«Просвіті» — 145 · “Усвідомлюємо причетність наших предків до збе& реження української мови, захисту державницьких позицій і самобутності нашого народу”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Ми — у себе вдома
Слово Просвіти, №10 за 2013 рік
Гортаючи сторінки історії давноминулих століть, з радістю усвідомлюємо причетність наших предків до збереження української мови, захисту державницьких позицій і самобутності нашого народу. У цьому немала заслуга Глибоцької “Просвіти”, про яку дізнаємося з далеких писемних джерел, переказів, спогадів.
Олександра ПРИХОДЬКО-ВОЗНЯК, член НСЖУ, АУП, голова Глибоцької районної організації “Просвіта”, Чернівецька обл.
Репресований у радянські роки Тітус Зеленко, якому незабаром виповниться 90 років, розповідає: “До Першої світової війни значна частина українців знала, любила рідну мову, зберігала пісні своїх пращурів. І хоч панувала Австрія, але школи були і українськомовні. Пізніше, після окупації Румунією, в школах потрібно було знати румунську. За незнання румунської мови учнів били по руці лінійкою… У селищі в 1920—1930 роках діяла українська читальня, товариства “Січ”, “Руська бесіда”, “Кооперація”. Газети, журнали передплачували зі Львова, Чернівців, з Канади. Організовували читання адвокат Амброзій Вусик, священик Мирон Зеленко, Василь Зеленко, Георгій Кручко та інші. Ми ставили українські п’єси, виручені кошти складали, аби пізніше побудувати “Народний дім” у Глибокій. Усі вищезгадані односельці були членами української просвітницької організації і брали участь у заснуванні Українського Народного дому в Чернівцях. Діяв церковний хор під керівництвом досвідченого диригента Тодосія Букатаря. При хорі був створений гурток художнього читання, у селі діяла “Глибоцька Січ”. На початку 30-х років свідомі селяни та члени товариства “Український народний дім” у Чернівцях допомогли збудувати Народний дім у Глибокій. 1932 року освятили фундамент. А на свято Покрови Пресвятої Богородиці 1935 року відбулося урочисте його відкриття”. Розповідає член “Українського народного дому” тих часів Домніка Крилюк-Лупуляк: “У середині 1942 року в селищі почався рух українського націоналізму. Всіх, хто був записаний українцем, забирали в табори примусової праці та на фронт. Наприкінці 1943 року розпочалися арешти. Румунська жандармерія застосовувала жорстокі тортури. Я пам’ятаю, як Тітуса Зеленка привезли напівживого додому і в присутності матері катували, вимагали зізнання, де заховані література, друкарська машинка тощо… Мати не витримала і показала схованку… Сина відправили в Чернівецький слідчий відділ… Згодом його відпустили… Потім Тітуса Васильовича засудила радянська влада і заслала на 12 років каторги…” Із початку розвалу СРСР репресовані та аматори створили Пам’ятник Борцям за волю і на Гранітній Дошці викарбували імена закатованих і замордованих у ГУЛАГах. У відродженій “Просвіті” велику роботу проводила завідувач дитячого дошкільного закладу, а згодом методист відділу освіти Євгенія Царик-Коржакова, яка очолювала районну ланку “Просвіти” на той час. Велику просвітницьку діяльність проводили сім’я Василя Качуляка, а також покійні Петро Кльоц і Вікторія, його вірна дружина, що відбули понад двадцять років сибірської каторги. Народився Петро Федорович на Львівщині. Його сім’я боролася за самостійну Україну і була заслана у Воркуту… Одного сина закатували, інші пішли з життя завчасно… Петро та Вікторія повернулися у Глибоку з надірваним здоров’ям. Самотужки будували хату, яка тепер сумними вікнами дивиться туди, де спочивають її господарі, борці за Волю… У цей час у районі активно включилися в роботу вчителі української мови: покійний поет С. В. Продан, Т. М. Яловко, М. К. Труш, Н. М. Коврик, О. О. Бабина, О. В. Рутецька, І. П. Крючко, А. І. Осипова, Д. Г. Карпюк, Л. В. Руснак, М. І. Процюк, В. П. Броска, С. М. Бойко, Г. М. Бабій, О. В. Гнатюк, В. І. Сигедін, В. А. Гладкова, А. П. Хондожко, С. Л. Романюк, В. Й. Присяжнюк — останні троє певний час очолювали районну ланку “Просвіти”. Велику просвітницьку роботу проводили начальники Глибоцького відділу освіти:
В. Г. Шова, І. В. Куліковський, Я. М. Чорнописький, В. Г. Швець, котрий сприяв передплаті газети “Слово Просвіти”, а також виданню збірок місцевих авторів. При районній газеті “Новий день” плідно працює літературно-мистецька студія “Витоки”, яку заснував 1977 року заступник редактора часопису Володимир Іванович Белко. Нині районне об’єднання “Просвіти” пропагує рідне слово, сприяє розбудові УПЦ КП, відновлює забуті традиції. В районі створено Народний дім за ініціативою репресованих, козацтва, рухівців і просвітян. У його створенні активну участь брали Яків та Іван Оларі, Василь та Марія Кушніри, Марко Кручко, Володимир Григорчук, Василь Качуляк, Євгенія Лупуляк, Петро Панчук, Марія Майщук, яка докладає великих зусиль до його оздоблення, поповнення літературою та експонатами. Вона оформила дві кімнати, зібравши матеріали про репресованих, учасників УПА, про козацьку славу рідного краю. У Народному домі презентують нові видання літстудійці, художники, аматори сцени, композитори, вишивальниці, різьбярі, фотографи. Наші засідання відвідують просвітяни з Чернівців та інших районів області. Неодноразово побували у нас Надія Бабич, Віктор Косяченко, Любомира Паранюк, Георгій Шевченко, Раїса Рязанова, Ольга Рузинська, Мирослав Лазарук, Віталій Колодій, Василь Фольварочний, Віра Китайгородська, Галина Тарасюк, Василь Пиндик, Ольга Ільїна, нині покійний Михайло Івасюк, який розповідав про свою та синову творчість. Педагогічні колективи району тісно співпрацюють із діячами культури та медицини. На базі районних, сільських і шкільних бібліотек відбуваються зустрічі з письменниками, художниками, діячами мистецтв. Особливо велику просвітницьку роботу проводили Л. М. Звинка, Г. С. Калмикова, С. О. Крилюк, Д. К. Мірінчук, Є. І. Місюга, М. М. Горбань, М. М. Горбань, а нині О. П. Нагірна, Г. І. Нагірний, О. І. Ковальчук, В. І. Франчук, М. Г. Зеленько, О. Г. Тощук та інші. У селі Старий Вовчинець під керівництвом Івана Топала працює краєзнавчий музей, який нині нараховує близько дев’яти тисяч експонатів. Музей надалі поповнюється новими експонатами. На базі Опришенської ЗОШ І—ІІІ ступенів теж створено краєзнавчий музей під керівництвом учителя історії, нині директора Миколи Івановича Боднарюка. Анатолій Петрович Дудка створив дитячий і юнацький туристичний центр, відомий усій Україні та далеко за її межами. Тут діють різноманітні експедиції та гуртки: “До оберегів відродження”, “Дорогами подвигів”, “Шляхами наших предків”,
“І оживе на полотні іскристе диво” та багато інших під керівництвом талановитих наставників С. М. Фери, О. В. Меленко, Д. І. Котик, В. М. Качуляка, Р. Р. Гумельник, В. М. Гумельника, С. І. Лазурко. У турцентрі є кімната “Вишите диво”, де Софія Фера зібрала сотні вишитих рушників, ікон, натюрмортів. Значна просвітницька робота проводиться в Турятському, Димківському, Купському НВК та Кам’янській, Корчівецькій, Тарашанській ЗОШ І—ІІІ ст., які очолюють Н. Д. Гуштюк, В. М. Гумельник, Р. Я. Тіміш, О. В. Карлійчук, Я. М. Чорнописький, Н. В. Руснак. Тут частими гостями є письменники, художники, артисти. Створені дитячі студії юних аматорів. При районному Будинку творчості дітей і юнацтва працюють активні просвітяни Є. Д. Візнюк, Ф. Д. Лєрка, О. І. Юркевич, А. Т. Крецу. Об’єднують нас районне радіомовлення під керівництвам журналіста Г. Т. Безверхнього та районний часопис “Новий день”, який очолює член НСЖУ М. А. Шапка. Створена при районній газеті “Новий день” 35 років тому літературна студія “Витоки” згодом переросла у літературномистецьку. Студійці збираються, щоб прозвітувати про свою творчість, ознайомитися з мистецькими новинами та обговорити статті з газет “Слово Просвіти”, “Час”, “Буковина”, “Буковинське віче”, “За вільну Україну”, дитячого журналу “Ластівка”. Члени літстудії Олександра Приходько-Возняк, Володимир Шова, Олена Рутецька, Семен Продан, Григорій Трафюк, Василь Жовтюк, Леонтина Топало, Євгенія Чокобок, Степан Чокобок, Марія Козуб, Вероніка Сигедін, Віра Франчук видали за власний кошт чимало книжок, сприяли виданню чотирьох ювілейних альманахів “Витоки”. З допомогою заслуженого працівника культури, композитора, музикознавця, етнографа, лауреата багатьох премій Кузьми Смаля з Кіцманя наші композитори видали 5 збірників пісень.
Відкриття Народного дому у Глибокій
Відкриття музею народної поетеси Д. Ботушанської. Директор музею Ольга Шевченко
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
