Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова єдина 3 · “Починати роботу має кожен із нас — починати із себе” · с. 3сторінка оригіналу ↗

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН. 23. ТРОЛЬ (ТРОЛІНГ)

Слово Просвіти, №10 за 2021 рік

Інтернетне середовище немислиме без слова троль, тролінг, що означає розміщення в інтернеті сторонніх, нетематичних (на форумах, у групах новин та ін.) провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками, образи, марнослів’я чи маніпуляцію політичними поглядами тощо. Основна мета тролінгу як процесу не лише привернути до себе увагу, а й зірвати конструктивне обговорення, повести його в інше русло тощо. Словом, це те, що відповідає звичному для нас латинізму провокатор (provoca­ tor “той, що кидає виклик”, СІС, с. 763) – підбурювач. У сучасному англійському вживанні тролінг може описувати техніку риболовлі повільним перетягуванням приманки чи гачка з рухомого човна, тоді як тралення описує загальнокомерційний акт перетягування рибальської мережі. Раннє неінтернет-сленгове використання тролінгу трапляється у військовій справі: до 1972 року термін “тролінг для МіГ” був задокументований пілотами ВМС США у В’єтнамі. Уперше в інтернет-сенсі слово троль виникло наприкінці 80-х років ХХ ст., де його відносно невинно використали, щоб викрити новачка (нового користувача інтернету) на форумах та дошках оголошень. Тролінг зазвичай передбачав дурне запитання або навмисну помилку, щоб перевірити, чи зреагують користувачі на таку приманку. Себто таке собі невинне збиткування чи глум як зле висміювання чи насміхання (СУМ II, 87). Оксфордський словник у цьому значенні фіксує це слово з 1992 року. Лариса МОРОЗ, доктор філологічних наук, професор, провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ Задерикуватий заголовок тут має причини. Мова наших телеканалів (тих, працівники яких є свідомими громадянами й не припускаються антиукраїнських акцій чи вчинків) останнім часом помітно поліпшується. Та все ж подекуди потребує коректив, часом доволі значних і на всіх рівнях: звуковому, лексичному й навіть у синтаксисі. Нещодавно я мала справжній шок від побаченого на екрані: великими чіткими літерами “Эпоха гігантів” (“2+2”; далі канали не називатиму, хіба що за окремими винятками). Одне з двох: або це вияв агресивної лінгвошизофренії, коли змішують дві мови (Юрій Шевчук. Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно. Брустури, 2015), або ж дехто не розрізняє літер: “э” російську і “є” українську. У наведеному прикладі, щоправда, слід було згадати ще й українську “е”, ту, що її заголовний друкований варіант “Е” — і кому я це пояснюю?.. Таким способом спостерігаємо метафоричне перенесення значення англійського слова troll у риболовлі, де через яскраву бляшанку приманюють риб, на процес зумисного підбурювання і навіть глуму з людей в інтернетсередовищі, куди закидують слова-бляшанки образ. Звідси виникла фразема не годуй троля, себто не реагуй на його вкиди й приманки. Проте вживання цього слова в інтернет-середовищі підсилено значенням ще одного слова, запозиченого зі скандинавської мітології до англійської мови, що створило омонімний ряд: troll I. n 1) строфи, які співці виконують почергово, 2) риб. блешня (прикріплена на кінці волосіні блискуча металева пластинка як принада для риби – СУМ I, с. 197); 2. v 1) співати (почергово вступаючи), 2) ловити рибу на блешню, 3) котитися, крутитися. troll II. n сканд. міт. троль (АРС, с. 786). Друге омонімне значення іменника troll у значенні потворного карлика або велетня сягає 1610 року і походить від давньоскандинавського слова троль, що означає “велетень” або “демон” (˂ гр.daimōn “божество, дух”, у християнській релігії – злий дух, диявол), що населяють підземелля або печери. Це слово стало загальним означенням всієї нечисті. Понад те норвезьке слово “чари, чаклунство” теж має корінь “троль”: “тролльскап” (trollskap). Якщо тролі існують у фольклорній та фентезійній літературі століттями, то онлайн-тролінг започатковано щойно з інтернетом: тролі – це люди, що роблять навмисне образливі чи провокаційні дописи в інтернеті. Отже, мітологічно тролі – це наше біси, тобто злі духи, демони, що є уособленням всієї нечистої сили в одній людині. У нашій українській мітології (чи демонології) розрізняли “біса полуденного” – полудниця, “біса на обійсті” – домовика, “біса-волосатика” – лісовика. Усе разом – це велетні або духи різних хвороб, що вселяються у людей і тварин. Є і “білі біси”, що живуть в горішньому світі на відміну під підземних бісів – “страхів” (В. Войтович. Українська міфологія. К.: Либідь, 2002, с. 28). Бісом також називали Чорнобога – сутність зла, темних сил, смерти. Бісів уявляли потворами зі свинячими рилами, довгими вухами, хвостами, палахкими очима. Натомість одна з рис тролів – довгі носи. Наші біси хрюкають, виють, вищать; збивають з дороги перехожих, заводять нещасних в багно, непролазні хащі, штовхають до ополонки і т. д. – тобто заманюють. Натомість тролі харчуються м’ясом, часто пожирають людей, поважають гроші, охочі до людських жінок, можуть бути і добрими, проте бояться світла, на якому кам’яніють (Українська міфологія та культурна спадщина. Автор-упорядник О. Кононенко. Харків: Фоліо, 2011, с. 167, 186–187). Цікаво, що одна з етимологій лексеми біс, як і другого значення англійського слова troll, пов’язана з поняттям “блищати”, а отже, “заманювати, манити”: стсл. бҍсъ ˂ псл. běsъ ˂ *boids- (˂іє. *bhoidh-), очевидно, пов’язане з bojatisę “боятися”, що споріднене з лит. baisà “страх”, baisus “жахливий, бридкий” і т. д. до іе. *bhōs- “блищати, світити” і пов’язування з дінд. bhāsati “блищить”, bhāsā “світло, блиск” (ЕСУМ 1, с. 201). З тролем пов’язують такі слова-синоніми: гігант, гном, демон, гоблін, карлик, монстр, кобольд. До цієї чужомовної “чортівні” долучимо передусім словотвірні синоніми питомої лексеми біс та її частиномовних похідників: бісеня, біситель, бісиха, бісиця, бісурка, бісовщина, бісота; бісити, біснуватися, добіса, достобіса, забісоварої, безнадійно зараженої вірусами на кшталт “канцелярита”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин