Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “А чи діятимемо, якщо втратимо зв’язок із корінням?!” · с. 5сторінка оригіналу ↗

Спадщина академіка Вернадського і майбутнє нації

Слово Просвіти, №10 за 2012 рік

Вільям Петрович Корнійчук за освітою інженер-радіотехнік. Закінчив Київський політехнічний інститут і аспірантуру. Захистив кандидатську дисертацію на тему з електронної оптики. Працював на виробництві, у різних навчальних закладах і наукових установах. Останні роки займається інноваційним підходом до духовного відродження нації та якісного оновлення всіх сфер громадянського суспільства і держави. Його розробки базуються на адаптації наукової спадщини академіка В. І. Вернадського про ноосферу з метою виходу України на якісно новий рівень цивілізаційного розвитку. Костянтин СИТНИК, академік НАН України Україна, опинившись в епіцентрі всеохоплюючої кризи, потребує кардинальної зміни свого обличчя у світовій суспільній свідомості. Для цього потрібні принципово якісно нові ідеї і підходи як єдиний шлях оновлення всього нашого життя. Лише за цих стартових умов наша держава зможе вийти в світові лідери. Будь-яка криза, особливо нинішня, найболючіше б’є по найнезахищеніших верствах населення: дітях, хворих, пенсіонерах. Тому першочергового значення набувають заходи, які спрямовуються на досягнення якісно нового рівня розвитку нашої системи охорони здоров’я, іна підвищення до неї довіри людей. Найкоротший шлях до цього — переведення існуючої недосконалої охорони здоров’я на науково обґрунтовану систему соціального медичного страхування громадян. Звісно, за традиційних умов, що існують у нас, втілити вжиття це неможливо. Рівень науки і загалом свідомість людей не відповідають вимогам часу. Тому такого важливого значення набуває застосування наукової спадщини нашого співвітчизника, світового генія академіка Володимира Івановича Вернадського. Єдине, на чому може базуватися наше гарантоване краще майбутнє, — на національному інтелекті. Саме він спроможний оздоровити націю. Найкоротший шлях до інтелекту — за допомогою систем, які розвиватимуться на творчій національній основі з залученням новітніх світових наукових досягнень. Згідно з ученням про ноосферу В. І. Вернадського не лише виявлено тісний взаємозв’язок між здоров’ям нації і її інтелектуальним потенціалом, а й започатковано науковий підхід до збереження та зміцнення здоров’я громадян. Це знайшло логічне продовження у циклі робіт В. П. Корнійчука під загальною назвою “Акад. В. Вернадський і система охорони здоров’я України світового рівня”, які представлені на здобуття престижного лауреатського звання Золотої медалі ім. В. Вернадського. Автор започаткував інноваційну-інвестиційну ідею одночасних і стрімких перетворень у всіх сферах суспільного життя. А також розробив підхід до прориву системи охорони здоров’я України у світові лідери. Запорука успіху — у випереджаючій розробці “Інноваційної стратегії України” та “Інноваційної здоровоохоронної стратегії”, а також “Національного інноваційного здоровоохоронного проекту” тощо. Усі матеріали неодноразово виходили окремими виданнями. Черга за створенням регіонально розгалуженої мережі Креативних центрів стратегічного іміджмейкерства, насамперед у сфері охорони здоров’я. Невід’ємною складовою інтелектуальної еліти нації виступає інтелектуальна менеджер-провідна здоровоохоронна еліта. Вона мусить бути на рівні світового цивілізаційного процесу. Розвиток системи охорони здоров’я України відбуватиметься згідно з вимогами переходу від “живого спостереження — до абстрактного мислення і від нього до практики”. Згідно з першим узагальненням відбуватиметься розробка “Концепції виведення України з епіцентру планетарної кризи”. На наступному етапі новаторських перетворень залучатиметься “Вселенська стратегічна концептуально9професійна ініціатива”. З впровадженням її стане можливим відчутне наближення ло Дяченко, 25.03.1910), поета і члена УПА, та Михайла Сороки, провідного діяча ОУН, довголітнього політв’язня (27.03.1911). У березні закінчили своє життя і пішли у безсмертя Слава Стецько (12.03.2002) і В’ячеслав Чорновіл (25.03.1999). Пам’ятаймо їх! Ліга Українських Жінок з особливим пієтетом згадує видатних українок, яких подарував Україні березень: 24 березня 1869 р. народилася громадська діячка, журналістка, сенатор польського сейму, член Союзу Українок Олена Кисілевська; 19 березня 1930 р. — наша видатна сучасниця, поетеса Ліна Костенко. 29 березня 1976 року закінчила земне життя відома громадська й політична діячка, лідер Союзу Українок, український посол у польському парламенті Мілена Рудницька. Згадку про ці імена будить у нашій пам’яті Березневий Дзвін… Прислухаймося до нього, звернімо свої серця до наших славних земляків. І задумаймося, чи гідно ми продовжуємо їхні традиції любові до Бога й України. всіх складових суспільно-політичних і соціально-еконологічних систем до світового провідництва. Згідно з вченням Вернадського про ноосферу розв’язання поставлених завдань досягатиметься шляхом створення умов для творчої ініціативи якісно нової генерації. Зазначена система розвиватиметься на інтелектуально потужній національній основі, залучаючи новітні світові наукові досягнення. На ділі, як пише автор, “енергія творення суспільства перетвориться в активність конструктивних прагматичних дій”. Але для цього потрібна якісно нова робота об’єднаної когорти однодумців-професіоналів із національно свідомими лідерами.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин