Очевидець і літописець · “В Одесу Леся Українка приїздила не менше 20 разів”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
«ЛІСОВА ПІСНЯ» ЛИНЕ ОБОМА БЕРЕГАМИ ДНІПРА
Слово Просвіти, №09 за 2011 рік
Станіслав СЛОБОЖАНСЬКИЙ м. Одеса
Уже ціле століття шанувальників красного письменства в усьому світі зачаровує і бенте( жить фантастичний образ Мавки, який ство( рила Леся Українка у драмі(феєрії “Лісова пісня”. Це не лише поетичний образ, опови( тий народними легендами, а й філософське узагальнення всього прекрасного. Перша постановка “Лісової пісні” від( булася восени 1918 року в Київському драматичному театрі, відтоді до цього твору постійно звертаються всі сценічні колективи України. А ще є чудовий фільм Віктора Івченка та опера Віталія Кирейка, створені за мотивами “Лісової пісні”. А однойменний балет написав 1936 року композитор Михайло Скорульський, що створив чимало шедеврів. Однак прем’єра його відбулася лише в лютому 1946 року, після визволення Києва. Пів( століття тому співавтор лібрето, танців( ниця й хореограф Наталя Скорульська поставила цей балет у Донецьку. І ось те( пер, у ювілейний Лесин рік, його знову можна побачити на сцені Донецького академічного театру опери і балету ім. А. Солов’яненка. Із великим піднесенням працювали над твором хореограф(постановник і художник із костюмів — народна артистка України Євгенія Хасянова, диригент(поста( новник — Віктор Олейник, художник(сценог( раф — Сергій Спевякін. У виставі разом із балетною трупою й оркестром узяли участь також учні школи хореографічної майстер( ності, якою опікується художній керівник те(
атру Вадим Писарєв, і навіть артисти опер( ної трупи, які виконують чарівні веснянки, на( писані самою Лесею Українкою. Відмовив( шись від усталених трактувань балету М. Скорульського, театр запропонував оригі( нальне й сучасне прочитання твору, акценту( вавши свою увагу на протиборстві високих людських чеснот і жадібності, гордині, за( здрості, ревнощів, невірності, жорстокості. У фіналі вистави Мавка знову відроджується як життєдайне джерело краси, творчого нат( хнення й любові. Балет надзвичайно динамічний, усі три дії виконуються ніби на одному подиху. Він має дуже високу драматичну напругу. Не поступаючись у майстерності драматичним акторам, виконавці балетних партій, і не ли( ше головних, засобами пластики створили повнокровні художні образи. В цьому безпе( речна заслуга Вікторії Димовської (Мавка), Артема Аліфанова (Лукаш), Світлани Бед( ненко (Килина), Володимира Фоменка (лісо( ве чортеня). Як зізнаються самі виконавці, працювати їм було дуже складно, але над( звичайно цікаво, особливо в драматичному плані. Матеріал для постановки вони мали благодатний, адже за кількістю сольних партій із твором М. Скоруль( ського не може конкурувати жоден ба( лет світової класичної спадщини. Якнайкраще показав себе у новій виставі й оркестр, який із великим за( доволенням виконував досить складну та багатобарвну партитуру музичного шедевра. Як зазначив диригент(поста( новник Віктор Олейник, музиканти кож( ної оркестрової групи мали змогу впов( ні продемонструвати свою виконавську майстерність, адже у творі багато соль( них партій для скрипки, флейти, клар( нета, труби. Ця музика — джерело пре( красних мелодій з українським націо( нальним колоритом. У ній використані й нотні замальовки, написані самою Ле( сею Українкою, її веснянки, мелодія, яка звучить, коли Лукаш грає на сопілці. Без перебільшення зазначу, що у виставі “грають” в унісон із драматичним дійством і декорації, створені головним ху( дожником театру Сергієм Спевякіним. Зоб( ражений на сцені ліс живе і дише, оберігаю( чи своїх казкових мешканців. Як і любов Мав( ки, ліс розцвітає у весняну пору, наприкінці літа символізує згасання почуттів Лукаша,
осіння природа плаче разом із лісовою ру( салкою, а снігова зимова заметіль хоронить сліди колишнього щастя. Постановочна гру( па ретельно вивчила величезний фольклор( ний і етнографічний масив Волині, і ці дос( лідження дуже допомогли у створенні костю( мів, атрибутики та обрядових танців. Детальніший аналіз цієї роботи чи не най( кращої нашої балетної трупи я залишаю за мистецтвознавцями. Покладаючись на міжна( родний авторитет Вадима Писарєва, я під( тверджую його слова, що нова постановка стане своєрідною візитівкою не лише донець( кого театру, а й усього українського хореогра( фічного мистецтва. Вона, безперечно, буде показана у багатьох країнах. Уже є домовле( ність про гастролі у Вроцлаві (Польща), де від( будеться культурна презентація шахтарської столиці, як міста, що прийматиме Євро(2012. Але спершу балет буде представлено земля( кам Лесі Українки. Гастрольний тур “Лісової пісні” розпочнеться у день народження поете( си й драматурга, 25 лютого, на її батьківщині — у Луцьку. Потім виставу побачать мешканці Івано(Франківська й Чернівців. Спектаклі ста( нуть по(справжньому спільною роботою Захо( ду і Сходу, в якому беруть участь танцюристи з Донецька та оркестранти з Івано(Франківської обласної державної філармонії. Гастролі пройдуть у рамках проекту “Схід — Захід” Благодійного фонду Вадима Писа( рєва “Творчий Олімп”. На думку заступника голови правління фонду Владислава Дреге( ра, ця програма допоможе Сходові й Заходу країни зблизитися, сконцентруватися на то( му спільному й прекрасному, що ми маємо, — на мистецтві. Так і полине “Лісова пісня” обома берегами Дніпра.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
