Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
15 “Мої пошуки вглиб, до внутрішньої духовності”. Палітра · с. 15сторінка оригіналу ↗

Апостольська нива Леоніда Тоцького

Слово Просвіти, №09 за 2017 рік

Заслужений художник України, дійсний член Української академії архітектури, художник-монументаліст і художник-реставратор Леонід Григорович ТОЦЬКИЙ відзначив 85 років від дня народження. відтворив унікальну мозаїчну ікону Богоматері в техніці візантійської кладки для фасаду Золотих воріт. Така ікона “Богородиці Нікопеї” прикрашала в’їзд до міста Ярослава Мудрого (Х—ХI ст.), але була загублена. Довгі роки ніша над кованими воротами залишалася порожньою. Нарешті торік у травні, на День міста, ікону з коштовної смальти розмірами 1,4х1,5 м урочисто встановили в ніші над Золотими воротами. Митець майже все життя працює з іконами. Його дивовижні людські якості — висока духовна культура, надзвичайна щирість, віра в правду і добро — визначили його шлях у мистецтві. Всю свою творчість він присвятив Богу і людям. Однією з перших самостійних робіт Тоцького була робота під керівництвом Г. Синиці, засновника національного колористичного напряму в монументальному живописі, з оформлення інтер’єру гастроному в м. Олександрія. Наступну роботу в Києві з оздоблення інтер’єрів Інституту теоретичної фізики НАНУ (1970 р.) Тоцький присвятив темі язичницької Русі. Холи готелю інституту оздобили керамічними панно з солярними знаками, стародавнім капищем дерев’яних ідолів із войовничим Перуном на чолі. А до мозаїчної композиції “Кий, Щек і Хорив”, яка розташувалася в затишному залі готелю, вів дверний отвір, прикрашений цитатою з літопису “Повість временних літ” про заснування Києва. Багато творів з оформлення території та будівель санаторіїв “Бердянськ” і “Лазурний” у 1972—1975 роках також навіяні темами з давнього минулого України. Суворо стоять, стискаючи зброю, козацькі старшини на березі Чорного моря. Вони боронять священний Дніпро- Славутич, свої духовні святині — православні храми. Ця композиція “Козацька Рада” (темпера, інкрустація соломкою) на тему Запорозької Січі прикрасила санаторій “Бердянськ” 1972 року. Мозаїчне панно “Хвала життю”, навіяне мотивами українських народних розписів (санаторій “Лазурний”, 1975 рік), тішить око красою природних форм, кольоровою гармонією. Дивовижні птахи співають хвалу життю в оточенні різнобарвних квітів. А центральна фантастична квітка, від якої розходяться промені ніби від сонця, стає уособленням усієї світобудови. 1990-ті роки подарували Леоніду Григоровичу зустріч з унікальною архітектурною пам’яткою — будівлею колишнього Полтавського губернського земства, побудованою в народному стилі Василем Кричевським ще 1908 року. Ця “квітка в камені”, що поклала початок стилю “український модерн”, була багато прикрашена керамічною плиткою, майолікою, орнаментальними вставками, а її інтер’єри розписали видатні художники С. Васильківський та М. Самокиш. Тоцькому потрібно було відновити розписи зали засідань, майже втрачені за багато років. 1997 року чудові картини маслом С. Васильківського “Козак в степу”, “Чумацький Ромоданівський шлях”, “Вибори полковником Мартина Пушкаря” на стінах зали, орнаментальні розписи плафона, відроджені талановитими руками майстра, у всій своїй первозданній красі постали перед глядачами. Унікальну пам’ятку культури України знову відродили і повернули з небуття. Роки роботи Тоцького над мозаїчним оздобленням Михайлівського Золотоверхого собору (1999—2001) — це час глибокого проникнення в духовний світ святих, захоплення їх подвигами в ім’я віри та щастя людей, це причетність до високих ідеалів, злети думок і почуттів. Цей досвід розширив світосприйняття, збагатив духовно. Апостоли віри й апостоли української культури. Таку паралель провів Леонід Григорович, працюючи над циклом мозаїчних портретів видатних історичних і культурних діячів, які своїм життєвим подвигом сформували національну свідомість, створили державу Україна, прославили її унікальну культуру. Виготовлені з коштовної яскравої смальти (71х71см), мозаїчні портрети Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Богдана Хмельницького, Ярослава Мудрого, Михайла Грушевського та багатьох інших склали блискучу галерею “Українських апостолів” Леоніда Григоровича Тоцького (2000 роки).

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин