Про-читання · “Маємо чимало задумів, які стануть приємними несподіванками для читача. “Ярославів Вал” вийшов на новий якісний рівень”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ: ««ЯЯРРООССЛЛААВВІІВВ ВВААЛЛ»» ВВИИЙЙШШООВВ ННАА ННООВВИИЙЙ РРІІВВЕЕННЬЬ
Слово Просвіти, №10 за 2011 рік
— “Ярославів Вал” нині може похвалитися: маємо серйозний авторський актив. Наша співпраця з авторами набуває системного характеру. Тому якщо ми вже видаємо книжку письменника, то це стає початком тривалої співпраці з ним — і “Ярославів Вал” оприлюднює низку його творів. Скажімо, після “Чорного Ворона”, з яким Василь Шкляр став переможцем нашого літературного конкурсу “Ярославів Вал”, ми перевидали його ж романи “Елементал” і “Ні-куб. Кров кажана”. Також, гадаю, остаточно “наш” автор Валерій Гужва — у нас побачили світ дві книжки його поезії (“Вертоград” і “Вежа”) і дві прози (“Стигма. Привид Шекспіра” та “Спроба жити”). А незабаром вийде його нова поетична збірка “Порцеляновий янгол”. Нашим відкриттям є історична романістика Івана Корсака (“Тиха правда Модеста Левицького”, “Капелан армії УНР”, “Таємниця святого Арсенія”, “Отаман Чайка”, “Діти Яфета”) — ми пишаємося тим, що ці твори здобули всеукраїнський розголос… — Не останнє значення мало тут те, що “Ярославів Вал”, як, певно, жодне інше видавництво, витрачає багато зусиль саме на промоцію своїх книг. — Звичайно. Ті твори, які ми вважаємо особливо важливими в сучасному літпроцесі, рекламуємо і пропагуємо. Книжку мало надрукувати — її ще треба показати, про неї треба розказати, за неї треба агітувати. Таке нині життя. Наше суспільство не цінує гідно книжки. Всі сили люди витрачають на виживання, і їм, як мовиться, не до книги. Лише в останні п’ять-шість років почала відроджуватися цікавість до книги. — Ви назвали кілька письменників, із якими співпрацює “Ярославів Вал”, але насправді їх значно більше… — Так. Тут і Володимир Базилевський із двома книгами літературної критики та літературної публіцистики “Лук Одіссеїв” та “Холодний душ історії”. Тут і Галина Пагу-
Євген БУКЕТ
Викривають і справедливо залагоджують майже всі інциденти, змальовані в книжці — четверо друзів, щирих шанувальників природи: музикант, викладач, міліціонер у відставці й молодий сантехнік. Щиро кажучи, мені б не дуже хотілося потрапити до їхньої компанії — кожного разу, коли вони збираються разом, із ними трапляються усілякі пригоди. Це, як на мене, занадто навіть для шанувальників справедливості. Але після прочитання роману залишаються лише позитивні емоції, гордість за вчинки цих відчайдушних чоловіків. Певно, автору вдалося передати найважливіше: відчуття людяності, щирої дружби між людьми і з природою. Всього цього нам сьогодні не вистачає у повсякденному житті. Натомість ми щодня бачимо результати діяльності “браконьєрів” усіх рівнів — від політиків до деяких сусідів, які вже давно втратили людську подобу… Карають затриманих браконьєрів украй рідко: скажімо, з 11 тисяч мисливських браконьєрів можуть притягти до кримінальної відповідальності тільки п’ятьох-шістьох, а сума штрафів на одного такого “шкідника” сміховинна. У середньому з браконьєрів стягують близько 0,1 % від завданої ними шкоди. Щорічно в Україні вилучають близько 100 тисяч браконьєрських знарядь, хоча, за приблизними підрахунками, на руках тільки в рибних браконьєрів є тяк із її дивовижним романом “Зачаровані музиканти”. А нині готуємо до друку новий її роман. Тут і Петро Кралюк, чий роман “Шестиднев, або Корона дому Острозьких” мав неабиякий розголос. А зараз у нас у роботі його новий твір “Сильні та одинокі”. Сподіваюся, що за кілька місяців цей твір можна буде придбати. Нещодавно ми видали збірку есе “Анабазис” цікавої поетеси Надії Степули. Незабаром вийде її роман, у якому Степула розкривається як творча особистість справді широкого діапазону. Цей роман — не традиційна, “лінійна” проза, для характеристики такої прози є чимало означень на кшталт “авторська”, “експериментальна”, “потік свідомості” — і все це так, але не повністю відображає особливості такого письма; це щось подібне до комбінованої техніки, культивованої в живописі. Я переконаний, що роман Надії Степули — це привід для дискусій про можливі шляхи розвитку прози в майбутньому. — “Ярославів Вал” видав книжку Олександра Клименка “Коростишівський Платонов”, що також вирізняється нетрадиційністю авторського письма… — Так, Клименко також пише в стилі нетрадиційної прози. Він намагається синтезувати кілька стильових манер (і йому це добре вдається). Твір відкритий для різних прочитань — він ніби містить кілька
“шифрів”, які треба читачеві розгадати. Приблизно така сама особливість і роману Степули, хоч він написаний у зовсім іншій стильовій манері. Степула — метафорична і динамічна в стилі. Клименко, сказати б, інтровертний і емоційно стриманий. — Широкого розголосу набув виданий у “Ярославовому Валу” роман Мирослава Дочинця “Лису винограднику”. Чому Ви зацікавилися саме цим автором? — Роман Дочинця — твір для всіх. Це — майже детектив; там є карколомний, оригінально побудований сюжет. Там є велика таємниця і великі пристрасті. Дочинець — вибагливий стиліст. Тому я, прочитавши роман, одразу ж вирішив: видаємо — “Лис у винограднику” стане однією зі своєрідних візиток “Ярославового Валу”. — Що у Вас нині, як мовиться, у редпортфелі? — По-перше, видаємо роман Юрія Щербака. Майже чверть століття мовчав цей прозаїк, який був у
Видавництво “Ярославів Вал” з’явилося понад десять років тому. Кількість книжок, що побачили в ньому світ, наближається до двохсот. Поміж таких резонансних видань, як, скажімо, “Україна — земля козаків” Павла Халебського, “Правда про Росію” Астольфа де Кюстіна, “Слово і діло государеве” Миколи Горбаня чи “Енциклопедія російської душі” Віктора Єрофєєва, є й багато книжок сучасних українських письменників (очевидно, стільки їх сьогодні не видає жодне видавництво). Із цього й починається наша розмова з директором “Ярослававого Валу”, відомим письменником Михайлом СЛАБОШПИЦЬКИМ.
“ЯРОСЛАВІВ ВАЛ” ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЗІ СВОЇМИ ЧИТАЧАМИ 15 березня ц. р., у вівторок, о 17.00 в Будинку Вчителя (вул. Володимирська, 57, метро “ТеатральF на”) — вечір видавництва “Ярославів Вал”. У вечоF рі беруть участь автори видавництва, які вестимуть діалог з читачами. Веде вечір М. Слабошпицький.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
