Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Без поезії важко в житті, · адже це божественна мова, це та несподіванка · і таїна, що залишається на всі часи”. Літературні новини · с. 4сторінка оригіналу ↗

Любов як хиба і як розкіш У Музеї літератури відбувся творчий вечір Світлани Короненко

Слово Просвіти, №10 за 2020 рік

Павло ЩИРИЦЯ Микола ЖУЛИНСЬКИЙ: Я намагався для себе зрозуміти, з чого починається письменниця Світлана Короненко. Може, з есею “Самотній демон української літератури”? А, може, з книжки “Ворожба на віршах” чи “Зі старого манускрипту”? Чи, можливо, доречно було б починати з книжки “Дебора”? Чи всетаки зі збірки “Містерії”, адже пані Світлана робить місток у бароко у цій книжці, до того ж, як значить сама авторка, “містика цікавила мене завжди”. Так чи так, маємо унікальну поетесу, яка намагається висловити себе, а ми маємо нагоду бути спостережниками її стильових метаморфоз від книжки до книжки. Дмитро ПАВЛИЧКО: Я пробував знайти сутність поезії Світлани Короненко і зводив усе до того, що її поезія сконцентрована на жіноцтві, мені здалося, ще ніхто так не описав бажання і страждання дівчини, жінки, бабусі. Свого часу ще незабутній Іван Драч (який робив революцію в нашій поезії) помітив молоду поетесу, яка не топтатиметься на одному місці, а рухатиметься вперед — і він не помилився. Є поети, які зображують, одначе не переживають зображуваного, Світлана Короненко не пише про те, що їй не болить. Микола СУЛИМА: Мене вразила історія тривалого Світланиного поетичного мовчання і недавнього повернення до поезії. Колись Ярослав Смєляков написав “Если я заболею, к врачам обращаться не стану”. Для поета немає нічого гіршого, ніж не писати, вірші для нього — найсильніші ліки, тому я зрадів, що Світлана Короненко утвердилась у своєму поверненні в поезію. Любов ГОЛОТА: Коли я читаю вірші Світлани Короненко, то думаю про танець фламенко, в яко­ Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття премії для науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України. У 2020 році на здобуття Міжнародної премії ім. І. Франка було подано 19 наукових робіт. 1. Ольга Богомолець, монографія “Українська домашня ікона”, Україна. 2. Андрій Бойко-Гагарін, монографія “Фальшивомонетництво в Центральній та Східній Європі у добу Середньовіччя та раннього Нового часу”, Україна. 3. Анна Варава, монографія “Кросдержавне дослідження модної індустрії та його застосування до країн Східної Європи на прикладі України”, Україна. 4. Микола Галів, монографія “Український історико-педагогічний наратив (середи­на ХІХ—кінець ХХ століття): епістемологічні засади”, Україна. 5. Майя Гарбузюк, монографія “Образ України у польському театральному дискурсі ХІХ століття: стратегії та форми репрезентації”, Україна. 6. Віктор Гаркавко, монографія “Про хліб наш насущний наука (Сільськогосподарська економія — основа теоретичного вчення про економіку й організацію сільгоспвиробництва)”, Україна. 7. Марія Дружинець, монографія “Українське усне мовлення: психота соціофонетичний аспекти”, Україна. 8. Андрій Заярнюк, монографія “Lviv’s Uncertain Destination: A City and Its Train Station from Franz Joseph I to Brezhnev” (“Львів — місце призначення невідоме. Місто і його вокзал від Франца Йосифа І до Брежнєва”), Канада. 9. Архиєпископ Ігор Ісіченко, моногра­ Микола Жулинський і Світлана Короненко му двоє танцюють близько одне до одного, але не можуть торкнутися, — поетеса дуже близько підходить до суті речей та емоцій, і вони майже торкаються читача. Я не знаю, хто є загадковішим в українській поезії за Світлану Короненко. Василь ГЕРАСИМ’ЮК: Я вже колись говорив про таємницю творчості Світлани Короненко. Тут можна було б сказати “загадка”, одначе вона передбачає імовірність розгадки, а таїна — незбагненна. Дебют Короненко був одним із найпомітніших, — Іван Драч був уражений ранніми віршами Світлани, читав їх Дмитру Павличкові й Іванові Миколайфія “Війна барокових метафор. “Камінь” Петра Могили проти “підзорної труби” Касіяна Саковича”, Україна. 10. Василь Костицький, Ольга Кобан, монографія “Обмеження правом законодавчої та судової влади”, Україна. 11. Лариса Масенко, монографія “Мова радянського тоталітаризму”, Україна. 12. Ігор Набитович, монографія “Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська”, Україна. 13. Євген Нахлік, монографія “Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література”, Україна. 14. Колектив авторів Ігор Пасічник, Петро Кралюк, Дмитро Шевчук, Микола Бендюк, монографія “Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне видання”, Україна. 15. Лариса Семенко, Олександр Логінов, монографія “Вінницький театр у свічаді історії (1910—1944)”, Україна. 16. Ігор Сердюк, монографія “Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.”, Україна. 17. Тетяна Сивець, монографія “Християнські концепти в літературі Київської Русі (ХІ—ХІІІ ст.)”, Україна. 18. Мейгіл Фаулер, монографія “Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine” (“Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні”), США. 19. Олександр Федорук, монографія “Роман Куліша “Чорна рада”: Історія тексту”, Україна. Імена лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка оголосять у кінці червня 2020 року у Відні (Австрія). Нагородження відбудеться на батьківщині Івана Франка, у Дрогобичі, в день його народження — 27 серпня. чуку, й обидва були захоплені ними (зокрема Іван, який рідко захоплювався чиєюсь поезією). Світлана завжди була щира. Вона мовчала 17 років. І потім усетаки повернулася, довівши, що вона обраниця поезії (“бо слово — з музики, з її терпких агоній”). Щиро кажучи, я взагалі не думав, що Світлана вміє римувати, адже вона починала з верлібрів. А потім раптом — рафінована поетика. Їй вдається писати з високою інтенсивністю, а її ліризм — справжній, його імітувати неможливо. В її поетиці багато ховається в цезурах і синкопах. Крім того, Світлана несподівана поетка. Візьмімо бодай її поему “Дебора”. З неї ми бачимо не того Бажана-правовірного комуніста, застебнутого на всі ґудзики, а іншого — приватного, ліричного, який через 50 років після розлуки зустрічається з жінкою, в яку був закоханий ще хлопцем. Короненко спонукає нас до співтворчості в співпереживання. Інтенсивність її світосприйняття висока, а поетичне повітря, творене нею — насичене. Павло МОВЧАН: Коли я прочитав вірші Світлани Короненко, негайно захотів познайомитись з нею. Недаремно Ейнштейн свого часу сказав, що якби він не мав уяви й інтуїції, то нічого б не зміг у точній науці, тому без поезії важко в житті, адже це божественна мова, це та несподіванка і таїна, що залишається на всі часи. Ось і в поезії Світлани є справжність і дух, а це важливо, позаяк ми живемо в добу духу. Олена О’ЛІР: Світлана Короненко заговорила невимовною спрагою рими. Наскрізне римування і внутрішні рими приносять відчуття музики, себто вертають нас до джерел, до античних часів, коли поети виконували свої вірші у супроводі ліри. Ця музичність спонукає писати музику на її вірші. Ніхто з критиків не може спрогнозувати, якою буде С. Короненко завтра. Читаючи її тво­ Світлана Короненко — поетеса, яка вміє дивувати. А ще вона вміє бути чесною з собою: мовчати, коли мовчиться, і говорити, коли несила стримувати бажання ословити емоції, а ще — змінюватись і сміливо експериментувати. А крім цього всього їй удається закладати в поезію тиху музику. Ту, яку потім помічають і увиразнюють композитори. Того вечора у Національному музеї літератури панувала аура віршів Світлани Короненко, які увійшли до її попередніх збірок “Вірші з осені”, “Дебора”, “Містерії” (видавництво “Ярославів Вал”) та найсвіжіших поезій з книжки “Замовляння на білоруську мову”, яка готується до друку і має оприсутнитися до “Книжкового Арсеналу”. Пропонуємо читачам “Слова Просвіти” відлуння голосів учасників літературної прем’єри “Світлана Короненко: нові вірші й пісні”. Міжнародна премія Івана Франка—2020: відомі головні претенденти Ігор АЛЕКСЄЄВ, відповідальний секретар ХОО Товариства “Просвіта”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин