“Без поезії важко в житті, · адже це божественна мова, це та несподіванка · і таїна, що залишається на всі часи”. Літературні новини · с. 4сторінка оригіналу ↗
Всі мають взнати та визнати
Слово Просвіти, №10 за 2020 рік
Валентин Отамановський народився 26 лютого 1893 року. Лише нещодавно пам’ять про нього почали відроджувати, а славу примножувати. Багатьом із нас він відомий передусім як учасник битви під Крутами.
Але це не найголовніший його внесок в українську справу. Прочитавши монографію професора Харківського національного медичного університету Ігоря Робака про Валентина Отамановського, ви дізнаєтеся багато надзвичайно важливого. Отамановський один із засновників Української Центральної Ради. Роль Отамановського в організації українського війська — приблизно така сама, як Симона Петлюри. Але, і це головне, коли Грушевський та інші автономісти були за те, щоби Україна була “федеральним округом” (як зараз Якутія) — Отамановський був провідним діячем самостійників. Разом із Міхновським вони робили все для створення національної держави у найтяжчих умовах — коли зовнішні вороги атакували з великою жорстокістю. Коли населення України у переважній більшості з ідеї мати власну державу просто глузувало.
Нині Грушевському поставили пам’ятник і зобразили його на п’ятдесятигривневій банкноті. З Петлюрою — уже набагато складніше. Міхновський відомий і вшанований ще менше. А його головного сподвижника Отамановського, особливо небезпечного москалям тим, що був чудовим організатором, створив страшне для ворогів України “Братство самостійників”
— до останнього часу практично не вшановували.
Але розвиток не спинити. Вірю: за кількадесят років більшість українців голосуватиме за партії з націоналістичною позицією, культура і політика разюче відрізнятимуться від сучасної. Нині ми на початку великого і дуже почесного шляху популяризації однієї з найвидатніших постатей за всю українську історію.
На день народження героя Харківський національний медичний інститут та ХОО ВТ “Просвіта” відвідали його могилу. Відбувся вечір пам’яті у стінах самого медінституту, де професор Ігор Робак прочитав студентам і гостям лекцію про Отамановського. Член Ради ХОО Товариства “Просвіта” актор Микола Мох зі студентами Харківського національного університету мистецтв подарували учасникам чудове виконання музичних творів та віршів.
Ось так скромно, у вузькому колі відзначають зараз день народження Валентина Отамановського. Але згадайте: ще на Помаранчевому майдані 2004-го “Слава Україні!” не вигукував майже ніхто. Лише шопта ультраправих. А нині збулося пророцтво Степана Бандери: мільйони відповідають “Героям Слава!” на “Слава Україні!”
Харківська “Просвіта” дякує Харківському медінституту за турботу про пам’ять великого українця, який набагато випередив свій час.
Щоб побачити, що земля кругла — треба піднятися у космос. Так само складно побачити доленосну роль Отамановського, який спочиває у Харкові. Намагаймося зрозуміти, чому саме так, і ставаймо до авангарду українства, який складає глибоку шану нашим героям.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
