Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 8 (1337) 26 лютого — 4 березня 2026 МИРОСЛАВА ВОВК Імперативи Кобзаря

Слово Просвіти, №08 за 2026 рік

Галина ДАЦЮК, журналістка В інформаційній агенції "Наголос" Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка на чолі з Головою ВУТ "Просвіта", видатним громадським і державним діячем, поетом, Шевченківським лавреатом Павлом Михайловичем Мовчаном, провело конференцію на тему: «Імперативи Тараса Шевченка». У поважному зібранні взяли участь науковці, педагоги, державні і громадські діячі, письменники, співаки, журналісти, художники, об'єднані україноцентричними цінностями Тараса і "Просвіти". У їх числі видатні просвітяни, лідери думок і чину Георгій Філіпчук, Володимир Мельниченко, Дмитро Чистяк, Сергій Присухін, Петро Ющенко, Іван Заєць, Дмитро Ломачук, Юрій Нагулко, Фергад Туранли, Анатолій Радзіховський, Ігор Зоц, Олександер Ковалів, Кирило Стеценко, Тетяна Негрій, Петро Чернега, Сергій Файфура, Леся Королик- Бойко, Валерій Бітаєв. Чи треба наголошувати, наскільки важлива сьогодні спадщина Кобзаря? Та треба! Бо, хоча ми й повторюємо, що Тарас Шевченко актуальний завжди, але наскільки він прочитаний і засвоєний нами? Наскільки суспільство і держава Україна живуть нині за його твердим заповітом, що «у своїй Хаті – своя Правда, і Сила, і Воля»? Наша правда може бути лише одна – українська Україна. І мова її може бути одна – українська. Тут нам бути, жити, господарювати і владарювати, бо ми на своїй землі. Її треба любити завжди, і во «врем’я люте», і «в останню тяжкую минуту». На ній нам, братам і сестрам, обніматися – до найменшого брата. І разом з тим – «обух сталить та добре вигострить сокиру», коли хтось посягне на нашу волю, – заповідає Тарас. Бо він – не лише співець вишневого садка, хоча й у цьому слові геніальний. Тарас Григорович – воїн, борець, будитель, носій найвищих енергій духа! Його імперативи мають стати нашою національною ідеологією, яка прописана всесильною Тарасовою любов’ю до рідного і такої ж сили ненавистю до ворога. Тарас виходив з нами на Майдани, сьогодні він боронить разом з нашим воїнством Україну. Він йде у розвідку, заходить у бліндажі. Він оплакує кожне життя, зложене на вівтар нашої свободи. І животворить духом, щоби ми не здавалися. Тарас Шевченко живий, бо безсмертя не знає смерті. Однак від нас, сущих, залежить, наскільки працюватиме, воюватиме і молитиметься пророче слово Кобзаря, аби щодня сходити сонцем над Україною. Для цього "Кобзар" Тараса Шевченка має зайти в кожну домівку, лежати у наших наплічниках і валізах, на робочих столах і шкільних партах, бути в кабінах водіїв і потягах. «Кобзарі» мають стати подарунками першокласникам і першокласницям, випускникам і випускницям вишів і шкіл. Вони мають стати подарунками на шлюбних церемоніях. І то без скепсису. Бо Шевченка забагато не буває. Ба більше, не так просто купити «Кобзар», який був би тобі до серця. Сьогодні нема «Кобзариків» для маленьких дітей. Я ж пригадую, які були чудові дитячі видання, ілюстровані Олександром Івахненком, наприклад. Свого часу "Просвіта" видавала ошатні і доступні "Кобзарі", нині це обов'язок державних інституцій. Особливу увагу учасники та учасниці засідання звернули на тривожні виклики загроження, що стоять перед українською мовою. Московити, що на чотири роки застрягли у війні проти України, не даючи ради на фронті, спрямовують зброю проти вразливих і мовно нестійких сердець наших дітей, зокрема, підлітків. Для цього випущено арсенали токсичного москворотого мотлоху. І бачу власними очима і чую власними вухами, як наша молодь, збиваючись у темні гурточки, отруює весняний подих цикутою ворожого слова. І то доволі часто, на жаль… Словом, виховання наших дітей, а відтак громадян України, – це не лише родинна, а й державна справа. Тому ВУТ «Просвіта» готує сьогодні звернення до Міністерства освіти України та інших державних установ з пропозиціями і вимогами щодо поліпшення стану української мови, збільшення годин для засадничих предметів – мови, історії, літератури. Бо це питання нашої національної безпеки і нашої Перемоги. Була пропозиція – йти у школи, до студентства, щоб запалити молодь Шевченковим словом, що просвітяни й роблять. Проте не просто в умовах війни мобілізувати просвітництво у школах, оскільки часто маємо навчання на віддалі. Вкотре переконалася, що інтелектуальні зустрічі в «Наголосі» – завжди на часі, як і Шевченкове слово. Вони додають снаги, формують спільне бачення важливих громадсько-просвітницьких справ, артикулюють державотворчі дороговкази. Ці події і ви­ У своєму виступі я згадала двох пасіонарних людей, які життя присвятили Україні, освіті і просвіті її народу – Софію та Олександра Русових. Рівно 150 років тому, 1876 р., у Празі вони видали двотомний Шевченків «Кобзар» – один том – позацензурний, відомий як «Кобзар» Русова. І це був громадянський подвиг, дуже вчасна праця величезної ваги, яку вони закінчили незадовго перед репресивним Емським указом, що заборонив українську мову в освітній, культурній і видавничій сферах. 5 тисяч примірників книжки з Шевченковим словом розійшлися поміж людей. Русови і «Київська громада» розуміли, що важить для народу Шевченків «огонь в одежі слова». Розуміє це нині, як і завжди, Товариство «Просвіта», залишаючись на позиціях діяльного націєтворення. На засіданні пошанували нагородами наших достойних просвітян. Орден "Нестора-Літописця" одержали художник Юрій Нагулко, доктор філологічних наук, відомий шевченкознавець Володимир Мельниченко, мистецтвознавець і культуролог Валерій Бітаєв. Медаллю ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка "Будівничий України" нагородили громадську діячку, співачку, президентку Міжнародної організації "Поступ жінок-мироносиць в діаспорі" пані Лесю Королик-Бойко. Це її світлини з просвітянської події надихнули мене на допис. Бо Леся – людина, яка уміє організовувати і надихати на працю для України. Вітаю і дякую, дорога пані Лесю. Дякую безмежно усім за честь бути у "Просвіті" і з "Просвітою". І просвітлюватися. Просвітянські заходи, присвячені Тарасові Шевченку, тривають. Спільна світлина учасників конференції «Імперативи Кобзаря» ЗОЯ РУЖИН ВІТАЛІЙ МІХАЛЕВСЬКИЙ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин