є точкою перетину педагогіки, культурології, мистецтвознавства, філософії, мовознавства і громадянського служіння. Модерували захід Наталія Філіпчук, докторка педагогічних наук, старша наукова співробітниця, провідна наукова співробітниця відділу змісту і технологій педагогічної освіти, член кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Олена Коробкіна — директорка наукової бібліотеки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Їхня злагоджена і водночас натхненна модерація задала розмові високий інтелектуальний тон. Розпочався захід з Державного гімну України, після чого учасники круглого столу хвилиною мовчання вшанували пам’ять про наших Героїв – Захисників і Захисниць України. З вітальними словами до учасників звернулися – Юрій Бойчук, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, голова оргкомітету та Лариса Лук’янова, докторка педагогічних наук, професор, академік НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, голова Наглядової ради Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, заслужена діячка науки і техніки України. У своїх виступах вони наголосили на актуальності Лесиного слова в сучасних суспільно-історичних обставинах, коли питання національної гідності, свободи і культурної ідентичності знову постають як визначальні. Пленарне засідання об’єднало глибокі та різнопланові доповіді Ірини Щукіної, завідувачки науково-експозиційного відділу "Меморіальний будинок Лесі Українки" Музею видатних діячів української культури, Олени Варенікової, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова, заступника директора навчально-наукового інституту української філології імені Г. Ф. Квітки- Основ'яненка ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Світлани Кирилюк, кандидата філологічних наук, доцента кафедри

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин