Пам’ятаємо · “А пісня алмазом виблискує в мові”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
Творчі кольори Олександра Білаша: до 90-річчя видатного композитора з Полтавщини
Слово Просвіти, №10 за 2021 рік
Справжній народний музикант Про творчість та особистість
Олександра Білаша сказано безліч теплих слів. “Два кольори” (сл. Дмитра Павличка), “Ясени”, “Прилетіла ластівка”, “Сніг на зеленому листі” (усі на слова Михайла Ткача), “Цвітуть осінні тихі небеса” (сл. Андрія Малишка), “Журавка” (сл. Василя Юхимовича), “Явір і яворина” (сл. Дмитра Павличка). І ще сотні пісенних “дітей” полтавця давно вже не просто вокально-інструментальні твори у куплетно-строфічній формі. Цими мелодіями тепер співає Україна. Олександр Білаш – лірик за природою свого обдарування.
Місце народження доволі символічне. Митець народився 6 березня 1931 року у містечку Градизьку на Полтавщині. Козацький Полтавський край має всі підстави претендувати на звання душі і серця нашої землі. Які пісні “найукраїнськіші” – полтавські, яка говірка найколоритніша – “польтавська”, хто найкраща дівка на нашій театральній сцені – “Наталка- Полтавка” з п’єси полтавця ж Івана Котляревського... Багато зробили для української та світової музики полтавці за народженням та за походженням: Микола Лисенко, брати Майбороди, Петро Чайковський (його прадід – родом із Кременчука). Цікаво, що Сашко розпочинав музичну кар’єру як справжній народний музикант: грав “не по нотах, а по весіллях” – спочатку на саморобному баяні, згодом на акордеоні, винятково “по слуху”, як десятки поколінь народних виконавців-самоуків.
“В мелодії нота, як буква у слові” Ази професійної музичної освіти 16-річний Сашко отримав у Київській музичній школі для дорослих. Вчителями ж були земляки – брати Майбороди: Платон викладав теорію музики, а Георгій – гармонію.
Можливо, творча вдача автора славетної “Пісні про рушник” (П. Майбороди) й визначила майбутній пісенний характер музики Білаша. Після музичної школи майбутній композитор вступає до Житомирського музичного училища, а згодом і до Київської консерваторії, де навчався у класі видатного композитора та педагога М. М. Вілінського. “В мелодії нота, як буква у слові. Мелодія в пісні, як слово в рядку. А пісня алмазом виблискує в мові, А мова у музиці – травнем в садку”. Ці авторські поетичні рядки цілком можна вважати творчим кредо Білаша.
Відомо, як довго і прискіпливо композитор шукав поетів, чиї натхненні вірші викликали б до життя новий пісенний шедевр. Не кожен поет-сучасник удостоївся честі бути “озвученим” самим Білашем. Серед них – Андрій Малишко, Дмитро Павличко, Іван Драч, Михайло Стельмах, Євген Гуцало та безліч інших. Звичайно, пісні та солоспіви писалися і на тексти класиків (Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Олександр Олесь та ін.). Проте далеко не завжди Олександр Білаш шукав “чужих” слів: окрім музики, іншою іпостассю його ліричної творчої душі була поезія. Між 1977 та 2001 рр. ним було створено десять поетичних збірок, серед них – “Мелодія”, “Криниця”, “Ластів’яні ноти”, “Мамине крило”.
Його творчість – наші культурні скарби Музична творчість Білаша
– це не тільки пісні та солоспіви, тобто, твори “малих форм”. Ще один жанр – опера. Серед іншого це й створена у 1965 році уродженцем Полтавщини опера “Гайдамаки” за поемою Тараса Шевченка.
Ще одним масштабним твором Олександра Білаша є ораторія “Вишневий вітер” на слова Івана Драча “На смерть поета”, присвячена Тарасові Шевченку (1989). Монументальна композиція призначена для читця, трьох солістів, хору та великого симфонічного оркестру. До вокально-симфонічних творів композитора також належать кантати “Надвечірні дзвони” (присвячена трагедії кремлівського геноциду-голодомору 1932-33 рр.) на слова В.Бровченка (1993) та “Поклони” на слова Івана Франка (1994).
У творчому доробку Олександра Білаша знаходимо також чудові зразки музики для дітей. Це присвячений онучці фортепіанний цикл з дев’яти п’єс “Тетянчин альбом” (2000), а також два пісенних цикли “Алфавітні усмішки” (1993) та “Пшениченька” (1997). Мало хто з композиторів ХХ ст. оминув принади “десятої музи”, і Білаш – не виняток. Ним створена музика до кінофільмів: “Роман і Франческа”, “Сейм виходить з берегів”, “Сон”, “Бур’ян”, “Дума про місто”, “Вир”, “Небезпечна гастроль”... Його творчість – наші культурні скарби.
Увічнення пам’яті Митець отримав низку почесних премій та відзнак, всенародне визнання та справжню популярність. Своїм життям ніби поєднав цілі покоління української творчої еліти – письменників, літераторів, композиторів, виконавців... Біографії декого з них, наприклад, Дмитра Павличка та Дмитра Гнатюка, назавжди пов’язані з іменем українського пісняра.
На малій батьківщині, у Градизькій об’єднаній територіальній громаді, шанують земляка: тут створили музей про композитора; у місцевій гімназії встановили бюст, у центрі селища – бронзове погруддя, а в школі, де навчався, – пам’ятну дошку; постать композитора увічнено у назвах народного хору, музичної школи та гімназії. Щорічно у Градизьку відбувається започаткований Олександром Білашем фестиваль “Пісенні джерела”. З нагоди 90-річчя від дня народження виконком Градизької
ОТГ влаштував низку пам’ятних заходів. Вечори пам’яті відбулися у місцевих гімназії, музеї, школі, бібліотеках. А 6 березня біля пам’ятника Олександру Білашу провели урочистий захід з покладанням квітів. “Ми спадкоємці творчості нашого земляка, який прославив Україну на весь світ! Тож будьмо гідними носіями культурного спадку, який нам залишив митець, щоб пісня і слово лунало в кожному наступному поколінні!”, – сказав голова Градизької ОТГ Мирослав Носа. До підніжжя пам’ятника лягли весняні квіти. Цього ж дня у місцевому Будинку культури на пошану славетного земляка влаштували концерт “Улюбленець двох муз…”.
Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП
(за матеріалами офіційних сайтів Національної спілки композиторів України та фонду ім. Олександра Білаша)
Світлина: офіційний сайт фонду ім. Олександра Білаша,
Градизька ОТГ
6 березня виповнилося 90 років від дня народження
Олександра Білаша (1931–2003), уродженця міста Градизька на Полтавщині, композитора, Героя України. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з постановою Верховної Ради “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році” ювілей видатного українського культурного діяча відзначається на державному рівні.
Будьмо разом! ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 2 1 Вартість передплати
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА”
(з доставкою і поштовими витратами):
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
