Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подія року · “Є певна традиція у висвітленні образу Шевченка в кінематографі”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

«Прощання з пустелею» не за горами

Слово Просвіти, №10 за 2012 рік

— Миколо Григоровичу, переможцем міжнародного конкурсу кіносценаріїв майбутнього фільму до 200-річчя Тараса Шевченка став… — …Кіносценарій Олександра Денисенка “Прощання з пустелею”. Він майстерно зроблений. Це справді самостійний художній твір. Я б визначив його жанр як кінобалада. Чи кіноповість, як у Івана Драча. Згадаймо його “Київську фантазію на тему дикої троянди-шипшини” — “І в звуках пам’ять відгукнеться”, написану разом із Іваном Миколайчуком. Сценарій Олександра Денисенка “Прощання з пустелею” відтворює останні роки перебування Тараса Шевченка в Новопетровському укріпленні, куди “рядового из политических преступников” відправили 14 жовтня 1850 року на поштовому човні під началом хорунжого К. А. Єриклинцева. Цей період — від жовтня 1850 року до серпня 1857 року — перебування Тараса Шевченка в Новопетровському укріпленні характерний тим, що Шевченко протягом шести цих років не писав поезій. Зате із малярських творів періоду заслання в Новопетровському укріпленні до нас дійшло 179 малюнків, серед них — 128 пейзажів Каратау. Особливо творчо плідною була Каратауська експедиція, правда, оригінали малюнків часів цієї експедиції не збереглися. Очевидно, що майбутній фільм, приурочений до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка, мав би відкрити глядачам передусім Шевченка-поета і Шевченка-художника. Геніального митця, який залишив Україні і людству унікальні художні шедеври й у літературній творчості, і в образотворчому мистецтві. Чи забезпечує такі можливості для відображення в кінотворі максимально об’ємного образу Тараса Шевченка сценарій Олександра Денисенка? Відповісти однозначно на це питання важко. І саме тому, що охопити в одному сценарії, в одному фільмі той огром драматичних колізій, внутрішніх драм, морально-психологічних переживань, творчих пошуків, одкровень, сумнівів і вагань, які випали на долю Шевченка, неможливо. Сценарист повинен віднайти в життєвій і творчій біографії митця той найвиразніший контрапункт, яким він, мов чарівним ключиком, “відкриє” долю і душу генія. Олександр Денисенко вирішив відкрити глядачам майбутнього фільму Шевченка через відтворення надзвичайно складного періоду в його житті. Йдеться про останні роки й місяці перебування в нарію “Прощання з пустелею”, цей тривалий у часі поєдинок за честь дружини коменданта Агати Омелянівни та за Шевченка, якого не хоче відпускати жорстокий Косарєв на волю, ефектно “заграє” на екрані. Вважаю, що у фільмі про Шевченка не треба подавати для драматичного підсилення бід і переживань, які випали на долю Поета, такі епізоди, як заплановане вбивство його на полюванні чи смерть від жала запущеної до нього в карцер отруйної змії. Нічим не виправдана й різномовність, якою наповнений сценарій. Ясна річ, що Шевченко на засланні спілкувався російською мовою, писав повісті і щоденник російською, але для чого нам фільм про Шевченка російською мовою? Цей мовний “вінігрет” у сценарії “Прощання з пустелею”, якщо думати про його кінореалізацію, нічим не виправданий. Однак, вважаю, що сценарій Олександра Денисенка “Прощання з пустелею” як кіноповість гідно заслужив перемогу. — І кілька слів щодо “Історії одного доносу”… — Цей сценарій — добротно вивірена за історичними джерелами історія зради студентом Київського університету Олексієм Петровим членів Кирило-Мефодіївського товариства. Жодних особливих відхилень від історичної істини автор “Історії одного доносу” не допускає. Все під контролем, ніяких особливих домислів, доуявлень, гіпотез. Динамічний сюжет, активна зміна кадрів і часових площин, логічно вмотивоване перенесення подій з одного міста чи села в інше місце. Сценарист уважно слідує за хронікою розвитку подій і послідовно веде свого головного героя до фіналу: зрада жорстоко карається власним сумлінням. Сценарій Олександра Гавроша “Історія одного доносу” можна було б рекомендувати для екранного втілення за умови переакцентування сюжетного Торік, у вересні, фонд “Велика родина” оголосив про започаткований проект “Шевченко”. Він передбачав проведення Міжнародного конкурсу кінопроектів на кращий фільм про Кобзаря, а також підготовку конкурсу короткометражних фільмів молодих кінематографістів “200=200 фільмів”. Крім цього, проведення щорічного фестивалю “Кобзар forever”, організацію скульптурних симпозіумів за шевченківськими мотивами. Але найголовніше місце у проекті відведено саме міжнародному конкурсу на кращий повнометражний художній фільм про життя і діяльність нашого геніального поета. 5 березня 2012р. відкрився другий тур у “Кобзарській світлиці” Українського дому, де пройшов публічний захист кінопроектів. А закінчився наступного дня в Національному музеї ім. Т. Г. Шевченка, де журі оголосило результати конкурсу. Прокоментувати їх ми попросили члена журі, директора Інституту літератури, академіка НАН України Миколу ЖУЛИНСЬКОГО.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин