Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Шевченкіана · “Талановитим, завзятим і працелюбним українським дітям до снаги продовжити славну кобзарську путь учителя”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

«Уклін тобі, Тарасе!»

Слово Просвіти, №10 за 2014 рік

Ольга ЛУГОВА Сучасний кобзар-лірник мистецькою працею на теренах України і поза її межами вшановує геній кобзаря ХІХ століття Тараса Григоровича Шевченка. Завдяки його кобзарським мандрам розповідь про Тараса і його слово звучать зараз скрізь в Україні. Кобзарська дума, арія і народна пісня, камерні твори, гумористичні речитації та молитви однаково проникливо, яскраво розкривають невичерпний співочий, самобутній талант виконавця Василя Нечепи. Його трепетний тенор збагачує музичну палітру Гордія Гладкого, Владислава Заремби, Івана Зажитька, котрі поклали на музику поезії Тараса Шевченка: “Зоре моя вечірняя”, “Така її доля”, “За думою дума”. В одному концерті митець поєднав старовинні ведичні пісні з моновистави “Материні пісні”, яку він створив до 90-річчя від дня народження Олександра Довженка на основі українських народних пісень у записах кінорежисера з голосу матері Одарки Єрмолаївни, і перше виконання пісні сучасного українського композитора Івана Зажитька на слова Миколи Махінчука “Не зрадь мені, сину, матір Україну”. Із 25 номерів концерту в естрадній манері звучить лише одна пісня Юрія Пересунька на вірші Василя Симоненка “Ти і Я”, яку артист присвятив видатним поетам Василю Симоненку і Василю Стусу. Іншу естраду через заборону своїх учителів-наставників Василь Нечепа не співає. На сценах, майданах і майданчиках, у школах, гімназіях і ВНЗ звучать і прекрасні твори з репертуару незабутнього Анатолія Солов’яненка, і зворушливий спів на пошану матері та батька артиста. Окрасою концертів на Чернігівщині стали виступи козаків, якими В. Нечепа, за його словами, опікуватиметься завжди, — співочого хлопчачого гурту бандуристів “Соколики” під орудою Валентини Іщенко та Олени Товпеко. Хтозна, можливо, саме з цього гурту зійде справжня яскрава зірка української культури, така, як їхній взірець і наставник. Хоча повторити творчий шлях Василя Григоровича Нечепи не кожному під силу, але талановитим, завзятим і працелюбним українським дітям до снаги продовжити славну кобзарську путь учителя. Народився він 1 вересня 1950 року в козацькому містечку Носівка на Чернігівщині. Закінчив музичне училище, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка. Став співаком (тенором), кобзарем-лірником, народним артистом України. Василь Нечепа — член Національної всеукраїнської музичної спілки. Єдиний у світі представник старосвітської чернігівської кобзарської школи, грає давнім кобзарським способом — одбоєм. Перейняв таке виконання музичних творів від неперевершеного Онука Одарка Нечепа майстра, кобзаря-віртуоза, творця сучасної бандури Олександра Самійловича Корнієвського, який запозичив цю школу гри у самого Терентія Пархоменка. Гри на скрипці вчився з раннього дитинства у народного музиканта Олександра Сопіги та відомого скрипаля Адольфа Чеботарьова. Співу та диригування — у заслуженого артиста України Леоніда Пашина та Любомира Андрійовича Глінки — учня Івана Паторжинського. Спів і речитативи супроводжує колісною хроматичною лірою та діатонічною кобзою. Має власний репертуар, у якому 9 моновистав. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (2006 р.), лауреат Державної премії імені Івана Нечуя-Левицького (1996 р.), лауреат Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського (2013 р.). Лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів, фестивалів, лауреат конкурсу “Голос України — 2001”. Увійшов до першої трійки співаків. За рейтингом “Народ мій завжди буде” оголошений кращим учителем 2006 року Міністерства освіти та науки України. Видав кілька репертуарних збірників із гри на кобзі та лірі, книжок: 1990 р., м. Торонто, Канада, “Лірницькі пісні Василя Нечепи”; 1990 р., м. Брюссель, “Чого в сльозах калина”; 2006 р., м. Київ, МАУП, “В рокотанні-риданні бандур”; 2011 р., м. Київ, видавництво “ЕММА”, “Рід козацький величавий”. Василь Нечепа збирає та обробляє старовинні зразки українського фольклору та етнографії. Опрацьовані пісні включає до своїх програм. Моделює, а подекуди й шиє концертне вбрання. На професійній сцені як співак із 1969 року, як кобзар-лірник — із 1982 року. Із сольними кон- Василь Нечепа під час концерту “Уклін тобі, Тарасе!” “Уклін тобі, Тарасе!” — 200 концертів під такою назвою впродовж двох років провів козак Майдану, лауреат Шевченківської премії, народний артист України Василь Нечепа, але тридцятий рік його кобзарювання ще триває. ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2014 ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 1 4 Вартість передплати Вартість передплати (з доставкою і поштовими витратами): (з доставкою і поштовими витратами):

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин