Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні “Герої живі доти, доки жива пам’ять про них”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Душевна і тепла зустріч

Слово Просвіти, №10 за 2019 рік

Марія ПОРОХ, член Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка та Косівського РО “Просвіта” Фото автора Віктор Максимчук — головний редактор літературно-мистецького та науково-освітнього видання “Німчич”, поет, член НСЖУ, автор одинадцяти збірок — розповів про чергове число журналу, який щоразу презентує відомих і призабутих або й невідомих літераторів. На сторінках часопису публікуються автори з усієї України, зокрема з Косівщини (в цьому числі їх 8). У журналі є все, що може зацікавити читача — вірші, проза, публіцистика, історичні твори, кольорові вкладки, що дозволяють насолоджуватись роботами майстрів. Приваблює художня галерея “Дивлюсь на світ” — роботи Анни-Терези Балагурак, робота Ігоря Дениса “Україно моя безталанна” (обкладинка), світлини Віктора Максимчука, Марини Кисилиці та авторів видання, що разом створюють цілісне уявлення про українську та, зокрема, прикарпатську, буковинську історію і літературу. А перед присутніми виступили автори Володимир Довгун, Анна-Тереза Балагурак, Марія Порох. Оксана Ткачук і Ігор Маковійчук прочитали свої вірші. Зворушливою була розповідь Вікторії Абу-Кадум. Народилася в Чернівцях, жила в Кутах. 2002 року доля закинула її в далеку мусульманську країну Йорданію, в столицю Амман. Поезія і любов до України допомогли адаптуватися на чужині. Вікторія стала гостею в українських дипломатичних установах Йорданії, учасницею багатьох культурно-мистецьких заходів, які організовує посольство. Спільнота українських емігранттів — педагоги, Лариса ТКАЧ, член ради Рівненського МО “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка У світлицю Рівненської державної обласної бібліотеки прийшли просвітяни, студенти КЗ “Рівненська медична академія”, учнівська молодь, користувачі бібліотеки, представники єврейської громади, щоб вшанувати пам’ять невинно убієнних у 1941—1942 роках у Бабиному Яру. Розпочали вечір пам’яті учні НВК №13 літературно-музичною композицією “Трагедія Бабиного Яру” (керівник Лілія Євдокименко, вчитель української мови та літератури, просвітянка). Перед учасниками заходу виступив Володимир Мазурець, історик, просвітянин, голова Рівненського міського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів: “Під час окупації Києва у 1941— 1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, підпільників, членів ОУН, душевнохворих, заручників. Лише за два дні, 29—30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4-ї айзнатцгрупи “С” (каральні підрозділи гітлерівської Німеччини) під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля, за участю двох батальйонів німецької поліції розстріляла в Бабиному Яру майже 34 тисячі євреїв. Дані про це збереглись у німецьких документах. Там же було розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Вважається, що протягом двох років гітлерівської окупації у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб. музиканти, художники, спортсмени, культурні діячі — створили осередок української культури в столиці — “Українська Хата в Йорданії”, двері якого відчинені для всіх охочих пізнати українську культуру та звичаї. У центрі організовано навчальні мовні курси (українська, арабська, англійська мови), створено гуртки дозвілля і творчості (Вікторія — викладач гуртка образотворчого мистецтва для наймолодших — від 2 до 7 років). Перша збірка поезій Вікторії Абу-Кадум “Птахом перелітним” українською мовою видана в Йорданії за сприяння Міністерства закордонних справ України та підтримки Посольства України, де й відбулася її презентація. Видання книги присвячене 25-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Йорданією та 1-й річниці з дня заснування Українського культурного центру. Війна для Вікторії стала головною темою творчості в цей час. Вірші-присвяти воїнам, які віддали своє життя за волю України, за мирне небо над нами зібрала в одну книжку під назвою “Куди ж це ти, каче?..” Збірка днями побачила світ у Косівському видавництві “Писаний Камінь” завдяки фінансовій підтримці Михайла Павлюка. Вірші висвітлюють трагічні події останніх п’яти років у нашій державі. “Ми повинні шанувати подвиг тих, хто виборює свободу Просвітяни — співорганізатори На Полтавщині відбувся заключний етап ХІХ Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика Почесних гостей і учасників заходу приймала Полтавська гімназія “Здоров’я” №14. Передусім відзначили переможців попереднього (обласного) етапу. Юні поціновувачі української мови отримали дипломи та книги-подарунки. Учителів та викладачів відзначили грамотами Департаменту освіти та науки Полтавської облдержадміністрації. А активісти “Просвіти” подарували книжки. Переможців вітали голова Полтавського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Микола Кульчинський, ректор Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Віталій Зелюк, ректор Полтавського національного педуніверситету Микола Степаненко. За дорученням Ліги українських меценатів її представник у Полтавській області Галина Вовченко відкрила пакет із завданнями. Учні 3—4 класів виконували завдання 1 годину, 5—8 класів — 2 години, студенти вишів та учні професійно-технічних навчальних закладів — 3 години. Усі роботи надіслано до Ліги українських меценатів для перевірки. Прес-центр Полтавського обласного товариства “Просвіта” ла бандура Михайла Теліги, яка всередині лютого 1942 року несподівано голосно зойкнула й трісла... У незалежній Україні ім’я Олени Теліги повернулось до читача. У Рівному ще 1992 року, вперше в Україні видали збірку її поезій “Найгостріше слово — Україна” (упорядник Євген Шморгун). А ще письменницька організація встановила меморіальну дошку на місці редакції часопису “Волинь”, у якій разом з Уласом Самчуком працювала поетеса. У містах і селах Рівненщини сьогодні є вулиці, шкільні музеї і куточки Олени Теліги. А в обласному центрі відкрито Літературний музей Уласа Самчука. Завідувачка відділу бібліотеки, просвітянка Наталя Войтович запропонувала присутнім переглянути мультимедійну виставку “Коротке життя довжиною у вічність” за творчістю видатної українки та розповіла про художні й літературно-критичні видання творів Олени Теліги, нові книги щодо трагедії Бабиного Яру, представлені на книжковій виставці. Надзвичайно цікавим видався день 21 лютого 2019 року — Міжнародний день рідної мови. У бібліотечній світлиці Косівської центральної районної бібліотеки зібралися представники творчої інтелігенції Косівщини — письменники і журналісти Аделя Григорук, Микола Близнюк, Василь Глібчук, Дмитро Арсенич, Ігор Маковійчук, Марія Лазарович, члени Клубу інтелігенції, педагоги, працівники Косівської ЦРБ та бібліотекарі району, рідні, друзі, щоб узяти участь у презентації журналу “Німчич” та другої поетичної збірки Вікторії (Бричкової) Абу-Кадум “Куди ж це ти, каче?..”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин