Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

СЛОВО З ГЛИБИНИ СЕРЦЯ

Слово Просвіти, №10 за 2011 рік

Анатолій КОВАЛЬЧУК, голова Бориспільського об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка У ранньому дитинстві, коли в нас не було ще телевізора, радіоли й магнітофо# на, дуже любив слухати українські народні пісні у виконанні своїх земляків. Особли# во часто співала моя мати, яка в молодості мала гарний голос і знала безліч пісень, бо засвоїла їх з уст народу, адже народилася й виросла в духовному центрі України на бе# регах річки Рось. Тільки згодом дізнався, що багато з них виконувалися на вірші Та# раса Шевченка. Від матері вперше почув ім’я великого Кобзаря і його поетичні тво# ри. Українська пісня і Шевченкова поезія стали фундаментом мого патріотизму. Коли трохи підріс, дізнався, що мате# рин батько, а мій дід, Лаврентій Макси# мович Зоренко, відмучився 12 років у ста# лінських ГУЛАГах. Разом із багатьма представниками української інтелігенції був засуджений нібито за “намір вчинити замах на життя членів уряду радянської України”, а насправді за український пат# ріотизм. Незважаючи на важкі поневі# ряння, хоч і калікою, але повернувся до# дому. Серед нехитрого скарбу, привезено# го із Сибіру на Батьківщину, був старень# кий “Кобзар”. Дід розповідав, що виживу сталінському пеклі завдяки силі духу, яку черпав у молитвах до Бога й читанні творів Шевченка. Мені випало знати багатьох людей, які десятки років були блудними синами України, проте у зрілому віці саме під впливом глибокого усвідомлення сутнос# ті творчості нашого великого народного поета стали нарешті щирими патріотами. Високохудожня патріотична творчість Тараса Шевченка, виняткова історія його короткого страдницького життя ще у ХІХ ст. сприяли наверненню до свідомого українства мільйонів представників усіх ет# нографічних груп нашого народу на вели# чезних просторах від Сяну до Кубані. Роль Шевченка в духовній і політичній консолі# дації української нації безсумнівна. Це виз# нають патріоти й навіть недруги України. Він справді є для нас усім: творцем нації, її духовним батьком, вождем і пророком. Навіть страшно передбачити, що ста# лося б з нашим народом, якою була б йо# го історія, якби Бог не послав Україні цієї геніальної Людини. Неважко уявити, що українського народу й Української держа# ви могло б нині не бути. Наші західні зем# лі відійшли б до Польщі, Угорщини й Ру# мунії, східні й центральні — до Росії. Можливо, галичани, буковинці й закар# патці мали б якісь незначні національно# культурні автономії у складі чужих дер# жав. Наддніпрянці, подоляни, волиняни і слобожанці були б цілком асимільовані і як частина “руского міра” отримали б від Москви єдине право — вмирати за її ім# перські інтереси. І тоді б справдилася грізна засторога: “Погибнеш, згинеш, Україно, Не стане знаку на землі”. У чому ж сила Тараса Шевченка? Він дав однозначно ствердну відповідь на найголовніше із питань, гостро поставле# них перед нами історією: бути чи не бути Україні. Він увібрав у своє серце дух і силу ук# раїнської землі, мелодію рідної мови, си# лою свого гігантського таланту відшліфу# вав їх і повернув своєму народові. Шев# ченко був одержимий ідеєю волі України. Ніколи не відступав від неї, жодним вчинком не зрадив Батьківщини. Задля перемоги української ідеї свідомо вибрав тернистий життєвий шлях. Незважаючи на трагічну особисту долю, гордо заявляв: “Караюсь, мучуся... але не каюсь!”. Шевченко один зробив для волі Украї# ни більше, ніж 10 переможних армій, біль# ше, ніж сотні генералів, дипломатів, депу# татів, партійних лідерів, міністрів і прези# дентів, разом узятих. Він справді людина Божа, бо не шукав скарбів на землі, не над# бав у цьому житті ні статків, ні маєтків. Як істинно національний поет, Шев# ченко, неначе біблійні пророки, мав мо# ральне право розмовляти з усіма поколін# нями українців — своїми сучасниками і майбутніми генераціями. Він перед Богом, у якого щиро вірив, узяв на себе відпові# дальність за долю свого народу: за його сьогодення й майбуття. Аналізуючи при# чини невдач і поразок українців у минулі часи, Шевченко мав право давати власні політичні оцінки колишнім вождям. Во# ни, до речі, стосуються й нинішніх прави# телів. Адже й у ХХІ сторіччі Україна з вини влади не вирішила багатьох проблем, акту# альних для неї 150 і більше років тому. Шевченкові висновки, оцінки і реко# мендації чесніші, правдивіші, точніші, ніж писання багатьох догідливих, кон’юнктурних істориків та політологів. Отож читаймо й вивчаймо творчість Великого Кобзаря, живімо гідно, будьмо людьми на землі, будьмо українцями. Вічна слава Тарасові Шевченку! “ЯРОСЛАВІВ ВАЛ” ПРЕЗЕНТУЄ 12–13 МОЛОДА МУЗИКА

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин