Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Шевченкіана · “Сила слова Т. Шевченка потужна! Вірші, написані майже два століття тому, не втрачають актуальності й нині”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Кобзар і музика

Слово Просвіти, №10–11 за 2024 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото Едуарда Межула З-поміж безлічі книг у світовій літературі особливо вирізняються ті, які увібрали досвід, науку і є для того чи іншого народу надзвичайно важливими, мають значення заповіту. До таких належить “Кобзар” Тараса Шевченка. Шевченка називають найволелюбнішим поетом. А музичні критики, музикознавці, вивчаючи мелодику, ритміку поезій Тараса Григоровича, – наймузичнішим поетом світу. Чимало композиторів, виконавців і представників інших мистецьких жанрів час від часу звертаються до творчості Кобзаря з бажанням глибше її осмислити, відкрити для себе духовні глибини, закодовані в поезії Шевченка. – Ми здійснюємо записи до фонду Українського радіо, які згодом звучать у ефірах радіо. Організовуємо концертні виступи, під час яких створюємо аудіота відеоконтент для Суспільного мовника, – розповіла музична редакторка Українського радіо Олена Клименко. – У нас є кілька музичних колективів – заслужений академічний симфонічний оркестр, академічний оркестр народної та популярної музики, академічний хор, тріо бандуристок та дитячий хор. Вже здійснили багато трансляційних записів, а цей проєкт розпочався з того, що влітку минулого року соліст Національної філармонії України Роман Смоляр запропонував нам свій музичний твір – поему для солістів і оркестру “Причинна” на слова Шевченка. Цю ідею підтримав художній керівник Академічного оркестру народної та популярної музики Михайло Пікульський. Роман зробив аранжування для інструментів, які є в нашому колективі. А оскільки зараз ювілейний рік, вирішили приурочити виконання до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка. У програму концерту додали ще музичні твори на вірші Кобзаря, запросили інших виконавців. Це провідні солісти України, з якими вже здійснено багато концертів і записів до фондів Українського радіо. Вони радо відгукнулись. Так виник цей проєкт. Особисто я хвилювалася під час його підготовки. Виникали технічні питання. Було важливо, щоб усі співаки були вільні і ми могли їх зібрати у дні репетицій та концерту; переносились репетиції через повітряні тривоги. Також хвилювалася щодо прем’єрного виконання поеми “Причинна”. А коли почалися репетиції, зрозуміла, що це дуже цікавий і високохудожній твір. Після концерту було багато схвальних відгуків від глядачів. Нас це надихає. Далі будемо здійснювати записи для фондів Українського радіо. А наприкінці року нас чекає знакова подія – 95-річчя Академічного оркестру народної та популярної музики Українського радіо. Розпочали концерт твором Михайла Калачевського “Інтермеццо-скерцандо” – друга частина Української симфонії. А продовжили виступом солістки Національної опери України, заслуженої артистки України Наталії Николаїшин, яка виконала пісні на слова Тараса Шевченка “Садок вишневий коло хати” та “Нащо мені чорні брови”. “Взяти участь у цьому концерті мені запропонувала музична редакторка Українського радіо Олена Клименко, – розповіла Наталія Николаїшин, – вона ж запропонувала і твори для виконання. Вже далеко не вперше співаю пісні на прогнилої дворянської культури. Під час заходу відбулося урочисте вручення посвідчень Київської “Просвіти” Олександрові Юрову та Людмилі Юрченко. Український музикант, мультиінструменталіст, кобзар, композитор, актор, мандрівник, засновник і лідер гурту “SVIA- TOSLAV” Святослав Силенко щемко виконав кілька творів на слова Т. Шевченка. Професор НМАУ, бандурист світової сцени, активіст української культурної У Великій концертній студії Будинку звукозапису Українського радіо відбувся концерт “Пісенна Шевченкіана” за участі Академічного оркестру народної та популярної музики Українського радіо (художній керівник та головний диригент Михайло Пікульський) та відомих українських співаків. Захід, на якому прозвучала світова прем’єра, присвятили 210- й річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин