Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Абетка відомих імен “Людині достойній найдорожчі честь і свобода”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

Письменник ЛЛееввккоо РРІІЗЗН НИ ИКК:: «Щоб над моїм світом був гордий світ державний!»

Слово Просвіти, №09 за 2018 рік

У Львівській обласній універсальній бібліотеці відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений двом подіям: презентації роману-есею Левка Різника “Містерія непокори Патріарха Йосифа” і вшануванню автора з 80-літтям. Усі дякували Левкові Різнику за його творчу і життєву діяльність, за останню його книжку — роман-есей “Містерія непокори Патріарха Йосифа”, в якій розкрито діяльність провідника Української Греко-Католицької Церкви Йосифа Сліпого, що у складних політичних умовах минулого століття прагнув до утвердження в світі української національної ідеї в духовному аспекті. Кілька запитань до ювіляра. — Я подумав, що у Йосифа Сліпого в душі вони були, кривавили. І тому він боровся проти будь-якої біди. А Мілена Рудницька зібрала у своїй книжці відгуки світової преси на діяльність Йосифа Сліпого у Римі після звільнення. — Як тобі було читати кадебістські до# пити Й. Сліпого і А. Шептицького? — Мене ще вчили люди, які поверталися з таборів, що в протоколах — не все правда. Треба інтуїтивно шукати: де правда, а де придумано. Тому я вже відчував, що міг Й. Сліпий сказати на допиті, а не те, що там у протоколі написано. — Іван Крип’якевич мав вплив на Йоси# фа Сліпого чи — навпаки? — Вони були в тісних дружніх стосунках. Обидва — високоосвічені і дуже добре розуміли, в яких обставинах живуть, а також — що чекати від окупанта. Й. Сліпий полюбляв ходити на квартиру Крип’якевича, де вони вели бесіди. Це ж було під час німецької окупації. — Що Ти мав конкретно на увазі, ствер# джуючи, що “Іван Франко… створив най# кращу річ про Папу”? — Дослідження нашого генія про Папу Климентія — третього Папу після Петра. Климентія імператор вислав сюди, в Боспорське царство, на Кримське узбережжя, біля Херсонесу. І тут антихристияни проповідували християнство. Але його втопили в морі. Іван Франко дослідив цю історію і особливо той період, коли Кирило і Мефодій знайшли його рештки і перевезли до Риму. І в Римі він похований, оголошений святим. Але це була постать міжнародна — і українська, і візантійська, і папська, і римська. І. Франко все це досліджував. — Котра сторона більше прислуховува# лася до Йосифа Сліпого — бандерівська чи мельниківська? — Мельник був управителем маєтків А. Шептицького у Карпатах. А з 1926 року Йосиф Сліпий співпрацював із Бандерою. І Сліпий знав, що є той і той — жодної різниці. Як писав Бандера? “Хто нас визволить, той нас відразу і поневолить”. Мельник написав 33 прохання до Гітлера про співпрацю. І Гітлер на жодне не відповів. Хоча Черчілль сказав: “Якби Гітлер був дозволив Українську державу, то нас би вже тут не було”. — Кого? — Англії… Потім Й. Сліпого Шептицький поставив мировим суддею між мельниківцями і бандерівцями. Й. Сліпий вислуховував їх без переваг. — То що, Шептицькому “помогла” відій# ти в засвіти польська художниця? Ти вва# жаєш, що її підіслали? — З логічного, філософського висновків розмірковую, з тих припущень, які виводять на правду, коли ти її не знаєш. Коли кагебіст Карін мав знищувати УГКЦ, то розумів, що то треба робити зразу. Але Шептицького він не зміг арештувати, бо, по-перше, той був у візку, по-друге, світ уже знав його. Арешт не вважали виходом, найкраще було — ліквідувати. І раптом з’явилася художниця, яка вже малювала Шептицького. І знову прийшла малювати — через 20—30 років. Священик Кадочник, можливо, теж мав завдання. Він описує останній день Шептицького. Весь час біля нього бував. Ця підозра має тільки логічні філософські підвалини. Отець Хома… — …який писав про Й. Сліпого, часом і від його імені… — …помічник Шептицького. Але коли він потрапив до Риму, одразу впав в очі Іванові Бучкові, який був радником Папи в Римі. Він вирішив піти до Риму пішки через всі кордони. Як їх можна було подолати? Ту легенду йому створили кагебісти… Його, очевидно, завербували. Ні І. Бучко, ні Й. Сліпий не ховалися в своїй діяльності. Кагебісти навіть біля Папи мали своїх людей. — А чи вдалося Й. Сліпому переконати Ватикан, що Україна — не Росія? — Ватикану було байдуже. Йому треба було поширювати католицтво на Схід. Тому підтримав і Шептицького, і Сліпого, який утримав УГКЦ і міг працювати над поширенням католицтва і далі. А знання України залежало від Й. Сліпого. Він весь час казав: Україна — не Росія. — А нині Рим пам’ятає про Україну, про те, що витворяє на нашій землі імперіаліс# тична Росія? — Знання України в Римі залежить від — У селі, а колись містечку Нараєві я проживав до 16 років, до закінчення 10 класу. В селі було як би три “держави”: у центрі чотирикутного ринку — добротні будинки, криті бляхою, — євреї; навколо них, криті червоною дахівкою, — поляки; а вже позад них — під стріхами наші українці… Тато Йосиф був одним із середущих за віком синів діда. Служив в австрійській армії, потім воював в УГА, добре воював, став ад’ютантом у командира; був інтернований, перебував у тодішній Чехословаччині, надивився, наспілкувався… (“Гриць звидів світа! На чехах, у Німеччині, в Італії, в Гамериці… Тепер щось розуміє…”). Повернувшись після польсько-української війни в 1924 р., застав здивованих родичів. Тата вважали пропавшим на війні. Довго тато не журився — давав собі раду. Влаштувався агентом-поставщиком, скуповував свиней по селах і здавав у Бережанах оптовику. А той переправляв їх до США та Англії. Таким чином тато заробив грошей і в Нараєві, викупивши 0,25 га землі, поставив вальковану хату… Чи не дивно виглядав цей чоловік серед селян?! Тому вважався за великого дивака і оригінала — словом — Чудило. — А яка доля батьків? — цікавлюсь. — Батько прожив 82 роки, а мама проживала на старості у Львові. Брат-художник придбав у Львові 4-кімнатну квартиру, але мама нудьгувала, скучала, її тягло в Нараїв…Там і похоронили. А тата і брата поховали на Янівському… Мама не дожила кілька місяців до Незалежності України.., — з сумом згадує це і продовжує: “А в Нараєві родичів уже нема. Хата валькована зруйнувалась… Я мешканець Львова ще з часів студентства, коли ми викупили на чотирьох квартиру і прописались там… Та продовжимо розповідь пана Левка. “Мені пощастило вступити в сільськогосподарський інститут зразу — був від-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин