Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Презентації · “Благаю Сонце, вищу силу: – Зійди, спали ворожі крила!” · с. 9сторінка оригіналу ↗

А де ж вулиця Григора Тютюнника?

Слово Просвіти, №10–11 за 2024 рік

5 березня минуло 44 (!) роки від того трагічного дня, коли Григора Тютюнника – одного з найвидатніших письменників ХХ століття – вбито агентами нквд-кгб. Вбито за слова Правди. (Згадаймо хоча б його жахно-трагіфарсову новелу “Медаль”, саркастичне оповідання “Сміхота”. І загалом – у тій сповненій страждань і болю людей державі, яка на весь світ волала про найщасливіше їхнє життя – неймовірно правдиві його твори були справжнім діагнозом/вироком антилюдській системі). І як же ми вшанували світлу пам’ять цього унікального митця слова, чиї твори перекладено багатьма мовами, лавреата премії імени Лесі Українки та Шевченківської премії? Так, видаються книжки, запроваджено літературну премію його імени тощо. Та я про пам’ять нашого міста, яке стало рідним для нього, в якому він мешкав упродовж майже 17-ти років (із своїх неповних 47-ми) і написав більшість неперевершених творів. Дві меморіальні дошки – одна на Андріївському узвозі й друга – на вулиці Павла Загребельного (колишній Миколи Раєвського). Наш любий Київ упродовж нещодавнього часу позбувся багатьох неприємних (щоб не сказати – непристойних) імен. Освятився іменами Василя Стуса, Євгена Сверстюка, В’ячеслава Чорновола, Михайла Брайчевського, іменами Героїв України… А де ж вулиця Григора Тютюнника? 5 грудня 2026 року – 95 років від дня його народження. У нас лишилося не так багато часу (обговорення, узгодження – хоча вже нема з ким узгоджувати, адже жодного з прямих його родичів в Україні), щоб виконати необхідне. Це справа чести. Лариса МОРОЗ, професорка, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин