Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №11 за 1995 рік
Слово Просвіти, №11 за 1995 рік
ньо нибвейанним
в
М
СОФІЄ!
Скотилося Сонце 1 | Світ розколовся над Жатобимм Шляхом
Соафіє" Чого Тео Давони не давонять В час похорону Патріарха?!
КоОЛлЛОдну долоню
На Середо-Хресті скрижалі із крапель Що вже скрижантіли. Від болю. І страху!
Софіє! Ти бачиш, як топчуть наші Прапор"?! - В час похорону Патріарха!
Та цвіт синьо-жовтий нікому не стерти
Софіє!
Ти чуєш, як гребують смертю" пс похорону ГІа гріарху
Хрести загорнулись у дику похмурість Чи знайдеться місце Святійшому Праху?
Софіє! А, може, втрачається Мудрість? В час похорону Патріарха!
Здригнувся Славута. І знітилось Місто Страшний парастас. Із таких егпитафій! Софіє Святая!
Гріховне олю знірс тво!
В час похорону Патріарха
Свічки обпеклися в своїм восковинні
Вся кривда -- од фальші. А зло - - від Зло - - Радства! Скажи нам, Софіє, як жити Вкраїні?
Опісля. того святотатства
Як очі здійняти до Світлого Бога?! Осквернення літер. На темнім амвоні. Дорога Безчестя. Велика Тривога!
Софіє! Чому Твої дзвони не дзвонять?!
«Я
Антона Листопад жо
Иому пемає місця у землі
Чому нема? Хто ж ті мужі всесилі, що и досі душі -- І велькі, г./малі -- січуть нагацками, висотуючи зісили 7 Йому немає місця у землі...
Хоч та земля весь вік його любила Тут, під Софією, у дощовій імлі лежить владика, розпростерши крила. Стоїть народ при непохованій трупі. Періщить дощ -- спинить його несила І рать стоїть. Як в божевільнім спі, стоїть велика рать синьомундира
г поховать владику пе дас
вона. Ота. Сірошинельна.
Боже!
Народе плач! Бо це проклятіє твоє ніхто крім тебе знять з душі пе зможе. та ми вже виросли Із страху і ганьби! Хоч жов ганьбого нам цвєяхуго ть души А над Софією -- біблійні голуби
Над Україною -- ганьба стоїть 1 душить. - Усе, як вчора. Тільки інший рік Правителі -- ті ж самі, що учора. Лежить лід небом божий чоловік
г досі пепохований
Де діти сором ?
Де діти, Боже, нам ганьбу свою?
А ви сипньомундирі раті, -- кайтесь!
Він увійшов уже в небесну течіо Одне благаю --
поховати дайте. |
Наталя Клименко
п че
що нн НН о
Б Б
Духа не гасіте. ІІ Панла до солунин, 5/
Р Л (оба стві оджує ШО ОКО проте гу у столичному
мімнотейтрі У країно проти ігтелих: ци по серби иереєсмі деталі тієї події широким масам підОМО Дуже мало | ман
шо кКОоВвитУ рацію Нячеслагп Чорновіл, кпаллиячмІє-ісєтдеєЄснІнимІн
піл ПІСИ но УГено
ПІРІССА ТИ 1 горю иппетдеснтниц гом ІК ТеЧИІ
іагіТть бпоельмі! позблпиВбріСЛУ МООпІ при дстапницьнкіоогов ної рі ЗО
папишутьянии Не виключено, що й «німійе. "Ук писали все на
ра Годі справді нащадкам залишаться міфи
пкої реакції від залу чекали органіааатори нечора пиклиюхаів,. Як
1 є рр)
| НОГОДИ Ло ричч я акту протесту ПЛО МІН: їке моржНа ДФУЛО СПОДдДІВЯОТИСЯ, патріотичного пафос у, ЯМСЛейних ИСеллсо надно Це олном'іае, ЩО
подій писточає не Лише для
рашинчих встапань тощо Ї це побих українському серціюо окаальтації, а Й достатиьо пже для осмислейня та оцінок. зал чекав саме цього. Ширшого кола учасників та свідків ПОДІЇ
більшої їх підготовленості до розмови і глибшої самої розмови Громадськість непомітно вийшла з мітингової фази 1 прейшла до наступної -- піанавальної, аналітичної Ми звикли 1 до рідної символіки, 1 до слоги гєпезалеж'іисть», ми викричали на мітингах те, що віками замовчуване, колом столло в горлянці. Можна сподіватися, скоро нам захочеться закотити рукави й почати творити, опановувати ніші державності, в лких сьогодії паразитує стара партноменклатура -
Молоді в залі боуло до щему мало. Не виключено, що вона тим часом заробляла «бакси». Це аж тик не докір ані студенству, залишеному державою напризволище, пі беаробітним молодим спеціалістам чи школярам, яким батьки не б амозі купити зошити
Вихлюпнулося на сцену й роздратування, -- його сьогодні надто багато в засмикатому, вкрай зуболалому суспільстві. Не сказати 6, що для нього немає підстав, та відомо: роздратуванил -- не порадник 1 не помічник. Дратуючись па когось, треба пам'ятати про колоду у власному оці
У скрутні часи найвипробуваніший і найефективніший хід -- знайти ворога. На нього можна звалити результат власних недолків 1: прорахунків. Скажімо, Президент 1 парламент
авинувачують одне одного у погріишенні ситуації в країні, але
про них не скажеш, що мають захарчований вигляд чи
гардероби доперебудованих чачів. З чого можна зробити висновок, що нинішня ситуація особисто їх влаштовує повністю, а галасують, щоб збити спантелику народ: хай крутить шиєю, хай обурюється, мітингує, підтримує одиих, критикує інших, аби лиш не додумався розігнати й тих І тих
Але ворог, як вигаданий, так ії справжній, розбещує. Не бажаючи помічати й виправляти власт недоліки, можна, чого доброго, увірувати й самому, що винен.. хтось -- обставини, суспільний лад, одно слово -- ворог.
Був ворог і в ипстдесятників Та ось він подоланий Шлях вільний. Будуймо свою державу. Тут і виявляє себе ворог найстрашніший -- внутрішній: лінощі, неперебірливість у способах збагачення, відчуття вседозволеності тощо. Незначні поблажки до себе, незначні компроміси з совістю там, де потрібне горіння і самозречення, морально розкладають демократичниий рух, роблять його паралізованим, недієздатним І тут з'являється спокуса. знайти винного, знайти ворога. І унаходять Якщо дуже припече, то й серед друзів, навіть серед колишніх співкамерників
У молитві, якою починає І авершує лень кожен християнин, є введи нас у Спокуса -- це найстрашнішим ворог людини Саме вона спричинила падіння людського роду Демократичне середовище вчить подиту самостійно боротися и спокусами, постійно маточи напоготові віками формовані і рівні для всіх моральні норми та механізми регуліовання стосунків як у середині суспільства, так 1 між шим та державою Людина ж, вирощена у тоталітарнти дер-каві, де єдина спонука дотримуватись певних норм -- страх, морально не тренована Вона у своєму житті боялася не Бога (совісті), а -- ката І осі, ката не стало. А совісті немає Звідси необсичтена занархія в розкрадання,
ЩО Не
слова пе спокусу
- ТА посттоталітарному СУСПІЛЬСТВІ, нестриманість в усьому
моральних страшне
вакханалія дика Суспільство,
суспіЛЬСТВО
має каборонм, --
Саме в такому суспільстві ми й опинилися На землі був
лише один Чоловік. що устолв перед диявольськими спокуса - ми. Тому будемо терпимі й поблажливі Але ж потрібно щось І робити Гаан Дзюба нагить знає. іо потрібно Активна діяльнІСТЬ | особистий приклад кожного, компетентність, культурність
Була й розмова на вечорі Були спогади протесту Було щире замилування прекрасні Б Антоненко-Давидович вання тут
учасників акції Нкі вони! І які заперечив би проти позжицього слова. Але були вони справді прекраєті
Маубть, не лише я, дивлячись на Сверстюка, Даюбу, Чорно-пола. Шоевчи Ка,
ними
та маючи перед очима ще багатьох-багатьох інших, бачила їх молодими Засмучувало лише відчуження між ними 30 років
об'єднував єдиний порив, сьогод
икесь помітне цьому жо залі їх
- лише буденна потреба провести вечар Наш український шдипідуаліам свідчить про
самодостатність особистості, про повноту духоприого ІСнУВан - ил. Але поки що дозволити його собі можуть хіба що поети Бо КІДдОСІ «горстка нас, малесетька ШшоОгта. один зо основних учасників тісі акції
Врівноважений, просвітлений, мудрий Євген Сверстюк наовав 60)-ті роки періодом становлення чивІЛЬНОЇ ВІДВАГИ -- гакої, нв яку штовхають не «заградбатальйони», а кал егорії моральш -- честь, гідність, совість.
Могутній штелектуально, але чомусь (таким вій мені бачиться завжди) аворушливо беззахисний Іван Дзюба дав
гому у
-- ЯК писав В Стує,
/ЛЬ НИЙ ЗАГАЛЬНИЙ
РР и НИЕЕЕЧИИИИО Р
коротку характеристику тих роми, застоачийш и, що бурулька '| пистдеспгтникоми розпочалися не у соертні -е вересні МОосСта о лмачно реинйише. досить згадати модеритстів -- ПОРТІВ, ЯКІ проробки» студентської молоді, пиукопих праціаників забороюму літературних вечорів, кагебістські вакхамналіи 22 травня біля пам'ятника Шевченку гоїщо. Іоан Дзюба назвав поїменто тих, х го бум м арешцшугованоии
вими арештами інтелігенції,
Км МО) 11|моИ ГАК ІРМьТІРіж
мислили 1 писили нестандартно,
Іїе будемо героюлтутати подію, перебільшува ти впливі резоакликавтим, вкозапши добі причини, які перетикодити Це -- страх і трагічна
ніІА11Си резонувати достатьою мірою коло спиломої іттелігеніцт і задерикутватим Чорновіл, ХОЧ і придбав змінився найметшше Вій не розгубив навчився дипломатичност. Вячеслав Чорновіл поділився спогадами про ту далеку подію, роаповів, як усе було
Не варто, напевне, переказувати те, що відбилося в пам'яті дпох чи трьох людей Треба ибрати СсвІДЧеННЛ ДрСіх учасників | очевидців акції, вивчити архіви КГБ Де-де, а там усе зафіксовано повио й скрупульосто Ї неодмінно дослідити ті резонанс 1 значення
30 років тому ми були колонією безправних рабів, у якій лише жменька сміливців усериоз мріяла про незалежну Україну, та и то в далекому майбутньому. Нині маємо свою державу Тризуб, яким кілька років тому ще дітей лякали, -- вильляється, це навіть і не трилуб, а трійця, що сягає своїм корінням таких глибин, про які деякі амбітиї старші брати можуть лише мріяти; ії цей тризуб -- наш герб Те ж саме можлта сказати ий про прапор.
Рух опору не переривався в Україні ніколи, хоч часто опинявся у глибокому підпіллі, а ще частіше змальовувався ворожою владою чорними фарбами як звичайний бандитизм. Майже вся Україна ще й досі здригається при слові «бандерівець» 1 ностальгійно зітхає за партійними секретарями. Правдива історія цього руху повинна бути доступна, як колись газета «Правда», щоб не глузували з нас нахабні брати, буцімто вони сп'яну чи з похмілля подарували нам свободу.
А легальний опір у найпохмуріший період історії російської імперії - -більшовицький - - започаткував саме й цей відкритий протест української інтелігенції проти політичних арештів
. шістдесятників. «Це був перший відкритий прямий
цУС 1ЬКІСТІ» їмпульсивний і ПТУ.
я
б упосередності | не
та, здається,
про-
вважати, що резонанс таки був і значення події величезне. Досить лише сказати, що наступне покоління -- трагічне і повчальне -- покоління сімдесятників, про яке хто сло- ;
ПЛОДИ ШІСТДЕСЯТНИЦТБВА У
вом добрим не обмовився, ліпило себе з них, зі своїх кумирів-шістдесятників. Та якщо вони увійшли в історію хто героями-смертниками, хто -- героями-вождями, то нас заморозило у зав'язі. Ми не встигли (виняток становить хіба що мій однокурсник Василь Овсієнко) ані «нагрішити» стільки, щоб загриміти в Сибір, аті настільки виявити себе творчо чи навіть професійно, аби посісти певне становище в суспільстві. Нам лише 1 Дісталося, що постійна щільна опіка оргатів, постійний терор І залякування, злидні від анінайменшої мохсливості рухатися по службі.
Шістдесятникам хрущовська «відлига» дала виявитись. вони встигли щось зробити 1 були відомі на той час, коли розпочалися арешти й терор. Так чи інакше вони рухались хто -- по етапу на безіменний цвинтар, хто -- до творчого визначення 1 слави, хто -- у високі кабінети А нас система ковтнула, не давши роакритись, ковтнула цілком. Нам не дали а повну силу заспітитися и припалити наступних Цього не могли за нас заробити шостдесятники, бо для восьмидесятників вони вже були далекими, як Павка Корчагін. А молодь себе ліпить з тих, хто поруч, з ідеалів «вуличних»
Мало того, що сімдесятникам трагічно перекрила кисень система, від них відреклися ті ппстдесятники, хто зажив слави і мав вплив у суспільсьоі Вони порозумілися з системою, щось виторгували у неї, шось вона виторгувала в них І всі були задоволені Хоч гепер, авичайно, кажуть, що вани тш, задоволені не були
Хто є для сьогоднішньої молоді? З кого вона питить себе? Зі штучних претензійних восьмидесятників які,
гу М і пос МІ
по суті, також глибоко нещасні: через відсутність кумирів, які 0 стрормували іх ідеали, вони змушені все жеиття радитися в чуже | вбого грати чужа ролі, більш «пи менш талаповито ми гуючи горіння
Відтак нинішня молодь взагалі у воголь й вірить і ліпить себе з «крутих» -- бандитів, гвалтівників, злодіїв
Шістдесятництво залишилось в істори Нині є звичайні політики, літератори, іштелігенція зі авичайними подськими вадами 1 недоліками. «Дерево пізнається з плоду» Щоб чесно визначити резонанс і значення пистдесятництва. майбутнм його літописцям варто буде керуватися саме цією «рормулою: оцінювати його ме ла окремі риси або вчинки, як хороші, такі погані, а за шаслідкОомИи ТИХ ОЧИНМКІВ, «З плоду є Маємо державу -- це чудовий плід Маємо втомлений, значпою мірою бездуховний народ, -- у чому шістдесятництво як
течія як окремі постаті педопрацювало, де ааспокоїлось, чим спокусилося"
наукова
Щоб не довелося вкотре дивуватись і плакати, що знову втратили державу, потрібно усвідомлювати срвої не лише кращі, а и пра національт риси чесно пробувати викориповати хо Щоб не довелося Президентові розгублено придумувати ідею, яка б об'єднала народ, національна інтелігенціл повинта пе про портфелі та чими турбуватися, а про неперервність
благородного вогніо, націопальної ідеї 1 духовної традиції,
пам'ятаючи про те, як важко їх насаджувати заново, особливо па випаленому полі душ, під камінням Армагедоту
Галина ПАЛАМАРЧУК
тест у Союзі», - сказав В. Чорновіл. Тож є підстави
У
, є /. т? 4-жю 3 . | Іі їй е 5 | жі :. 4 і: - б Чі ім М. | 2 «Г й 7 "Й б. его "й ооЗоіВИ МИ ГУ Ж. ПРЕС її чн РР МО "бууучЇИ еси , С РР і зорі гі. З чі рн Р ії С | КР яв 3 ав ій мя Р б дн, 5 у Р " зак - - ші і - Фо М о Х » пра й 2 ді ім Р Поу ч Те г -і ай г " ПА льні Б ій "САТ ЕР» бі урни ; чі ча р и в, -й пФ - і Фі ві бі я ; з опи -, "а - що "і й ур - г - - |; М от - --Л я РН Рп "й -"и Ре Рм" тир. Р ; Пе й Ря Го .1 -і
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
