«Її слово, як «єдиная зброя» сьогодні, говорить правдою зі своїм народом». Національна еліта · с. 4сторінка оригіналу ↗
"Я в серці маю те, що не вмирає..."
Слово Просвіти, №08 за 2026 рік
Зоя РУЖИН, заслужена працівниця культури України
Курсанти Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою (директор Василь Петрович, голова Коростенського відділення земляцтва житомирян) очолили колону шанувальників Лесі Українки з прапорами разом з екс-депутатами Верховної Ради України та нашими грузинськими побратимами, які тримали стяги Євросоюзу та прапор з написом "Слава Грузії! Слава Україні!"
На Байковому цвинтарі до пам’ятника на могилі Лесі Українки курсанти поставили вінок із золотого пшеничного колосся – від коледжу, присутніх та українського народу. Шанувальники безсмертного спадку великої поетеси поклали живі квіти. Курсанти стали на почесну вахту.
Мітинг пам'яті розпочався виконанням славня України. Потужності звучання надали славнозвісний етнографічний хор "Гомін" (керівник Зіновій Корінець), соліст Віктор Омельченко (член Чернігівського земляцтва), керівниця зразкового вокально-хореографічного ансамблю "Зернятко" Раїса Заклецька разом з представниками колективу та усіма присутніми. Протоієрей, капелан, отець Православної Церкви України Іван Грицюк провів чин служби, звернувшись до учасників з благословенними словами. Було оголошено хвилину мовчання.
Затим до слова було запрошено директора Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольгу Романюк, яка тривалий час в День народження поетеси проводить її вшанування. Її слово було вагомим і об'єднуючим.
У День української жінки доречним було виконання співачкою Андріаною Озгович пісні "Жінки-українки" на слова Зої Ружин, муз. Світлани Садовенко, яку було презентовано в Перемишлі (Польща) перед СФУЖО Світланою Садовенко разом з головою НРЖУ Людмилою Порохняк-Гановською.
Важливою була участь президента
Асамблеї грузинського народу в Україні Міро Ванадзе. Доповнив поетичними рядками його виступ Анатолій Демчук.
У переддень мені зателефонував Валерій Цибух, виконавчий директор Української асоціації зовнішньої політики. Пан Валерій з радістю повідомив, що саме 25 лютого зі Львова до Мадриду забирають бронзовий пам'ятник Лесі Українці, виконаний скульптором Миколою Обезюком. А дарувальником цього пам'ятника став тернополянин, доктор фізико-математичних наук Зіновій Монастирський. Тривалий час тягнувся бюрократичний процес, аж поки не втрутилися експосли Асоціації, зокрема: Валерій Цибух (голова Чернівецького земляцтва), Іван Башняк (голова Тернопільського земляцтва), Микола Ярмолюк (в.о. президента Волинського земляцтва) та інші прогресивні державотворці.
Іван Степанович передавав усім вітання і доземний уклін Лесі Українці, так як цього дня він перебував у Польщі, тому на пошанування прибути не зміг. Того ж вечора зателефонувала народна артистка України Лариса Кадирова, яка розповіла, скільки творів виконала на слова Лесі Українки. Пані Лариса створила фільм про Ларису Косач, який, переглянувши, високо оцінила Ліна Костенко. Лариса Кадирова просила також уклонитися улюбленій поетесі, яка панує в її житті високістю Слова. Пані Лариса довершено відтворює всі її творчі образи, передаючи витончену чуттєвість душі та силу духу національного мелосу.
Мала розмову з державотворцем, депутатом Верховної Ради України багатьох скликань, лауреатом Державних премій України Миколою Жулинським, якого вже заздалегідь запросили на конференцію, присвячену ювілею. Пан Микола передавав уклін Лесі Українці та вітання учасникам вшанування. Голова НСПУ Михайло Сидоржевський і Тетяна Фольварочна також передавали вітання та уклін Лесі, як і голова Спілки офіцерів України Олександр Сасько.
Микола Ярмолюк, тимчасово виконувач обов’язки голови “Волинського братства” від імені голови Сергія Шевчука та від імені головуючого Асоціації земляцтв України і Тернопільського земляцтва “Тернопілля” Івана Башняка подякував присутнім за те, що відгукнулись на заклик прийти вклонитись видатній землячці. Прозвучали слова вдячності мені за прекрасний вінок, який нині поставлено до підніжжя пам'ятника.
Вагомо виступив Іван Заєць, відомий державотворець. (Виступ друкується в СП – Ред.)
У виконанні народного етнографічного хору "Гомін" прозвучала пісня на слова Лесі Українки «Гетьте думи, ви хмари осінні", музику до яких написав засновник хору Леопольд Ященко. З пронизливою чуттєвістю Марія Матієнко зачитала вірші Лесі Українки.
Депутат Верховної Ради України багатьох скликань Георгій Філіпчук сказав наступне: «Всечесні отці, українські воїни, молоде, славні жінки, сивочолі мужі! Сьогодні ми зібралися тут, щоб віддати шану великій борчині, великій просвітниці, національній будительці, героїні – Лесі Українці. Її не можна сьогодні тут забалакувати, як і ніде, які Тараса Шевченка, бо ці велети національного духу потребують від нас лише одного, навчитися говорити зі своїм народом правдою. І ось її слово, як «єдиная зброя» сьогодні, особливо в часи цієї страшної екзистенційної війни з московитом, говорить правдою зі своїм народом. Задовго до того, як Хвильовий разом із «розстріляним відродженням» заявив на весь світ: «Геть від москви!», Леся Українка, сповідуючи великий дух Шевченкового слова, що «москалі чужі люди», сказала наступне, пишучи до Драгоманов: «Не може наш український передній ряд до цього часу читати московську пресу, щоб ні в вікно, ні поза ним не бачити світлої правди».
Вона була захоплена і Самсоном, і
Прометеєм, тому що оця ніжна і чутлива жінка, замість жалю і співчуття, проголосила для свого українського народу ненависть до зайд, ненависть до поневолювачів, ненависть до московитів і замість них, вона взяла в основу своєї життєтворчості двох велетів української сили, українського духу і української слави – Івана Мазепу і Тараса Шевченка. Із цим «свою Україну любіть» вона жила і творила на славу Українського народу, української нації, української слави. Слава Україні! Слава Лесі Українці!
На мітингу пам’яті тримали рушник, який вишивали в різних областях України до 150-річчя від Дня народження Лесі Українки, – «З України
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
