Політика · с. 3сторінка оригіналу ↗
Ухвала Шостого з’їзду Української Народної Партії 26 лютого 2005 р. м. Київ
Слово Просвіти, №09 за 2005 рік
поліпшився з прийняттям Конституції, а й дійшов критичної межі. Передбачене ст. 10 Конституції забезпечення державою “всебічного розвитку й функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України” так і не набуло поступального характеру. Особливо небезпечна ситуація склалася в інформаційній сфері. Загальний наклад українських видань газет знизився до трьох відсотків, на недержавних каналах 90 % мовлення ведеться виключно російською мовою. Потік іноземної преси збільшився за останні два роки в кілька разів. Російська книга витиснула українську з усіх книгарень і полиць. Вища школа, зокрема технічні ВНЗ, за невеликим винятком, продовжують зросійщення українських студентів. Україна опинилася під загрозою втрати своєї інтелігенції. Спорт, комерція, торгівля послуговуються виключно російською мовою. Деякі телевізійні канали перетворюють націю в глухоніму, супроводжуючи іноземні кінофільми мікроскопічними субтитрами. Помаранчева революція була реакцією українців на ці процеси зросійщення України режимом Кучми. В Україні на всіх підмостках, на всіх каналах панувала та панує досі низькопробна російська попса. Українські майданні пісні засвідчили, що українці не хочуть бути пасинками у своїй домівці. Делегати з’їзду звертають увагу Президента, нового Уряду, всіх державців на те, що зволікання з утіленням у життя ст. 10 Конституції України щодо державності української мови загрожує національній безпеці України. Адже визначення української мови як державної встановлює обов’язковість її використання у законодавстві, в освіті, в офіційному діловодстві, судочинстві, у Збройних Силах України, в інформаційній сфері. Така норма об’єктивно підтверджена особливостями формування елітного складу України. Українці — корінний етнос майже на всій території України та мають кількісну перевагу згідно з останнім переписом населення на всій території держави, окрім Автономної Республіки Крим. Природно, що при такому співвідношенні роль державної мови в Україні повинна виконувати одна мова — українська. Інформаційна окупація, яка була започаткована президентом Кучмою, продовжується й нині, і дуже небезпечними є перші заяви голови РНБУ пана П. О. Порошенка щодо російських шкіл в Україні та “процвітання” братньої мови. Кого в такому випадку покликано боронити це відомство, в якому, за висловом Президента, зібраний інтелект нації? Логічно виникає запитання — чиєї? Адже в Україні з 16,200 зареєстрованих видань із загальнодержавною та місцевою сферами розповсюдження українською мовою виходить лише 3,345. Суттєвий вплив на мовний
ХТО ПРИЙШОВ?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
