Пам’ять · “Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
«Людина творить своє життя» До 75-річчя від дня народження Василя Стуса на сцені Київського університету імені Тараса Шевченка відбулася літературно-музична вистава «Стусове коло»
Слово Просвіти, №09 за 2013 рік
Анна МУКАН, Фото Валерія ПОПОВА, прес-центр Інституту філології
“Входження Василя Стуса в українську літературу почалося набагато пізніше реального часу написання його творів — із 1989 — року перепоховання його, Юрія Литвина й Олекси Тихого на Байковому цвинтарі. Тоді на вулицях Києва піднялися жовто-блакитні та червоно-чорні стяги і за це вже нічого не було. Відбувалося прощання зі страхами, приниженнями та образами”, — розпочав вечір пам’яті Василя Стуса його син — український письменник, літературознавець і редактор Дмитро Стус. Батькові болі й мрії, страждання й надії Дмитро Васильович проніс крізь усе життя: він розповів про складнощі видання збірок поета, про тернистий біографічний і літературний шляхи свого родителя й духовного наставника. Так, дивитися на особистість Василя Стуса можна з двох боків: героїчного (він змінив уявлення про образ українця) й естетичного. Саме на другому погляді наполягає Дмитро Васильович, коли акцент ставиться на творчості письменника, її вічних цінностях і універсальних темах. По-новому прочитати мученицьку долю поета, показати його розраду й розпуку, почути голос його ліричної душі та здригнутися від крицевого погляду на катів — було складною, але виправданою метою літературно-музичного проекту “Стусове коло”. Після 4 років “мовчання” легендарна вистава знову зібрала аншлаг
— в Актовій залі Університету глядачі стояли у проходах. Її режисер Сергій Проскурня і головні “актори” — Дмитро Стус, Роман Семисал і сестри Тельнюк — створили унікальну містерію, в основі якої п’ять кіл життя поета: “коло дитинства”, “коло поезії”, “коло любові”, “коло самотності” та “коло смерті”. “Батько вірив, що людина творить своє життя, тому вибір саме такої долі був свідомим, хоча й надскладним через свою приреченість”, — переконаний Дмитро Стус. Промовисті світлини з дитинства, молодості й табірної зрілості письменника, проектовані на великий екран, справили враження документів епохи, а пісні сестер Тельнюк на слова Василя Стуса зринули ніби з глибин зболеної, проте відкритої до людей душі поета. Драматичних музичних емоцій вечору надав також виступ Сергія Мороза — першого інтерпретатора віршів Василя Стуса.
Барду вдалося оживити вогненну й ліричну водночас поезію письменника, яку багато хто вважає “прозовою”, непісенною через “залізність” строф. Серед інших гостей вечора слово брали директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк, перший заступник міністра культури і туризму України Тимофій Кохан, український поет, перекладач, дійсний член НАНУ Борис Олійник і Посол Азербайджанської Республіки в Україні Ейнулла Ядулла оглу Мадатлі. Цьогорічний велелюдний вечір пам’яті Василя Стуса вкотре засвідчив актуальність і незнищенність цінностей, які проповідував у своїй творчості поет — будь-що залишатися Людиною, не йти на компроміси з собою і завжди чинити по совісті. Таке життя не зможе подолати навіть смерть… …Що жив-любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям, як син, тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі, і чесними сльозами обіллюсь.
П Е РЕ Д П ЛАТА—2013 П Е РЕ Д П ЛАТА—2 0 1 3 Вартість передплати Вартість передплати (з доставкою і поштовими витратами): (з доставкою і поштовими витратами):
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
