Пошта “СП” · “Нинішня культура існує для окремих громадян, а не для мас. Настав час розширювати її ауру”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Нові лавреати
Слово Просвіти, №09 за 2024 рік
Лавреатами премії імені Дмитра Нитченка 2024 року стали: Микола Железняк, український мовознаª вець, кандидат філоª логічних наук, дирекª тор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, один із головних ініціª аторів створення та керівник (до 2004) Координаційного бюª ро Енциклопедії Сучасної України НАН України, основним завданням якого було видання Енциклопедії Сучасної України. Юрій Костенко, гроª мадський діяч, політик, науковець, міністр охоª рони довкілля та ядерної безпеки (1992-1998), перший керівник украª їнської урядової делегаª ції на переговорах з Роª сійською Федерацією у Москві щодо ядерного роззброєння (1992–1993), автор книги “Історія ядерного роззброєння України”. Олександр Панª ченко, краєзнавець, дослідник і журналіст з Полтавщини, автор і упорядник десятків краєзнавчих, мемуарª них, українознавчих книг, зокрема, книжª ки “Українська Авсª траліана. – Полтавª щина, Галичина, Боснія”, в якій йому вдалося вибудувати власний доволі ориª гінальний підхід до висвітлення історії, проблем, особистостей та особливостей життя українців, розсіяних на австралійª ському континенті. Премія імені Дмитра Нитченка – відзнака, яку щороку присуджують до дня народження письменника (21 лютого) за пропаганду українського слова. Заснована 2000 року Лігою українських меценатів та родиною Дмитра Нитченка (Австралія). Для довідки: Дмитро Нитченко (літеª ратурний псевдонім Дмитра Ніценка) – український літературознавець, письменª ник, мемуарист, редактор, літературний дослідник, педагог, громадський діяч, меª ценат, що жив і працював у Австралії. 1949 року Дмитро Нитченко разом із родиною переїхав до Австралії: працював у каменоломнях, на електростанції, а у вільний час вивчав англійську мову і писав свої твори рідною мовою, багато з яких після відродження Незалежності були перевидані в Україні. Протягом кількох десятиліть працював учителем та директором українських суботніх шкіл у Мельбурні. Викладав, писав програми, інспектував, довівши кількість цих шкіл до 55 з 2000 учнів. Заснував і очолював Літературно-мистецький клуб імені Василя Симоненка. Як член Об’єднання українських письменників “Слово” керував австралійською філією цієї організації. Очолював Українську Центральну Шкільну Раду в Австралії.
Світлана КороненкоªСлабошпицька, виконавча директорка Ліги українських меценатів
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
