Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Нашого цвіту... · с. 11сторінка оригіналу ↗

МИХАЙЛО ГРУ- ШЕВСЬКИЙ НА АРБАТІ

Слово Просвіти, №09 за 2005 рік

z z ДІАСПОРА Богдан ГДАЛЬ Борис КИРИЧОК, краєзнавець z Юрій БЕЗКРОВНИЙ вами, потрібно передати у підпорядкування МЗС Український культурний центр у Росії, який під час передвиборної кампанії був місцем пропаганди за Януковича. Центр перебував у підпорядкуванні Державного управління справами. МЗС поінформоване про порушення законодавства, які чинилися в Росії. У представників діаспори попросили додаткові матеріали з цього приводу. Також на зборах делегати УВКР із різних континентів підняли питання про необхідність формування та затвердження єдиної Української Координаційної Ради як представницького громадського органу, який би мав змогу захищати права та інтереси українців усього світу, водночас взаємодіючи з усіма громадськими організаціями та державними органами влади, в основі діяльності яких лежить зв’язок із українською діаспорою. Йдеться про утворення Центру консолідації та координування діяльності не лише представників української діаспори, а й усіх державних і недержавних структур, тим чи іншим чином із нею пов’язаних. Крім того, одним із першочергових завдань Української Всесвітньої Координаційної Ради є підготовка до IV Всесвітнього Форуму українців, де буде піднято багато питань, що пролунали на Зборах. Члени УВКР провели зустрічі з представниками державних установ. До них були передані відповідні документи. Відбулася зустріч Голови УВКР із віце-прем’єром з гуманітарних питань Миколою Томенком, і з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином. Голова УВКР повідомив, що відповідні структури пішли їм назустріч. Також окремі члени УВКР зустрілися з представниками Міністерства закордонних справ та Міністерства культури. “Такі постаті, як Тарас Шевченко й Михайло Грушевський, здатні нас об’єднувати для роботи в ім’я України”, — сказав на презентації власної книжки “Михайло Грушевський: “Я оснувався в Москві, Арбат 55”, генеральний директор Культурного центру України в Москві, доктор історичних наук України Володимир Мельниченко. На його думку, феномен Михайла Грушевського, що є символом поступу й державного становлення української нації протягом ХХ ст., неможливо до кінця осмислити без ліквідації білих плям у біографії видатного українця. Одна з таких маловідомих сторінок життя Грушевського, — період його перебування в Москві з вересня 1916 р. до березня 1917 р., — стала темою дослідження автора. Академік Національної академії наук України Микола Жулинський, який написав вступну статтю до книжки, пригадав відвідини меморіальної квартири Андрєя Бєлого на Арбаті, де мешкав Грушевський, відзначивши, що московський період життя Михайла Сергійовича — це “унікальні сторінки, які є вкрай важливими для України”, оскільки арбатське духовне оточення з української та російської інтелігенції певною мірою вплинуло на формування політичних поглядів майбутнього керівника Української Народної Республіки. Він говорив і про майбутні кроки розвитку української культури на теренах Росії, найважливішими з яких мають стати відновлення Музею українського народного мистецтва в Москві, заснування українського театру та розширення мережі українських освітніх закладів. “Тривалий час такі імена, як Петлюра, Винниченко, Грушевський, не говорячи вже про Бандеру, використовувалися як лайливі, і ми вивчали українську історію й літературу без них”, — зазначив лауреат Шевченківської премії, доктор філологічних наук, науковий співробітник Інституту світової літератури Російської академії наук Юрій Барабаш, наголосивши, що вихід книжки “Михайло Грушевський: Я оснувався в Москві, Арбат 55”, — це поява ще одної фундаментальної праці в сучасному грушевськознавстві. Голова Об’єднання українців Росії, член Спілки письменників України Олександр Руденко-Десняк, назвавши Михайла Грушевського “живим мостом між українською та російською культурами”, водночас зауважив, що зростання в Росії зацікавленості Україною має перерости в глибші, систематичні дослідження українського життя Москви, сягаючи XVII—XVIII ст. На презентації виступили також провідний науковий працівник Інституту світової літератури, кандидат філологічних наук, племінниця письменника Миколи Островського Світлана Островська, завідувач Меморіальної квартири Андрєя Бєлого Моніка Співак, російський письменник Микола Космін. Праця “Михайло Грушевський: “Я оснувався в Москві, Арбат 55” вперше в українській і світовій історіографії глибоко й докладно розкриває життя й діяльність видатного українця за його піврічне перебування в Москві. Унікальність видання полягає ще й в опублікованому в книжці листуванні Михайла Грушевського з Максимом Горьким та відомими діячами українського руху. представив на їхній суд свій перший драматичний твір, присвячений колишньому вчителеві школи. Григорій Вишневий — талановитий письменник і педагог, визначний громадський діяч. Це саме він був літературним редактором відомої праці про голодомор 1932— 1933 років в Україні “Злочин”, знаної тепер в усіх областях України. Спогади для книги надходили з України, Григорій Петрович їх редагував, комп’ютерник робив набір, дискети направляли в Гонконг, де книга друкувалася (так дешевше), а звідти в контейнерах переправлялася сюди. І все це власним коштом! Кінець 2004 року ознаменувався виходом в Україні ще однієї книжки Г. Вишневого “Золотий штурм”. Це переклади з англійської (Г. Ловсон, Д. Маршалл, Д. Лондон) та російської (І. Бунін та інші), а також три есеї автора. Примітно, що в збірці вміщено оповідання Д. Лондона “Боягуз Негор”, яке ніколи не перекладалося в Радянському Союзі, очевидно, через гірку правду про панування Росії на Алясці в першій половині XIX століття. Рішенням наукової ради Батуринського державного заповідника “Гетьманська столиця” та журі Міжнародної премії ім. І. С. Мазепи Григорія Вишневого визнано лауреатом. Серед носіїв цієї престижної премії відомі сучасні українські письменники — Роман Іваничук, Богдан Сушинський, Олександр Моця. Г. Вишневий — людина, про яку ми з гордістю говоримо: нашого цвіту по всьому світу!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин