“Ситуація, яка склалася з “Героями”, і не лише кримськими, свідчить, що у нагородному державному відомстві не все гаразд”. Читацьке віче 2 · с. 2сторінка оригіналу ↗
«Кримські Герої» чи зрадники України?
Слово Просвіти, №09 за 2017 рік
Справжні моральні якості людини виявляються в екстремальних умовах. Підтвердження цієї тези — героїзм наших воїнів у російсько-українській війні на сході України. Захищаючи рідну землю, Європу та весь світ від російського фашизму та путінської чуми, майже 3 700 українських воїнів віддали свої життя. 39 із них вшановано найвищою державною нагородою “Герой України”. А чи є моральним для всіх нас, живих, насамперед їхніх батьків, дітей і родин, перебування загиблих у одному списку з тими, хто зрадив український народ та Українську державу? Такі думки сьогодні у головах тих, хто має змогу проглянути майже півтисячний список вшанованих цим високим званням і вшанувати справжніх полеглих Героїв на столичному майдані. Ми не сумніваємося у багатьох громадсько-політичних діячах — політв’язнях комуністичного режиму, які заклали перші цеглини у підвалини незалежності України.
ником Верховної Ради Автономної Республіки Крим і вже тоді можна було бачити в Україні ознаки нацизму. Зараз це нерідко переростає у відвертий фашизм. Велике спасибі президентові Володимиру Путіну, який допоміг позбутися українського фашизму. Повернення Криму було проведено блискуче”. Ці слова належать замаскованому ворогу України, вшанованому званням “Герой України”. Не менш колоритною постаттю серед “Героїв-зрадників” є колишній спікер Верховної Ради АРК (2003—2006), народний депутат України V—VII скликань Борис Дейч. Званням “Герой України” його нагородили 2013-го. Цей злодійкуватий кримський барига фактично приватизував значну частину Східного Криму і нині вважається некоронованим господарем усього Судацького району. Як чинний народний депутат від Криму, він гаряче аплодував захопленню півострова російськими військами. Напередодні злочинного березневого референдуму про статус Криму Борис Дейч палко агітував кримчан проголосувати “за” входження Криму до складу Російської Федерації. А ще він відомий своєю українофобією та шовіністичними заявами. Фактично в окупованому Криму Борис Дейч є офіційним радником нинішньої бандитської кримської влади, яку очолюють самозванці Аксьонов і Костянтинов. Голову правління акціонерного товариства “Завод Фіолент” Олександра Баталіна вшановано званням “Герой України” 2012 року. Підприємство, завдяки державній підтримці, на замовленнях для оборонної промисловості справді досягло значних успіхів, налагодило випуск конкурентоспроможної електропобутової техніки. Але у цьому заслуга не лише генерального директора. Все було б добре, якби Олександр Баталін не був прислужливим політиком. Зорієнтувавшись у ситуації, він першим став засуджувати київський та кримський майдани. Герой також вітав окупацію Криму російськими військами, закликав сімферопольців і всіх кримчан вийти у березні 2014 року на протиправний референдум. Очолюваний Баталіним завод “Фіолент”, використовуючи унікальне обладнання, придбане коштом Української держави, випускає продукцію для оборонного комплексу Росії, зокрема, для оснащення новітніх бойових танків “Армата”. Від зброї, виготовленої на підприємстві Баталіна-“Героя”, загинуло чимало українських вояків. Ректора Кримського державного індустріально-педагогічного університету Февзі Якубова одним із перших, 2014-го Україна вшанувала високим званням “Герой України”. Він зробив чимало корисного для відродження кримськотатарської освіти та підготовки наукових кадрів для кримських шкіл. Досить прихильно учений ставиться і до вивчення та запровадження в університеті української мови та літератури, навіть створив кафедру української філології. Проте його постійне політичне балансування між українськими демократами та регіоналами врешті-решт привело знакового ученого та організатора національної освіти кримськотатарського народу в лоно тих, хто підтримував банду Януковича. Він усіляко протидіяв участі студентської молоді у кримському протестному майдані, жорстоко переслідував тих, хто проривався до київського Євромайдану. Не протестував гнучкий керівник-еквілібрист і проти російської окупації Криму та переслідувань окупантами кримськотатарських діячів. Щось не чути його голосу було і на захист Меджлісу та лідерів кримськотатарського народу. Окупаційний режим “Герой” України” та лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Февзі Якубов прийняв безболісно. Ще один “Герой України” (2009 р.), генеральний директор виробничо-акціонерного об’єднання “Масандра” Микола Бойко не помічений в антиукраїнських дійствах. Він намагався зберегти славетне підприємство від руйнації, але не знайшов
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
