Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Ця боротьба у 40—50&ті роки на наших теренах ожила на сцені сільського клубу”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

ІІррииннаа ДДРРО ОББО ОТТ:: «Зберігаємо все, що називається театром»

Слово Просвіти, №09 за 2018 рік

Один із найстаріших музейних закладів країни — Музей театрального, музичного та кіномистецтва України нещодавно відзначив своє 95-річчя. Про історію та сьогодення музею наша розмова з його директором — Іриною Дробот. зон 1924—1925 рр. березільські музейники присвятили подальшому збиранню матеріалів і популяризації закладу. 1925 року вже проводили перші екскурсії. 1926 року “Березіль” як кращий театр переїздить до тодішньої столиці України Харкова, а музейну колекцію передали під егіду історико-філологічного відділення Всеукраїнської академії наук, де на її основі організували Український театральний музей. Зібрані матеріали колекції вперше представили відвідувачам уже через рік після відкриття музею — у листопаді 1927 р. А 1980 року відкрили сучасну експозицію музею, в якій відтворена історія українського театрального мистецтва від його витоків до ХХ століття. Її наукову розробку здійснив Аркадій Матвійович Драк, на той час заступник директора з наукової роботи. У важкі роки репресій, війни, застою співробітники музею зберегли багато експонатів, пов’язаних з Лесем Курбасом, іншими видатними діячами українського театру. Цьогоріч нашому музею виповнилося 95. Маємо у своїх фондах 258 тисяч експонатів, це найбільший фонд по Києву, а можливо, й по всій Україні. — Напевне, вистачає проблем? — Хочеться мати виставковий і PR-відділи, збільшити кількість молодих науковців. На жаль, мало хто з молодих бажає працювати у музеях, тут маленька платня. Нас, музейників, мало цінують, і це проблема не лише нашого музею, а й усієї країни. Маємо дуже великі фонди — чверть мільйона предметів, є чим пишатися і що показати. Якби ж ми могли розширити експозиційні площі! Але для цього не вистачає приміщень. Сподіваємося, що нас урешті помітять і дадуть більшу будівлю. — Чим запам’ятався 2017 рік? — Ми провели масштабну виставку до 130-річчя від дня народження Леся Курбаса “Курбасу Києві”. У рамках виставки відбувалися семінари і творчі зустрічі. Цьогоріч представляємо другу виставку — “Курбас у Харкові”, що експонується в ЄрміловЦентрі у Харкові. Цікаву виставку присвятили українському сценографу Михайлу Френкелю. У новоствореному виставковому залі представили Межигірський вертеп. У нашій філії – Музеї Марії Заньковецької організували багато заходів: до 125-річчя співачки Марії Литвиненко-Вольгемут, виставку, присвячену режисеру Альфреду Федецькому, наукові читання, концерти. — Першим проектом 2018 року у Вашому музеї стала кінемато# графічна виставка у форматі 3D “До 100#річчя відновлення “…неза# лежної, Вільної, Суверенної Дер# жави Українського Народу”. Який це проект? — Виставка демонструє кадри, світлини, рукописи, графічні твори та плакати на тему визвольних змагань 1917—1921 рр. переважно у технологічному форматі 3D. Кадри хронікальних фільмів (з архіву ЦДКФФА імені Г. С. Пшеничного), відреставрованих і вперше оброблених у 3D — основа документального проекту “Генерація волі”, прем’єрний показ якого відбувся на відкритті виставки, матеріали до документальних фільмів “Українська революція за спогадами Всеволода Петріва” і “Тризуб Нептуна” режисера Івана Канівця. Також презентували оригінальні стереозображення краєвидів Києва і Севастополя кінця ХІХ—початку ХХ століття, переведені у 3D формат, зразки комп’ютерної художньої обробки зображень бойових кораблів Чорноморського українського флоту із піднятими українськими прапорами у 1917—1918 роках авторства режисера презентованих фільмів. Доповнили виставку графічні роботи художника-постановника “Української революції…” В. Придатко-Доліна та серія плакатів “Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань”, створені знімальною групою фільму на чолі з режисером І. Канівцем. Експонуються також документи Міністерства народної освіти Центральної Ради, надані ЦДАВОУ. Уперше представили унікальні фондові рукописи, пов’язані з діячами Української революції: листи від родин Грушевських і Стешенків, М. Старицької-Черняхівської, документи і листи Міністерства народної освіти Центральної Ради до М. Заньковецької, О. Саксаганського, заяву М. Садовського до Міністерства народної освіти Центральної Ради та інші свідчення неоціненного внеску українських культурних діячів у наближення, відновлення та розбудову “Незалежної, Вільної, Суверенної Держави Українського Народу”. — Які маєте творчі плани? — Весь рік виставкові проекти будуть присвячені 95-літтю музею. Відбуватимуться зустрічі з відомими людьми. У жовтні проведемо наукові читання, присвячені цій темі. Готується ювілейна виставка українського сценографічного авангарду “Ексцентрика та експресія. Українська авангардна сценографія”. Наступного року відзначатимемо 50-річчя відділу українських народних музичних інструментів. Відбудуться заходи, присвячені цій події. Можливо, проведемо їх спільно з Національним оркестром народних інструментів або з Державним Грузинським музеєм народної пісні та інструментів. Активно співпрацюватимемо з художниками. Зокрема запланували виставку головного художника Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Андрія Александровича-Дочевського. Спілкувався Едуард ОВЧАРЕНКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин