Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Імперії було потрібне уніфіковане населення, насамперед, для використання у війнах”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

МАНКУРТИ І МАНКУРТИЗАЦІЯ

Слово Просвіти, №10 за 2011 рік

Віталій БЕРЮК, член Іллічівської “Просвіти”, Донецька область. Манкурт, згідно з романом Чингіза Айт# матова “І більш століття плине день”, — це захоплена в полон людина, перероблена в бездушну рабську істоту, яка повністю від# дана своєму володареві й не пам’ятає ні# чого зі свого попереднього життя. Такій людині начисто голили голову й натягува# ли на неї ширі — кусок шкіри тільки#но за# битого верблюда. Після цього йому зв’язу# вали руки і ноги, на шию вдягали колодку, щоб він не зміг торкнутися головою землі, і залишали на декілька діб у пустелі під па# лаючим сонцем. Ширі зменшувалася від спеки, здавлювала голову, спричиняючи нестерпні муки, які посилювалися спра# гою. Більшість бранців не витримували мук і гинули. А ті, що виживали, ставали ман# куртами, які повністю втрачали пам’ять і ставали ідеальними рабами, позбавле# ними власної волі. Такі раби коштували ду# же дорого. В романі розповідається, як молодого кіпчака Доненбая, котрого поло# нили жуаньжуані, зробили манкуртом. Йо# го мати Найман Ана довго шукала сина, але коли знайшла, він її не впізнав, і за на# казом володаря він її убив. Жуаньжуаням треба було отримати та# ких рабів терміново, тому вони використо# вували такі жорстокі методи. А російська і радянська імперії мали часу вдосталь. І ра# бів треба було багато. Тому імперська вла# да творила манкуртів іншим способом. Змалку вона виховувала дітей із підлеглих їй земель, вкладаючи в їхні голови поняття, які позбавляли їх знань про свою батьків# щину. А насаджували “знання”, спотворені по своїй суті. Мені, коли я в 16 років отри# мував паспорт, порадили записатися росія# нином, бо так простіше зробити кар’єру. В молодості ж люди думають і діють так, як їм наказують їхні володарі. І тільки з життєвим досвідом люди, і то далеко не всі, розумі# ють, що їх одурено. Так у чому ж коріння манкуртизації в Росії? Імперії було потрібне уніфіковане населення, насамперед, для використан# ня у війнах. Офіційна національна іденти# фікація — російська — почалась із середи# ни XVIII століття. Вся “русская” культура (в офіційному сенсі) останні 300 років — роз# виток цієї офіційної ідентифікації. Ключо# вий момент у тому, що вона повністю штучна, вигадана від початку й до кінця. Письменники XIX століття замальовували провалля між інтелігенцією і простим на# родом у культурі й мові. Ще в середині XIX століття мешканці різних губерній Росії ра# зюче відрізнялися культурою, одягом та мовою, а на початку ХХ століття все злило# ся в однакову сіру масу. Самоідентифікація представника кож# ного народу будується на конкретних яви# щах: мові батьків, рідному ландшафтові, могилах предків, розповідях старих людей. У імперської ідентифікації основа інша: абс# трактні символи, територія, столиця. А та# кож міфологія, здебільшого воєнно#патріо# тичного спрямування. Радянська влада, маючи значні ресурси й величезний репре# сивний апарат, майже завершила уніфіка# цію населення і насадження штучної офіцій# ної ідентифікації (совєтський народ). Різни# ця поміж офіційним “руським” російської імперії і “совєтським” у СРСР тільки в полі# тичній ідеології, аж ніяк не в суті явища. Зі становленням імперської ідентифіка# ції тісно пов’язане таке поняття, як “куль# турний тероризм”. Це знищення в культурі й мові підданих усього, що відрізняється від офіційної ідеології. Це політика позбавлен# ня Батьківщини, манкуртизація. Наполегли# ва русифікація неслов’янських народів — це тільки частина справи. З неменшою на# полегливістю і жорстокістю викорчовували# ся культура і мова самих слов’ян. Була май# же повністю знищена поморська мова, що була широко розповсюджена на початку ХХ століття. Нам добре відома боротьба проти української мови. Прикладів безліч. Заці# кавленість влади в такій політиці зрозуміла, бо продукти манкуртизації — це ідеальні піддані, котрих можна кинути у м’ясорубку заради імперських інтересів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин