Культура без провінції · “В основі державотворення мусить бути українська мова, культура, історія, традиції”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
«РАДІСНА МИСЛЬ» НАД ТЕТЕРЕВОМ
Слово Просвіти, №10 за 2009 рік
лі. Адже тільки по-справжньому закохана в батьківський край людина обов’язково перевірить кожен історичний факт, не напише бодай рядка, що викличе сумнів у читача. Мабуть, тому Геннадій Цвік у монографії не зачіпає подій, що відбулися в місті після проголошення державної незалежності України. Бо, як стверджує він, сучасний період державотворення складний і відповідальний, потребує багато інтелектуальних, моральних і фізичних сил. І кожна людина нині відповідальна за творення історії рідного міста й України. У центрі уваги автора — рідний Радомишль, історичні, господарсько-економічні, суспільно-політичні та культурні події, люди, природа. Є тут фотоілюстрації, хронологічна таблиця, іменний і географічний покажчики. “Історія Радомишля” складається з п’яти розділів. Перший — “Сива давнина” — розповідає про археологічні знахідки, Змієві вали і літописне місто Мичеськ- Микгород, яке знищила татарська навала. Литовсько-польська доба в центрі уваги другого розділу. На першу половину XVI століття припадає поява нової назви міста — Радомисль. Після чергового нападу татар мешканці Микгорода переселилися на вищий і безпечніший північний берег Тетерева. “Радісна мисль” про переселення стала причиною нової назви поселення. Перша письмова згадка про Радомисль як церковну власність належить до 1569 року. Геннадій Цвік розповідає й інші легенди, пов’язані з назвою міста та подіями, що відбувалися в ньому. Радомисль у Середньовіччі був дуже важливим містом. Через нього проходила дорога з Києва на Волинь, до Польщі та Європи, він був центром уніатської церкви і повітовим містом. Найбільший розділ, що ґрунтується на архівних фондах, “Під владою Російської імперії”, в деталях розповідає про місто в часи кріпацтва (1795— 1861 рр.), в період розвитку капіталізму (1861—1917 рр.), його населення, промисловість, міське самоврядування і господарство, суспільно-політичний рух, культуру й церкву. Значної уваги автор надає періоду національно-визвольної боротьби українського народу 1917—1921 років, виокремивши події в розділ. У Радомислі з 1917 року діяло товариство “Просвіта”, Радомисльський повіт був центром діяльності загону повстанця Юлія Мордалевича, тут, під селом Базар, розбито сили Юрія Тютюнника. Усі ці події Геннадій Цвік описує детально й трепетно, чого не скажеш про період радянської доби, якому присвячено останній розділ книжки. Справді, 70 років, коли
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
