Культура · с. 15сторінка оригіналу ↗
ВИСТАВКА ПОКУТСЬКІ ВЗОРИ
Слово Просвіти, №09 за 2005 рік
У катехетичному залі церкви св. Василія мерехтять вишнево-чорні вуставки сорочок, “зривають очі” ніжні мережки на серветках, рушниках.., а ще картини, “мальовані голкою”… Усе це — творчий доробок пані Ганни Сов’як, народної майстрині з мальовничого села Спас, що на Коломийщині. — Ой, немає понад наше село. Дух переймає від краси. Пістинька почерез село струменить, дзюркоче, похитується від ходу підвісна кладка під скалою і гори Теребіж, Клебанщина… Як там пахне живицею… Посеред того — смерекова хата діда Федора. Дід був знаний столяр на все Покуття. У хаті різьблені: мисник, крісла, рамки. Вишивані рушники, пошевки на подушки. У хаті, як у віночку, і все то вишивала дідова сестра — Марія, котра й стала моєю першою вчителькою. А потім — скільки себе пам’ятаю, щось мене до того вишивання тягло. Як пасла корови, то в Марії Бежук училася мережок, обміток, стебнівки. А коли вже підросла, то відчула особливу красу вишивання, — так розповідає пані Ганна. І відтоді пані Ганна не розставалася з полотном, голкою і нитками, весь свій вільний час віддавала улюбленому заняттю. Ходила по селу, відшивала старі взори, не минала музеїв. А потім почала вкладати свої взори, а якщо і відшивала від когось, то обов’язково щось додавала своє, щось змінювала. В останні роки найбільше замилування було до вишивки з рідного Покуття. На виставці майстриня представила жіночі та чоловічі сорочки, вишиті за взорами з Покуття. Вони характеризуються високим художнім рівнем, різновидністю орнаментально-колористичного рішення, особливою тонкістю, чистотою виконання різних технік шитва. Жіночі сорочки, вишиті пані Ганною, уставкового типу, довгі і короткі — до підточки. Комір стоячий, викладений або вирізаний на квадрат. Горловина цих сорочок густо збирана, вишивка на рукавах різна, але розміщення традиційне, тридільне: уставка, морщинка і рукав. Орнамент геометричний, узори укладені з ромбів, квадратів, зубчиків, зірочок, трикутників, хрестиків, а також із квітковим орнаментом. Особливо хочеться відзначити сорочку-“покутянка”, яка вражає вишуканістю орнаменту. По всій площині рукавів і на грудях вишиті стрічкові, ромбові розетки, які продумано стеляться вздовж рукава, ніби в’ються стежки серед трав на царині, а хвилясті смужки нагадують гірські вершини й долини. Найдавніші покутські вишивки одно-і двоколірні. У кінці XIX — на початку XX ст. тут була поширена вишивка вибіленими на сонці лляними та конопляними нитками або пофарбованими у відварі кори вільхи. Пані Ганна створила цілу серію сорочок, вишитих білими та сірими нитками, які вражають високою майстерністю. Водному узорі використані різні техніки виконання: стебнівка, обметування, гладь, мережка. Вони зіставлені так, що особливо відділяються мережені мотиви. Крім сорочок на виставці представлені серветки, рушники, вишиті білим шовком, які вражають своєю досконалою вишивкою. Традиційне одноколірне вишивання захопило майстриню. Вона полюбила узори, вишиті білими нитками на білому полотні. Пані Ганна вивчає узори із Снятина, Балинців, Прутівки — знаменитих центрів вишивки білим по білому на Покутті. Зараз майстриня почала складати нові узори на основі давніх орнаментальних мотивів — “стовпчиків”, прутиків”, “павучків”, “віконець”, “пшенички”, “гільця” та інших. На виставці представлена серія сорочок, скатертин, серветок,
рушників, вишитих геометричним та геометризованим орнаментом у червоно-чорних, бежево-вишневих кольорах. Дуже давня покутська вишивка була червоною. Взагалі червоний колір посідав і посідає у вишивці Покуття провідне місце. На другому місці — чорний колір. Пізніше, в кінці XIX на початку XX ст. з’являються жовтий, зелений, синій і фіолетовий кольори. У Коломийському районі в рідному селі пані Ганни Спас у вишивці вживали багато жовтого, зеленого, вишневого й коричневого кольорів. Майстриня гранично продумала кожний орнамент і колористику вишивки Коломийщини і створила серію серветок “Пістинька”. У доробку майстрині є серія картин, “мальованих голкою”. Вишита картина на Покутті — типове явище початку XX ст. Вишиті картини оздоблювали покуть хати, чільну стіну між вікнами. Сюжети народних вишитих картинок — хатки, пейзажі, квіти. Відчуття кольору художниці надзвичайне — тони, півтони дібрані вдало, і картини захоплюють високою майстерністю, щирістю й любов’ю. Особливо вражають картини: “Українська хата”, “Теребіж”, “Купальський вінок”, “Соняшники”. Виставка “Покутські взори” Ганни Сов’як має великий успіх, бо вишивка майстрині, зберігаючи народні традиції, вирізняється вишуканою кольоровою гамою, що увібрала в себе красу орнаменту рідного села, а її сорочки як чоловічі, так і жіночі, вишиті, як кажуть, у її ріднім селі Спас, “на літа”. Пані Ганна Сов’як сповнена творчих планів, за безліччю ідей, думок, що обганяють одна одну, часом не встигають невтомні руки майстрині. Шлях до високомистецьких робіт позначений настирними пошуками копіткої, щоденної праці. На сьогодні в пані Ганни викристалізувалася потреба працювати задля збереження покутської традиційної вишивки. Творчих успіхів Вам, пані Ганно! Виставка “Покутські взори” відкрита з 20 лютого до 9 трав! ня 2005 року в катехетичному залі церкви св. Василія за ад! ресою: Вознесенський узвіз, 7.
z
Романа КОБАЛЬЧИНСЬКА, етнограф, мистецтвознавець, Заслужений працівник культури України
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
